Рішення № 74935734, 25.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2602/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складісудді ОСОБА_1,розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 (65000, м. Одеса, вул. пр. Штабний, 1, інн НОМЕР_1) до Військової частини А 1017 (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 7-б, код ЄДРПОУ 26614076) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернувся ОСОБА_2 до Військової частини А 1017, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії військової частини А1017 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період 01.01.2016 року по 31.12.2017 року;

- зобов’язати військову частину А1017 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року включно.

В обґрунтування позовних вимог Позивачем зазначено (а.с. 4-10), що під час проходження ним військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення про що свідчать картки особового рахунку військовослужбовця за 2016 та 2017 роки, а тому вважає такі дії Відповідача протиправними.

Ухвалою від 04.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. З урахуванням положень ст. 263 КАС України, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

20.06.2018 року від Відповідача надійшов відзив на позов (а.с. 25-30), в обґрунтування якого зазначено, що військова частина А1017 позовні вимоги не визнає в повному обсязі, як такі, що є безпідставними, необґрунтованими та таким, що не відповідають чинному законодавству.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлене наступне.

ОСОБА_2 проходить військову службу на посаді начальника відділення зв’язку - начальника зв’язку військової частини А1017 у м. Одесі, що підтверджується довідкою (форма 5) № 42/140 від 03.05.2018 року та витягом із послужного списку (а.с. 16-17).

27 квітня 2018 року Позивач звернувся до командира військової частини А 1017 з рапортом щодо проведення розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року (а.с. 18), проте, Позивача повідомили, що індексація не виплачується у зв’язку з відсутністю механізму нарахування та виплати за попередні періоди.

Оцінюючи оскаржені дії суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч. 2 ст. 2 КАС України та доходить висновку про відмову в задоволені позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 65 Конституції України, громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Як зазначено позивачем у позові, йому було відмовлено в наданні розрахунку та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, оскільки індексація не виплачується у зв’язку з відсутністю механізму нарахування та виплати за попередні періоди.

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон) від 03.07.1991 (зі змінами) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчення споживчих товарів і послуг.

Згідно зі ст. 4 Закону, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до ст. 6 Закону, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» проведення індексації грошових дохоїів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі-Порядок), згідно з п.4 якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати.

Пунктом 14 Порядку визначено, що роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Відповідно до роз’яснень Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 року № 220/5140, Порядок не передбачає механізму виплати індексації грошового забезпечення в поточному році за минулі періоди.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та пункту 6 Порядку, індексація грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, тобто виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів розпорядника, передбачених на такі цілі.

Зазначене підтверджено роз’ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 №252/10/136-16, від 04.07.2017 року № 220/5140 та від 08.08.2017 №78/0/66-17.

Відповідно до п. 1.14 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11,06.2008 року №260 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 липня 2008 р. за № 638/15329), роз'яснення з питань застосування норм цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів з питань виплати грошового забезпечення надаються директором Департаменту фінансів Міністерства оборони України та іншими посадовими особами в межах їх компетенції відповідно до законодавства України.

Так, за змістом пункту 7 роз’яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04 січня 2016 року № 248/3/9/1/2, у зв’язку із внесенням змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (зі змінами), індексацію грошового забезпечення не нараховувати до окремого роз’яснення.

З роз’яснення директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 26 березня 2018 року № 248/1485 вбачається, що у межах наявного фінансового ресурсу, можливості нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних сил України у січні 2016 – лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було, обчислення необхідно здійснювати з квітня 2018 року.

Також, на підтвердження цього Відповідачем до відзиву на позов надано наявні копії роз’яснень Міністерства соціальної політики України щодо порядку проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців, а також джерел для його фінансування (а.с. 31-38), а саме:

- роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 №10685/0/14 н 15/10;

- роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 09.06.2016 №252/10/136-16;

- роз’яснення Міністерства соціальної політики України вхідний Міністерства оборони України від 08.08.2017 №13700/з;

- роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 08.08.2017 №78/0/66-17;

- роз’яснення Директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/1485 від 26.03.2018;

- роз’яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України № 248/3/9/1/2 *ід 04.01.2016.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України в січні 2016 року - лютому 2018 року у Міністерства оборони України не було.

Таким чином, командування військової частини А1017 діяло відповідно до чинного законодавства та Роз’яснення від 04 січня 2016 року, так як окремих інших розпоряджень не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги викладене, оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають чинному законодавству, отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Керуючисьст.ст. 6, 72-73, 77, 139, 143, 241-246, 250-251 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (65000, м. Одеса, вул. пр. Штабний, 1) до Військової частини А 1017 (65110, м. Одеса, вул. Балківська, 7-б) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії – відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.