Ухвала суду № 74937746, 26.06.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/6514/17 26.06.2018

Провадження №22-ц/784/1177/18

У Х В А Л А

26 червня 2018 року м. Миколаїв

Cуддя Апеляційного суду Миколаївської області Темнікова В.І., розглянувши апеляційну скаргу військової частини А0959 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року, ухвалене у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0959, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Служба у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради, про скасування незаконного рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини А0959. Визнано незаконним та скасовано рішення житлової комісії військової частини А0959, оформлене протоколом № 19 від 03 листопада 2017 року, про зняття ОСОБА_1 та членів його сім’ї - дружини ОСОБА_2 та неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Миколаєві. Зобов’язано військову частину А0959 поновити ОСОБА_1 та членів його сім’ї на обліку військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов в м. Миколаєві в загальній та першочерговій чергах за тим же номером у списку станом на 03 листопада 2017 року зі збереженням часу перебування на обліку – з 20 травня 1995 року, та в пільговій першочерговій черзі – з 05 червня 2015 року. Розподілено судові витрати.

Не погодившись із зазначеним рішенням, 20 червня 2018 року військова частина А0959 направила поштовим відправленням апеляційну скаргу, в якій виклала і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, посилаючись на те, що копію повного тексту рішення суду відповідачем отримано лише 19 червня 2018 року.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За правилами ст. 127 ЦПК України суд, за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Як вбачається з матеріалів, доданих до апеляційної скарги, а саме: відповідно до копії супровідного листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 червня 2018 року про направлення на адресу військової частини копії рішення суду від 23 квітня 2018 року та копії конверту, військова частина копію рішення суду отримала 19 червня 2018 року та 20 червня 2018 року направила поштовим відправленням апеляційну скаргу, тобто у встановлений законом тридцятиденний строк з дня отримання копії повного тексту рішення суду.

Отримання із запізненням копії рішення суду позбавляє особу, яка подає апеляційну скаргу, виконати вимоги положень ст. 356 ЦПК України, щодо форми і змісту апеляційної скарги.

Викладені обставини свідчать, що причини пропуску апелянтом процесуального строку є поважними, а тому існують підстави для його поновлення.

Крім того, відповідачем в тексті апеляційної скарги порушено питання про відстрочення оплати судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги до ухвалення судового рішення, посилаючись на те, що військова частина є неприбутковою бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації бюджету, та на даний час не має коштів для оплати судового збору, але отримає їх згодом від розпорядників коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Суд, у порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов’язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянт в клопотанні про відстрочення оплати судового збору не надав доказів, які б вказували на неможливість своєчасної сплати судового збору. Відповідно до п. 29 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року з наступними змінами «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», зазначено, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати. У зв’язку із цим, вважаю, що підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги не вбачається.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, апелянт як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов’язок сплати судового збору.

За таких обставин, клопотання військової частини А0959 про відстрочення оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року задоволенню не підлягає.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки подана без дотримання вимог п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, а апелянту відповідно до підпункту 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно сплатити 960 грн. судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду.

Керуючись ст.ст. 136, 185, 354, 356 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суддя -

У Х В А Л И Л А :

Клопотання військової частини А0959 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року задовольнити.

Поновити військовій частині А0959 строк на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року.

У задоволенні клопотання військової частини А0959 про відстрочення оплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року – відмовити.

Апеляційну скаргу військової частини А0959 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 квітня 2018 року - залишити без руху.

Надати апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання ним копії даної ухвали для усунення зазначеного в цій ухвалі недоліку, а саме :

- сплати 960 (дев’ятсот шістдесят) грн. судового збору на зазначений нижче рахунок;

- оригінал квитанції про сплату вказаної суми надати до апеляційного суду Миколаївської області.

Реквізити рахунку для сплати судового збору:

Одержувач коштів: Державний бюджет м. Миколаєва, 22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992781

Банк отримувача: ГУДКСУ у Миколаївській області

Код банку отримувача (МФО): 826013

Рахунок отримувача: 31211206780002

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Код ЄДРПОУ суду: 02892675

Призначення платежу: «Судовий збір за апеляційною скаргою військової частини А0959, Апеляційний суд Миколаївської області, Код ЄДРПОУ 02892675».

У випадку не усунення вказаного недоліку у зазначений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Суддя Апеляційного суду

Миколаївської області ОСОБА_4