Рішення № 74935095, 26.06.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2018 року Чернігів Справа № 825/2097/18

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1М.) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі – ГУ ПФУ в Чернігівській області), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії неправомірними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії, починаючи з 21.02.2015, з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення в сумі 9 176,00 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в сумі 8 818,00 грн, разової премії в сумі 3 100,00 грн, доплати за роботу в дихальних апаратах в сумі 134,02 грн, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Позов мотивовано тим, що до розрахунку пенсії не були включені інші види грошового забезпечення, а саме: матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, разова премія та доплата за роботу в дихальних апаратах, з яких було сплачено єдиний соціальний внесок. В довідці Управління ДСНС України у Чернігівській області від 02.04.2018 №790 зазначені відомості про дохід позивача за 2013-2015 роки. Крім видів грошового забезпечення, що були враховані для обчислення пенсії, в довідці наявна інформація про виплати, які не були включені до зазначеного розрахунку, у вигляді надбавки за роботу в дихальних апаратах в розмірі 134,02 грн, матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9 176,00 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 8 818,00 грн та разова премія в сумі 3 100,00 грн. Оскільки з усіх зазначених виплат було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а вказані виплати належать до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, позивач просить провести йому перерахунок та виплату пенсій з їх урахуванням.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2018 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін.

Представником відповідача, в межах встановленого судом строку, подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість та зазначає, що надана позивачем довідка не відповідає визначеній законодавчо формі і не дає підстав для врахування інших виплат до грошового забезпечення при обчисленні розміру пенсії. Також, зміст зазначеної довідки свідчить про те, що спірні виплати не носять постійний характер, а тому, за законодавством, не можуть включатися до розміру грошового забезпечення, з якого обраховується пенсія.

Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області і з 21.02.2015 отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" у розмірі 61% грошового забезпечення.

13.04.2018 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з яких позивачем було сплачено єдиний внесок, вказавши, що до розрахунку пенсії не були включені інші види грошового забезпечення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, разова премія та доплата за роботу в дихальних апаратах, з яких було сплачено єдиний внесок.

11.05.2018 відповідач розглянув заяву ОСОБА_1, про що повідомив останнього листом за №2920/03/П-12, вказавши, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, надбавку за роботу в дихальних апаратах та разова премія не є складовими щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Позивачем надана суду довідка Управління ДСНС України у Чернігівській області від 02.04.2018 №790, де зазначені відомості про дохід позивача за 2013-2015 роки, щодо виплат, які не були включені до проведеного відповідачем при призначенні пенсії розрахунку, а саме: надбавка за роботу в дихальних апаратах в розмірі 134,02 грн, матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі 9 176,00 грн, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 8 818,00 грн та разова премія в сумі 3 100,00 грн, які на думку позивача мають бути включені до розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, та не включення яких є підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам, суд зазначає наступне.

В силу ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

При цьому згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, а тому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.8, ч.2 ст.19 Основного Закону України).

В Рішенні від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень ст.5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" (справа про ветеранів органів внутрішніх справ) Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або у відставку.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Статтею 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Аналогічні норми викладені в п.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1. Зокрема, відповідно до п.4 Порядку подання документів заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.

Системний аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган ПФУ. Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 22.04.2014 по справі №21-484а13.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" (далі – Постанова №393) передбачено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:

відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.

Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей" уточняється, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У свою чергу ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначає, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Із аналізу наведених правових норм вбачається, що після 01.01.2011 пенсія особам, звільненим з військової служби та деяким іншим категоріям осіб обчислюється, виходячи з сум грошового забезпечення, до якого на підставі ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався єдиний соціальний внесок.

Відповідно в силу імперативного обов’язку, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу", якою визначені основні постійні види грошового забезпечення, з яких обраховується пенсія.

Додатком №27 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" визначено вичерпний перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, серед якого матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах та одноразова премія відсутні.

При цьому, як було зазначено, предметом оскарження в даній справі є неправомірність відмови органу Пенсійного фонду України щодо віднесення сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, премії до складу грошового забезпечення, на підставі якого здійснюється перерахунок раніше призначеної пенсії.

Так, в матеріалах справи міститься копія довідки Управління ДСНС України у Чернігівській області від 02.04.2018 №790, в якій зазначено відомості про дохід позивача за 2013-2015 роки, зокрема, інформацію щодо виплати позивачу надбавки за роботу в дихальних апаратах в розмірі 134,02 грн, матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 9 176,00 грн, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань в розмірі 8 818,00 грн та разової премії в сумі 3 100,00 грн, з яких було сплачено єдиний внесок, та які на думку позивача, протиправно не включені до розрахунку пенсії.

Суд зазначає, що матеріальна допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах та одноразові премії не відносяться до складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії, виходячи з наступного.

Інструкція "Про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 №475, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 15.05.2015 за №544/26989, визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплати грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Так, п.15 розділу IV вказаної Інструкції визначено, що особам рядового і начальницького складу за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах виплачується надбавка за роботу в ізолювальних апаратах у таких розмірах:

за роботу у не придатному для дихання середовищі (у тому числі під час практичних тренувань) - 10 відсотків посадового окладу за одну годину роботи;

за час практичних тренувань на чистому повітрі - 5 відсотків посадового окладу за одну годину роботи.

Виплата надбавки за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах здійснюється за фактично відпрацьований час.

Також, розділом XVIII та розділом ХІХ вищевказаної Інструкції визначено, що особам рядового і начальницького складу за рішенням керівника (начальника) органу управління (підрозділу) один раз на рік може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення.

Підставою для виплати особі рядового чи начальницького складу зазначених вище виплат є рапорт особи рядового чи начальницького складу з проханням надати йому відповідну матеріальну допомогу та відповідний наказ керівника органу управління на здійснення виплати.

Виходячи з наведеного, надбавка за роботу в ізолювальних апаратах, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та допомога на оздоровлення не є обов’язковою щомісячною виплатою та не має постійний характер. Аналогічне стосується і одноразової премії, яка також відносяться до разових платежів і разом з наведеними вище виплатами має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.

Суд зауважує, що згідно ч.3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" для визначення розміру пенсії окрім щомісячних премій та відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення враховуються лише щомісячні надбавки, доплати, підвищення, а не щомісячні винагороди, та допомоги, компенсації, індексації тощо, які мають одноразовий характер.

Відповідна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 286/2987/16-а.

Крім цього, суд також зазначає, що в рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 №4-рп/2015 у справі №1-9/2015 зазначено, що аналіз наведених положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій (ст.43 Закону), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (ст.63 Закону). Граматичний аналіз положень першого речення ч.3 ст.63 Закону дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є встановленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення", яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.

Також, з аналізу положень Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) вбачається, що грошове забезпечення є однією із соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям. При цьому до інших гарантій законом віднесено: продовольче, речове та інше забезпечення військовослужбовців, пільги та компенсації військовослужбовцям та членам їх сімей, одноразова грошова допомога тощо. Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально- побутових питань, винагорода за участь в АТО, компенсації за невикористану відпустку, разова премія, надбавка за роботу в дихальних апаратах, тощо не належать до надбавок, доплат або підвищення, тобто не є додатковими видами грошового забезпечення в розумінні ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а відносяться до інших соціальних гарантій, що надаються військовослужбовцям та членам їх сімей.

Отже підсумовуючи, на противагу помилкових міркувань позивача, суд звертає увагу на правову конструкцію ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей", які вказують на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються, як при призначенні пенсій, так і при перерахунку раніше призначених пенсій і не враховують щомісячні винагороди, та допомоги, компенсації, індексації тощо, які мають одноразовий характер.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги положення ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень доведено правомірність своїх дій та рішень, а отже у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 14021) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 26 червня 2018 року.

Суддя Л.О. Житняк