Рішення № 74935578, 25.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. № 814/1165/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:ОСОБА_1, пров. 6 Липовий, 9, м. Миколаїв, 54049 до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 про:визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання вчинити дії, ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі – відповідач або Управління) про:

визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням таких видів грошового забезпечення: щомісячної додаткової грошової винагороди; матеріальної допомоги на оздоровлення (передбаченої підпунктом 3 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів № 1294); матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; індексації; додаткової премії та винагороди за участь в АТО;

зобов’язання відповідача з 01.09.2017 провести перерахунок грошового забезпечення пенсії позивачу та встановити і виплачувати пенсію з 01.09.2017 відповідно до вимог частин 2, 3 статті 51, частини третьої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з розрахунку усіх видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад – 1150 грн.; оклад за військове звання (підполковник) – 130 грн.; надбавка за вислугу років (40%) – 512 грн.; середньомісячний фактично отриманий розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням із служби (01.09.2015 по 31.08.2017) у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) – 933,33 грн.; премія – 4257,39 грн.; додаткова премія – 145,08 грн.; щомісячна додаткова винагорода (60%) – 4234,43 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань – 610,62 грн.; грошова допомога на оздоровлення - 762,45 грн.; грошова винагорода за участь в АТО – 968,07 грн. Всього - 13703,37 грн. Пенсію призначити у розмірі 9592,36 грн. (13 703,37 грн. (загальний розмір фактично отриманого грошового забезпечення) х 70% (за 29 років вислуги));

встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву (ар. с. 52-53) та просив відмовити у задоволенні позову, оскільки пенсія позивача не підлягає перерахунку з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, додаткової премії та грошової винагороди за участь в АТО.

В матеріалах справи наявна відповідь на відзив позивача від 18.06.2018. Оскільки, відповідно до частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив, суд зазначений документ до уваги не прийняв.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач у період з 1990 року по 31.08.2017 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Наказом першого заступника Міністра оборони України (по особовому складу) від 18.08.2017 № 100 позивача, на підставі частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», звільнено з військової служби у запас, відповідно до пункту «а» (у зв’язку з закінченням строку контракту) (ар. с. 20). Відповідно до наказу головного редактора Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія» (по стройовій частині) від 31.08.2018 № 158 позивача виключено зі списків особового складу Центрального друкованого органу Міністерства оборони України «Народна армія» та всіх видів забезпечення (ар. с. 21).

Згідно з розрахунком, що вказаний у наказі від 31.08.2018 № 158, загальна вислуга років позивача складає – 29 років 03 місяців 00 днів.

З 01.09.2017 Управлінням було призначено пенсію за вислугу років з врахуванням наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад – 1150 грн.; оклад за військовим званням (підполковник) – 130 грн.; надбавка за вислугу років (40%) – 512 грн.; середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням із служби (з 01.09.2015 по 31.08.2017), у тому числі: надбавка за виконання особливо важких завдань 50% – 896 грн., премія – 4056,73 грн. Всього – 6753,73 грн.

20.04.2018 позивач звернувся до Управління з заявою про включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія: щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, грошової компенсації за невикористану відпустку та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Листом від 04.05.2018 № 1688-ч-07 відповідач повідомив позивача, що розмір його пенсії встановлений відповідно до норм чинного законодавства та про відсутність підстав для проведення її перерахунку. Також у цьому ж листі Управління зазначило, що ним було проведено перерахунок пенсії позивача, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі – Постанова № 103).

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі – Закон № 2262), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (надалі – Постанова № 393), пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (надалі – Закон № 2011).

Військовослужбовцям у зв’язку з особливим характером військової служби, яка пов’язана із захистом Вітчизни, надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин першої - третьої статті 9 Закону № 2011, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (надалі – Постанова 1294) передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Законом № 2011 гарантовано право військовослужбовців на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 101 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260 (надалі – Інструкція).

Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (підпункт 3 пункту 5 Постанови № 1294, підпункту 30.4 пункту 30 розділу ХХХ Інструкції).

Аналіз вищезазначених норм матеріального права дає дійти висновку, що грошова допомога на оздоровлення, з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.01.2018 по справі № 2а-5232/11/2670.

Постановою Кабінету Міністрів України № 889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2262, пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058).

Згідно з частиною першою статті 41 Закону 1058, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Отже, щомісячна додаткова винагорода військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якої здійснюється обчислення пенсій.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання купівельної спроможності.

Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені Постановою № 1294. Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатках 25-28 зазначеної постанови.

При цьому, суми індексації грошового забезпечення не віднесені до зазначеного переліку, тобто з сум індексації грошового забезпечення єдиний внесок не сплачується.

Статтею 43 Закону № 2262 чітко передбачено, що пенсії особам офіцерського складу обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Тому індексація грошового забезпечення не може включатися до розрахунку розміру пенсії позивача, оскільки з неї не сплачувались страхові внески.

Грошова винагорода за участь в АТО, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених у Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» та від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських», нараховувалась на підставі окремих умов, таких як особливий період, або під час проведення антитерористичної операції, тобто ця виплата є тимчасовою та не є складовою грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія.

Таким чином, пенсія позивача не підлягає перерахунку з урахуванням індексації грошового забезпечення, грошової винагороди за участь в АТО.

Враховуючи викладене позов підлягає частковому задоволенню.

Позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача надати звіт відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, задоволенню не підлягають, оскільки вимога про надання звіту відноситься до права суду зобов’язати або не зобов’язувати суб’єкта владних повноважень, на якого покладені певні обов’язки, надати у встановленому судом строк звіт про виконання судового рішення. У суду немає підстав вважати, що рішення суду відповідачем не буде виконуватись.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (пров. 6 Липовий, 9, м. Миколаїв, 54049, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням таких видів грошового забезпечення: щомісячна додаткова винагорода, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

3. Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з 01.09.2017 провести перерахунок грошового забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 та виплачувати пенсію з 01.09.2017, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 51, частини 3 статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та довідки виданої Друкованим органом Міністерства оборони України «Народна армія» від 22.09.2017 № 197/788 з розрахунку усіх видів грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років (40%); середньомісячний розмір додаткових видів грошового забезпечення, визначений за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням зі служби (з 01.09.2015 по 31.08.2017) у тому числі: надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%), премія, щомісячна додаткова грошова винагорода (60%), матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань.

4. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна