Рішення № 74934832, 20.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року м.Житомир справа № 806/2115/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Алексюк Т.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Кондратюк Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернув із позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення №14 від 17 квітня 2018 року Бердичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області "Про відмову в перерахунку пенсії" та зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплачувати пенсію, обчислену з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування позовних вимог вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом війни 3 групи. Позивач вважає, що, оскільки захворювання та інвалідність отримані ним під час виконання обов'язків особливо важливого Урядового завдання з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в період з 17 травня 1987 року по 17 червня 1987 року, то він має право на перерахунок пенсії в розмірах, визначених ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року. У свою чергу відмова відповідача в проведенні перерахунку його пенсії з розрахунку п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, з посиланням на те, що право на перерахунок пенсії мають лише особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, на думку позивача, є безпідставною та протиправною.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито спрощене провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін в судове засідання.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечувала у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому відзиві. В обґрунтування якого вказала, що позивач не підпадає під дію частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15 листопада 2017 року, оскільки брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовозобов'язаний, а не в період проходження дійсної строкової служби.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, інвалідом війни 3-ї групи, перебуває на обліку в Бердичівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як пенсіонер та отримує пенсію по інвалідності.

Довідкою до акта огляду МСЕК Серія ЖИА №056229 від 17.07.2007 ОСОБА_1 під час огляду 25.06.2007 встановлено 3 групу інвалідності безстроково, у зв'язку із захворюванням зв'язаним з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.15).

Позивач 27 березня 2018 року звернувся до Бердичівського об'єднаного управління ПФУ в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії. У вказаній заяві позивач, посилаючись на ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст.44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", просив провести з 01 жовтня 2017 року йому перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідально до ч. 3 ст. 59 вищезгаданого Закону (а.с.17-18).

Листом від 17.04.2018 № 3730/03-Б Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про те, що він не має права на перерахунок пенсії згідно вимог чинного законодавства. При цьому, відповідачем вказано на те, що ОСОБА_1 під дію частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року не підпадає, у зв'язку з тим, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як військовозобов'язаний, а не в період проходження дійсної строкової служби (а.с.22 та зворот).

Позивач, вважаючи, що такі дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно зі п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Основного Закону визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII).

Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру (ч. 1 ст. 1 Закону № 796-XII).

Статтею 49 Закону № 796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Право на призначення державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 встановлено статтею 54 вищевказаного Закону.

Питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи врегульовано статтею 59 Закону №796-XII.

Так, приписами статті 59 Закону № 796-XII (до внесення змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, які застосовуються з 01.10.2017) було встановлено, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в такій редакції:

"Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Положення статті 59 Закону №796-XII у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII застосовуються з 01.10.2017.

Аналіз наведених редакцій частини 3 статті 59 Закону №796-XII (як до внесених змін Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII, так і після застосування змін, внесених указаним Законом) свідчить на користь висновку, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець, на виконання мети та основних завдань Закону, розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною 3 статті 59 Закону №796-XII особа має відповідати наступним критеріям: особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Водночас суд наголошує, що таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону №796-XII не допускається):

- особа має статус особи з інвалідністю;

- особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

- особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 08 травня 2018 року (провадження № Пз/9901/33/18) та від 21 травня 2018 року (провадження № Пз/9901/37/18).

Також суд ураховує, що у вказаних ухвалах Верховний Суд зазначив, що частина третя статті 59 Закону №796-XII не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Суд зазначає, що відповідно до архівної довідки військової частини 73832 №9052 від 22.03.1993 ОСОБА_1 в складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження у період з 17.05.1987 по 17.06.1987 (а.с.14).

Отже, в силу приписів ст. 10 Закону №796-XII позивач вважається учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із числа військовослужбовців, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження.

При цьому, факт віднесення позивача до військовослужбовців не є безспірною умовою поширення на нього ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позаяк однією з обов'язкових умов застосування цієї норми до військовослужбовців є факт участі у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

З матеріалів справи встановлено, що дійсну строкову службу службу позивач проходив у період з 22.04.1982 по 11.05.1984, тоді як у період з 17.05.1987 по 17.06.1987 ОСОБА_1 в складі військової частини 43187 виконував задачі по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС як військовозобов'язаний.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про помилковість суджень позивача про те, що на нього поширюється дія норми частини 3 статті 59 Закону №796-XII.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України № 851 від 15 листопада 2017 року, оскільки вказаною постановою Кабінету Міністрів України, яка набрала чинності 17 листопада 2017 року та застосовується з 1 жовтня 2017 року, внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, доповнено Порядок п. 9-1, на реалізацію норми частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Отож, пункт 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017) може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини 3 статті 59 вказаного вище Закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що на час звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та на час розгляду справи в суді у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії з 1 жовтня 2017 року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідачем доведено правомірність свого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.А.Шуляк

Повне судове рішення складене 25 червня 2018 року