Постанова № 74936599, 12.06.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2018 рокусправа № 804/7431/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Добродняк І.Ю.

судді: Бишевська Н.А. Семененко Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року (головуючий суддя Дєєв М.В.)

у справі № 804/7431/17

за позовом приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод»,

до Офісу великих платників податків ДФС,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 02.11.2017 №0010124612;

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 02.11.2017 №0010134612.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю проведення перевірки підприємства, за результатами якої складені акти 20.10.2017 №134/28-10-46-12-05393056 та №67/28-10-46-12, відповідно до яких встановлено неправомірне визначення податкового кредиту, що призвело до завищення від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання і сумою податкового кредиту та нарахована штрафна (фінансова) санкція. Періоди, перевірені відповідачем (липень, жовтень 2013 року), вже були предметом попередньо проведеної планової перевірки і товариством у відповідності до п.198.6 ст.198 ПК України надавались податковому органу первинні документи – податкові накладні, які підтверджують правомірність формування товариством податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Феро-МД» за липень, жовтень 2013 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року позов задоволено.

Рішення суду стосовно правомірності проведення перевірки повторно за період, який вже було охоплено під час проведення планової перевірки, мотивовано тим, що підставою для проведення перевірки було те, що ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» подало контролюючому органу уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року від 23.12.2014 № НОМЕР_1 та за жовтень 2013 року від 23.12.2014 №90774341742, при цьому планова виїзна перевірка, за результатами якої складено акт від 12.12.2014, була завершена 05.12.2014. Разом з тим, позапланова перевірки була призначена наказом від 29.09.2017 на підставі п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України, яка передбачає проведення позапланової перевірки у разі подання платником податків уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом, і коло питань, у тому числі повноти нарахування та сплати інших податків та зборів, які можуть бути предметом такої позапланової перевірки, не обмежено.

Водночас, судом встановлено, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість подано товариством до податкового органу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема, за липень та жовтень 2013 року, а саме: щодо уточнення показників операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядок 2.1 - збільшення сум господарської операції), за якими встановлено нульову ставку ПДВ. При цьому показники сформованих податкових зобов'язань з ПДВ та показників податкового кредиту з ПДВ за період липень, жовтень 2013 року позивачем не уточнювались, у тому числі і господарських операцій із ТОВ «Феро-МД». Тобто поданий позивачем у грудні 2014 року Уточнюючий розрахунок жодним чином не змінив показників суми сформованого податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за липень та жовтень 2013 року, у тому числі по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Феро-МД».

Стосовно реальності господарських операції позивача з ТОВ «Феро-МД» судом зазначено, що факт реальності поставки ТОВ «Феро-МД» товару позивачу в період 2013 року встановлено судовими рішеннями у справах № 804/4281/16 та №804/20858/14, які набрали законної сили, додатково підтверджується висновком судово-економічної експертизи по справі № 804/20858/14, що не підлягає доказуванню у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України.

З приводу встановленого відповідачем факту ненадання товариством витребуваних первинних документів у підтвердження вищевказаних операцій судом встановлено, що позивачем до перевірки відповідачу надано податкові накладні за липень, жовтень 2013 року, які стали підставою для формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «ФЕРО МД» за липень, жовтень 2013 року, зауваження до яких у відповідача відсутні, що свідчить про виконання позивачем вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність належно оформленої податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідач наполягає на тому, що перевірка проведена правомірно у зв’язку з тим, що платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість, погоджується в висновками суду першої інстанції в цій частині, зауважуючи при цьому, що суд не взяв до уваги, що позапланова перевірка здійснювалась відповідачем за наказом від 29.09.2017 № 2171 на підставі п.п.78.1.3 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України, правомірність якого підтверджено постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 у справі №804/6468/17, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ПрАТ «Євраз ДМЗ» про визнання протиправним та скасування вказаного наказу Офісу ВПП від 29.09.2017.

В акті планової перевірки від 12.12.2014 задокументовані взаємовідносини ПрАТ «Євраз» з ТОВ «Феро-МД» за періоди вересень, листопад та грудень 2013 року, за які взаємовідносини не було підтверджено, однак, враховуючи, що ПрАТ «Євраз ДМЗ» до початку планової виїзної перевірки було зменшено податковий кредит за вказані періоди самостійно, порушення не привело до донарахувань. При цьому періоди липень та жовтень 2013 року не були задокументовані у матеріалах планової перевірки, а відтак факт реальності здійснення поставки ТОВ «Феро-МД» за липень та жовтень 2013 року не було підтверджено ані в акті планової перевірки, ані судами у справах № 804/4281/16 та № 804/20858/14.

В той же час, товариство не надало до позапланової перевірки первинні документи, які б підтверджували реальність господарських операцій з ТОВ «Феро-МД» за липень та жовтень 2013 року, а тому відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 02.11.2017 № НОМЕР_2 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 128128,40 грн.

Крім того, таке ненадання до перевірки первинних документів суперечить вимогам п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 ПК України, у зв’язку з чим до товариства правомірно застосовано штрафні санкції на суму 1020 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 02.11.2017 № НОМЕР_3.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

ПрАТ «Євраз ДМЗ» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржене рішення суду першої інстанції обґрунтованим та правомірним, наполягає на тому, що період липень та жовтень 2013 року вже був охоплений плановою виїзною перевіркою. Крім того, при проведенні позапланової перевірки позивачем було надано відповідачу податкові накладні за липень, жовтень 2013 року, які стали підставою для формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «ФЕРО МД» за липень, жовтень 2013 року, які разом з іншими первинними документами (договори, видаткові накладні тощо) додані до матеріалів даної адміністративної справи і які підтверджують реальність вказаних операцій.

Позивач звертає увагу, що судом першої інстанції вірно встановлено, що товариством при поданні в грудні 2014 року уточнюючих розрахунків з ПДВ за період - липень, жовтень 2013 року, податковий кредит не уточнювався.

Позивачем до початку судового засідання подано письмове клопотання про заміну назви позивача – Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод».

Виходячи поданих позивачем доказів на підтвердження вимог клопотання, апеляційний суд вважає за можливе задовольнити клопотання і замінити назву позивача - Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 23.12.2014 ПрАТ «Євраз ДМЗ» до контролюючого органу подані Уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок:

- за липень 2013 року - від 23.12.2014 № НОМЕР_1;

- за жовтень 2013 року - від 23.12.2014 № НОМЕР_4 (т.1, а. с.177-186).

Листом від 30.08.2017 № 45578/10/28-10-46-12 «Про надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо відносин з суб’єктами господарювання» Дніпропетровське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з посиланням на те, що звітний період декларування: липень 2013 року (декларація №9051996593 від 20.08.2013) та жовтень 2013 року (декларація № НОМЕР_5 від 20.11.2013) встановлено неправомірне визначення податкового кредиту сформованого від ТОВ «Феро-МД», що свідчить про відсутність реального здійснення господарської операції між ТОВ «Феро-МД» та ПрАТ «Євраз ДМЗ» та безпідставне формування податкового кредиту ПрАТ «Євраз ДМЗ», витребувало від підприємства інформацію (пояснення та документальні підтвердження) з приводу наведених фактів.

Листом від 19.09.2017 № 4705 у відповідь на вказаний запит позивач повідомив про відсутність підстав для надання документального підтвердження відносин з ТОВ «Феро-МД». Стосовно посилання контролюючого органу на отриману податкову інформацію, дані Єдиного реєстру податкових накладних та звітності постачальників зазначив, що чинним законодавством України, у тому числі нормами Податкового кодексу України, на покупця не покладено обов’язку здійснення контролю за дотриманням постачальниками вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-якого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Також позивач зазначив, що посилання Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на отриману податкову інформацію та дані Єдиного реєстру податкових накладних не є чинником, що впливає на об'єктивну оцінку господарських операцій позивача з ТОВ «Феро-МД» за період липень, жовтень 2013 року. Крім того, операції позивача з ТОВ «Феро-МД» за період липень, жовтень 2013 року підтверджуються первинними документами, які складені у відповідності до вимог діючого законодавства.

З огляду на наявну у контролюючого органу інформацію щодо взаємовідносин між ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» та ТОВ «Феро-МД» і відмову ПрАТ «ЄВРАЗ ДМЗ» в наданні копії витребуваних запитом від 30.08.2017 документів, 27.09.2017 начальником Офісу великих платників податків ДФС наказ видано № 2171 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «ЄВРАЗ Дніпровський металургійний завод».

Означеним наказом на підставі п.п.78.1.3, 78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Євраз ДМЗ» з питань правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за липень, жовтень 2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Феро-МД» (т.1, а. с.19).

20.10.2017 за результатами позапланової перевірки Офісом великих платників податків складено акти:

- акт № 134/28-10-46-12-05393056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» (код ЄДРПОУ 05393056) з питань правомірності формування податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за липень, жовтень 2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Феро-МД» (код ЄДРПОУ 38434431)», яким зафіксовані порушення ПрАТ «Євраз ДМЗ» п.п.«а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, 201.10 ст.201 та з урахуванням ст.44 ПК України, внаслідок чого товариством неправомірно визначено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 128128,4 грн., у тому числі: - за липень 2013 року - 47 490,40 грн., - за жовтень 2013 року - 80 638 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту: за липень 2013 року на суму ПДВ 47 490,40 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 80 638 грн. (т.1, а. с.28-49);

- акт № 67/28-10-46-12 «Про ненадання ПрАТ «Євраз ДМЗ» контролюючому органу оригіналів документів та їх копій при здійсненні податкового контролю», яким зафіксовано порушення ПрАТ «Євраз ДМЗ» п.п.16.15, 16.1.9 п.16.1 ст.16, п.п.44.1, 44.3, 44.4, 44.6 ст.44, п.п.85.2, 85.4, 85.8 ст.85 ПК України, суть якого полягає у ненаданні товариством всього витребуваного переліку первинних документів (надано лише податкові накладні і не надано договори, видаткові накладні, платіжні документи, товарно-транспортні накладні тощо) ані під час проведення перевірки, ані на момент підписання акту (20.10.2017) (т.1, а. с.55-58).

За результатами проведеної позапланової перевірки 02.11.2017 Дніпропетровським управлінням Офісу великих платників податків винесено:

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» № НОМЕР_2 про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 128128,40 грн. - на підставі акту № 134/28-10-46-12-05393056 від 20.10.2017 (т.1, а. с.68, 69);

- податкове повідомлення-рішення форми «ПС» № НОМЕР_3 про застосування до товариства у відповідності до п.121.1 ст.121 ПК України штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 020 грн. - на підставі акту № 67/28-10-46-12 від 20.10.2017 (т.1, а. с.71, 72).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції про протиправність означених податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем у грудні 2014 року Уточнюючі розрахунки жодним чином не змінили показників суми сформованого податкового кредиту по податковим деклараціям з ПДВ за липень та жовтень 2013 року, у тому числі по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «Феро-МД». Також суд взяв до уваги, що факт реальності здійснення поставки ТОВ «Феро-МД» позивачу товару в період 2013 року встановлено судовими рішеннями у справах № 804/4281/16 та № 804/20858/14, які набрали законної сили, а порушення товариством п.85.2, п.85.4, п.85.8 ст.85 ПК України не мало місця з огляду на надання позивачем необхідних для перевірки правомірності формування податкового кредиту з вказаним контрагентом документів - податкових накладних.

За правилами ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З приводу посилання відповідача в апеляційній скарзі на правомірність призначення та проведення позапланової перевірки за результатами якої складений акт від 20.10.2017 № 134/28-10-46-12-05393056, апеляційний суд встановив, що вказану позапланову перевірку призначено наказом № 2171 від 29.09.2017, який містить дві підстави для її призначення: п.п.78.1.3 та п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

У відповідності до п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

п.п.78.13 - платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;

п.п.78.1.4 - виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

При цьому за приписами абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність посилання позивача на абз.2 п.78.2 ст.78 ПК України щодо заборони проведення перевірки повторно за період, який вже було охоплено під час проведення планової перевірки, оскільки позапланова перевірка була призначена наказом від 29.09.2017 на підставі п.п.78.1.3 п.78.1 ст.78 ПК України, а вищевказані Уточнюючі розрахунки до податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року та за жовтень 2013 року подані товариством 23.12.2014, в той час як попередня, планова перевірка, за результатами якої складено акт від 12.12.2014, завершена 05.12.2014.

Втім, як вбачається з матеріалів справи, на час вирішення даного спору в суді першої інстанції, питання правомірності наказу контролюючого органу від 29.09.2017 № 2171 було предметом судового дослідження у справі № 804/6468/17, за результатами розгляду якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено постанову від 01.11.2017, якою відмовлено у задоволенні позову ПрАТ «Євраз ДМЗ».

Означене судове рішення оскаржено позивачем в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі № 804/6468/17 вищевказану постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 скасовано з прийняттям нової постанови про задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування наказу від 29.09.2017 № 2171.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №804/6468/17 у відповідності до ч.1 ст.325 КАС України набрала законної сили, на час розгляду апеляційної скарги у встановленому порядку не скасована.

Апеляційним судом у справі №804/6468/17 встановлено, що позивачем подано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, зокрема, за липень та жовтень 2013 року, а саме: до податкової накладної декларації з ПДВ за липень 2013 року від 23.12.2014 за № НОМЕР_1, за жовтень 2013 року від 23.12.2014 за № НОМЕР_4.

Вказаними уточнюючими розрахунками позивачем уточнені показники операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядок 2.1 - збільшення суми господарської операції), за якими встановлено нульову ставку ПДВ. Показники сформованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість та показників податкового кредиту з ПДВ за період липень, жовтень 2013 року позивачем не уточнювались, у тому числі, стосовно господарських операцій з ТОВ «Феро-МД».

Також судом встановлено, що звітні періоди - липень, жовтень 2013 року вже були перевірені контролюючим органом, що з огляду на п.78.2 ст.78 ПК України виключає проведення перевірки на підставі п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України.

Так, контролюючим органом складений акт від 12.12.2014 № 682/28-01-42-03-05393056 за результатами проведеної планової виїзної перевірки ПрАТ «Євраз ДМЗ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2011 по 31.12.2013.

Одним з питань перевірки було питання правомірності формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за весь період, що перевірявся, в тому числі по взаємовідносинах з контрагентом постачальником ТОВ «Феро-МД».

Податкова звітність з податку на додану вартість за весь період 2013 року і первинні документи за вказаний період були подані позивачем для перевірки, і мали бути досліджені контролюючим органом.

Актом перевірки від 12.12.2014 підтверджено, задокументовано відносини ПрАТ «Євраз ДМЗ» з ТОВ «Феро-МД» за вересень, листопад та грудень 2013 року. Період липень та жовтень 2013 року не були задокументовані в матеріалах планової виїзної перевірки, внаслідок чого контролюючий орган дійшов висновку, що факт реальності здійснення поставки товару ТОВ «Феро-МД» за липень 2013 року та жовтень 2013 року не підтверджено.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлені постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2018 у справі №804/6468/17 обставини не доказуються при розгляді даної адміністративної справи.

Також в матеріалах справи міститься судове рішення у справі між тими ж сторонами - постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2015 у справі № 804/20858/14, залишена без змін ухвалою Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду від 20.01.2016.

Предметом дослідження у цій справі було питання правомірності висновків контролюючого органу за результатами проведеної планової виїзної перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.12.2013 (акт перевірки від 12.12.2014 № 682/28- 01-42-03-05393056) і, як наслідок, правомірність винесених на підставі вказаного акту перевірки податкових повідомлень-рішень.

Означеним актом зафіксовано факт завищення підприємством за перевірений період витрат та завищення податкового кредиту при придбанні товарно-матеріальних цінностей у постачальників, серед яких і ТОВ «Феро-МД» (т.1, а с.137-151).

Судом у справі № 804/20858/14 встановлено факт реальності здійснення поставки позивачу товару в період 2013 року, зокрема, ТОВ «Феро-МД» та факт використання придбаного товару підприємством у власній виробничий діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, що розглядається, поставка товару ТОВ «Феро-МД» підтверджена також наданими позивачем та долученими до справи видатковими накладними, прибутковими ордерами, рапортами переважування вантажів та автомобільних вагах, товарно-транспортними накладними.

Виписані ТОВ «Феро-МД» податкові накладні, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит, складені у відповідності до вимог ст.201 ПК України.

На момент здійснення спірних поставок ТОВ «Феро-МД» було зареєстровано належним чином як суб’єкт господарювання – юридична особа, платник податку на додану вартість.

Використання придбаного у ТОВ «Феро-МД» товару у власність господарській діяльності (при виготовленні продукції власного виробництва) підтверджується технічними звітами по киснево-конверторному цеху за липень 2013 року та жовтень 2013 року, калькуляцією собівартості за липень 2013 року та жовтень 2013 року.

Правила визначення та нарахування податкового кредиту встановлені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно положень п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Отже встановлені фактичні обставини в сукупності свідчить про правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям позивача з ТОВ «Феро-МД», здійсненим в липні та жовтні 2013 року.

Висновок відповідача про не підтвердження поставки товару ТОВ «Феро-МД» по ланцюгу постачання є необґрунтованим, базується виключно на припущеннях контролюючого органу, оскільки фактично ним досліджувалась наявна податкова інформація стосовно контрагента - постачальника ТОВ «Феро-МД» лише за липень 2013 року, інші періоди, в яких товар міг придбаватись ТОВ «Феро-МД», не перевірялись.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення форми «В4» №0010124612 від 02.11.2017 про зменшення товариству розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 128128,40 грн.

З приводу правомірності податкового повідомлення-рішення форми «ПС» №0010134612 від 02.11.2017 про застосування до товариства штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020 грн. за ненадання товариством для перевірки всього витребуваного переліку первинних документів, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Податкового кодексу України платник податків може бути притягнений до відповідальності за незабезпечення зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

За правилами п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України вбачається, що документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків і зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, контролюючі органи можуть запитувати лише документи, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, та стосуються предмета перевірки.

В даному випадку предметом перевірки, проведеної відповідачем, було питання правомірності формування податкового кредиту по деклараціям з податку на додану вартість за липень, жовтень 2013 року по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Феро-МД».

Згідно ч.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до перевірки відповідачу було надано податкові накладні за липень, жовтень 2013 року, які стали підставою для формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ «Феро-МД» за вказані періоди.

Апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з аналізу наведених норм законодавства та правовідносин позивача з ТОВ « Феро-МД» вбачається, що позивачем, окрім декларування податкового кредиту з ПДВ, дотримано обов'язкових вимог, пов'язаних з формуванням платником податку податкового кредиту та виникненням податкового зобов'язання, оскільки єдиною підставою для цього є наявність належно оформленої податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН.

Додатково апеляційний суд звертає увагу, що застування штрафу за п.121.1 ст.121 ПК України можливе, зокрема, за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю. При цьому положення п.121.1 ст.121 ПК України не передбачають можливості застосування податковим органом штрафних санкцій за неповне надання платником податків первинних документів при здійсненні такого контролю.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд вважає, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень в установленому порядку не доведено обґрунтованості висновків про порушення позивачем податкового законодавства, що стало підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року у справі №804/7431/17 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко