Рішення № 74934929, 31.05.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/4416/17

Провадження № 2/202/266/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2018 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Волошина Є.В.

за участю секретаря Шишляннікова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про звільнення майна з-під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про звільнення майна з-під арешту. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05 вересня 2007 між ОСОБА_1 та позивачем укладено кредитний договір №DNL0AN00000331, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 11970,70 дол. США. В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, 05 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого майна. Згідно із п. 34.4 Договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідачем було передано в заставу рухоме майно, а саме Daewoo Matiz 2007 року випуску, кузов №XWB4A11BD7A109924, реєстраційний номер НОМЕР_1. 14 вересня 2007 року позивачем зареєстровано у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження щодо предмета застави. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач своєчасно не надавав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсоткам, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2011 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернуто стягнення на заставний транспортний засіб шляхом його продажу з укладенням від імені заставодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля. На теперішній час позивач позбавлений можливості звернути стягнути на предмет застави, оскільки перешкоджають накладені раніше арешти на майно відповідача. Вказує також на той факт, що станом на 14 червня 2017 року заборгованість відповідача становить 73000 дол. США, що перевищує вартість предмета застави. Накладення арешту на заставне майно Банку порушує його права як заставодержателя, оскільки унеможливлює добровільну (позасудову) реалізацію заставного майна. З цих підстав позов просив задовольнити.

В судове засідання представник Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та у випадку неявки відповідача в судове засідання просить ухвалити заочне рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом оголошення про виклик відповідача на сайті суду, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність, відзив не подавав, у зв'язку із чим, суд, враховуючи заяву представника позивача, відповідно до ст.ст. 280 – 289 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи з ухваленням заочного рішення суду.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність не подавав.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази, приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

05 вересня 2007 між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір №DNL0AN00000331, відповідно до якого отримав кредит у розмірі 11970,70 дол. США. Визначено графік платежів за даним договором.

В забезпечення виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором, 05 вересня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено договір застави рухомого майна №DNL0AN00000331. Згідно із п. 34.4 Договору застави, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором відповідачем було передано в заставу рухоме майно, а саме Daewoo Matiz 2007 року випуску, кузов №XWB4A11BD7A109924, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта від 16 червня 2017 року, постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ№949293 від 18 листопада 2009 року накладено арешт на невизначене майно боржника ОСОБА_1 в межах заявлених позовних вимог у розмірі 187020,78 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2011 року було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» та звернуто стягнення на заставний транспортний засіб, а саме Daewoo Matiz 2007 року випуску, кузов №XWB4A11BD7A109924, реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом його продажу з укладенням від імені заставодавця договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу автомобіля.

У відповідь на запит Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, листом від 03 квітня 2018 року №5340 Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області повідомив, що в ході перевірки АСВП встановлено, що 03 листопада 2009 року відкрито виконавче провадження по виконанню ухвали Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська №2-5515 від 23 червня 2009 року про накладення арешту на все майно, що належить ОСОБА_1, що мешкає за адресою: м. Дніпро, вул. Вологодська, 47, в межах заявлених позовних вимог у розмірі 187020,78 грн. Вимоги виконавчого документи були виконані в повному обсязі, а саме було накладено арешт на все майно боржника. Згідно даних АСВП інші виконавчі провадження щодо ОСОБА_1, в рамках яких накладався арешт на майно вказаної особи, на виконанні у відділі не перебували.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини щодо права кредитора на задоволення своїх вимог за кредитним договором шляхом звернення стягнення на заставне майно боржника та звільнення майна з-під арешту.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Зі змісту ч.1ст.589 ЦК України вбачається, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Право застави виникає з моменту укладення договору застави (ст.585 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про заставу»).

Частиною 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 18 Закону України «Про заставу» передбачено, якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше.

Згідно ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації. Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Як встановлено з матеріалів справи, на підставі постанови державного виконавця серії АЕ№949293 від 18 листопада 2009 року Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження накладено арешт на все рухоме майно, що належить ОСОБА_1, в тому числі і на заставний автомобіль. Згідно даних АСВП інші виконавчі провадження щодо ОСОБА_1, в рамках яких накладався арешт на майно вказаної особи, на виконанні у Індустріальному відділі державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції не перебували.

Згідно ст. 20 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до ст. 26 вищезазначеного Закону обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом. У разі звернення стягнення на рухоме майно, яке є предметом декількох обтяжень, переважне право на проведення процедури звернення стягнення належить обтяжувачу з вищим пріоритетом.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не має можливості реалізувати заставне майно та задовольнити свої вимоги за його рахунок, у зв’язку з накладенням арешту постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ№949293 від 18 листопада 2009 року.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Згідно із п. 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі №5 від 03.06.2016 року, позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, доведеними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3200 грн.

На підставі ст.ст.526,527,530,572,585, 589, 610,611,625,1054 ЦК України, ст.18, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.14, 20,26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.18 Закону України «Про заставу» та керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1, третя особа: Індустріальний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про звільнення майна з-під арешту - задовольнити.

Звільнити з-під арешту транспортний засіб Daewoo Matiz 2007 року випуску, кузов №XWB4A11BD7A109924, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, що накладений 18 листопада 2009 року (запис про обтяження №9286928 від 26 листопада 2009 року) Індустріальним відділом державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання:49000, м. Дніпро, вул. Вологодська, буд. 47; ІПН НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) сплачений судовий збір в сумі 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання протягом 30 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Волошин Є.В