Рішення № 74934786, 23.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2018 року справа № 823/1424/18

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Баклаженко Н.В.,

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача – ОСОБА_2 (за ордером),

представника відповідача – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши по суті в порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказів та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі – позивач) з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2018 №625;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2018 №88 о/с;

- поновити позивача з 07.03.2018 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції №3 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач протиправно дійшов висновку щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції, з підстав ніби то перебування позивача на службі 05.03.2018 у стані алкогольного сп’яніння, оскільки вищевказане спростовується висновком результату лабораторного дослідження ТОВ «Фірма Медіком» (м. Київ) від 05.03.2018 (09 год. 55 хв.) №147134 про відсутність слідів алкогольних та психотропних речовин в організмі позивача, а право у відповідача на звільнення його зі служби в поліції згідно протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП виникає лише у зв’язку з набуттям рішенням суду законної сили. Крім того, позивач зазначив, що встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп’яніння лікарем комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» відбулось з порушенням, не було досліджено біологічні рідини організму, а виключно на підставі видиху повітря.

Позивач та його представник в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позов, у якому зазначив, що позивача правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення зі служби в поліції, з підстав перебування на службі 05.03.2018 у стані алкогольного сп’яніння, оскільки вказаними діями позивач порушив норми професійної та службової етики поліцейського, Дисциплінарного статуту ОВС, у зв’язку з чим виявив неповагу та принизливе ставлення до громадян, тому вчинення вищевказаного проступку є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції.

Заслухавши пояснення позивача, його представника та представника відповідача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 з 07.11.2015 проходив службу в поліції на посаді інспектора СРПП №3 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 22.02.2018 №519 «Про відрядження поліцейських ОСОБА_5 до управління патрульної поліції в Черкаській області на стажування», позивач 05.03.2018 перебував на службі в управлінні патрульної поліції в Черкаській області в нетверезому стані, у зв’язку з чим його було доставлено до комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» та лікарем проведено медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння і встановлено, що позивач 05.08.2018 о 08 год. 10 хв. перебував у стані алкогольного сп’яніння.

Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області було проведено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором СРПП №3 Чорнобаївського відділення поліції Золотоніського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 та наказом ГУНП в Черкаській області від 07.03.2018 №625 за вчинення проступків несумісних з подальшим проходженням служби ОСОБА_4 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.

На підставі вказаного наказу та подання Чорнобаївського відділку поліції Головним управлінням Національної поліції в Черкаській області видано наказ №88 о/с від 07.03.2018 згідно якого, у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_4 з 07.03.2018.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що сутність службової дисципліни, обов’язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут). Вказаний статут поширює свою дію на поліцейських.

Стаття 1 Дисциплінарного статуту передбачає, зокрема, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно частин 1, 2 статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Частина 1 статті 7 Дисциплінарного статуту передбачає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов’язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ.

Відповідно до частини 10 статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов’язків, рівень кваліфікації тощо. Визначення виду дисциплінарного стягнення є виключною компетенцією особи, якій законом надано право притягувати до дисциплінарної відповідальності. До того ж закон не встановлює необхідність послідовного призначення стягнень від менш суворого до більш суворого. Відтак, виходячи з фактичних обставин скоєного проступку та особи порушника, начальник ГУНП може застосувати до нього стягнення у межах компетенції, виходячи із обставин справи. Працівник поліції згідно Присяги та Правил поведінки не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання – справа честі і обов’язку кожного працівника.

Працівник поліції, керуючись Присягою, відповідно до службового обов’язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе певні моральні зобов’язання, а саме бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби.

Відповідно до п. 6 ч. 2 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, під час виконання службових обов’язків поліцейському заборонено перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов’язків і в невстановленому місці.

Із матеріалів справи судом встановлено, що підставою для винесення відповідачем наказу від 07.03.2018 №625 щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу №88 о/с від 07.03.2018 згідно якого, у зв’язку з реалізацією дисциплінарного стягнення, звільнено зі служби в поліції ОСОБА_4 з 07.03.2018 – слугував факт перебування позивача на службі 05.03.2018 о 08 год. 10 хв. у стані алкогольного сп’яніння.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили, що позивач 04.03.2018 не вживав з ними алкогольних напоїв, а лише випив 0,5 л. безалкогольного пива.

Вищевказані пояснення свідків не приймаються судом до уваги, оскільки опитаний в ході службового розслідування капітан поліції ОСОБА_4 пояснив, що 04.03.2018, у вечірній час, він вживав алкогольні напої в розмірі близько 0,7 л. горілки та 0,5 л. пива, що також було підтверджено позивачем в судовому засіданні.

Крім того, факт перебування позивача 05.08.2018 о 08 год. 10 хв. у стані алкогольного сп’яніння підтверджується випискою з амбулаторної картки №436 (а.с. 41) та актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість №436 (а.с. 134), виданих комунальним закладом «Черкаський обласний наркологічний диспансер».

Суд звернув увагу, що позивача звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 (у зв’язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», тому необґрунтованим є посилання позивача на те, що право у відповідача на звільнення його зі служби в поліції згідно протоколу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 179 КУпАП виникає лише у зв’язку з набуттям рішенням суду законної сили, оскільки звільнення позивача зі служби в поліції не був факт притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Щодо посилання позивача на висновок результату лабораторного дослідження ТОВ «Фірма Медіком» (м. Київ) від 05.03.2018 (09 год. 55 хв.) №147134 про відсутність слідів алкогольних та психотропних речовин в організмі позивача, то суд зазначає, що під час розгляду справи були допитані свідки – поліцейські відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Черкаській області лейтенантами поліції ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що ними 05.03.2018 о 08 год. 10 хв. було доставлено позивача до КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» для медичного огляду на стан алкогольного сп’яніння. В подальшому позивача було доставлено до відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області (м. Черкаси) для встановлення обставин та відібрання у позивача пояснень, після чого його близько 11 години було доставлено до місця його проживання (перебування).

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок - старший інспектор відділу ІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області майор поліції ОСОБА_10 пояснив, що після початку роботи відділу (з 09 год. 00 хв.) вищевказаними патрульними було доставлено позивача до приміщення ВІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області для встановлення обставин і відібрання у позивача пояснень та близько 11 години дня позивач разом із вказаними особами залишив приміщення ВІОС УКЗ ГУНП в Черкаській області.

Таким чином, судом не приймається до уваги висновок результату лабораторного дослідження ТОВ «Фірма Медіком» (м. Київ) від 05.03.2018 (09 год. 55 хв.) №147134 про відсутність слідів алкогольних та психотропних речовин в організмі позивача, оскільки позивач фізично не міг перебувати одночасно в м. Києві о 09 год. 55 хв. та в приміщенні відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Черкаській області (м. Черкаси).

Крім того, посилання позивача на те, що встановлення факту перебування позивача у стані алкогольного сп’яніння лікарем комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» відбулось з порушенням, оскільки лікарем не було досліджено біологічні рідини організму (сечу), а встановлено апаратурою лише на підставі видиху повітря – є необґрунтованим, оскільки допитаний в судовому засіданні свідок лікар-нарколог ОСОБА_11 комунального закладу «Черкаський обласний наркологічний диспансер» пояснив, що встановлення медичного огляду особи на перебування у стані алкогольного сп’яніння здійснюється за допомогою спеціальної апаратури на підставі видиху повітря, а огляд особи-водія на перебування у стані алкогольного сп’яніння здійснюється за допомогою спеціальної апаратури із відбором біологічного середовища зразків сечі.

Враховуючи вищевикладене, позивачем не було спростовано факт його перебування на службі в поліції 05.03.2018 о 08 год. 00 хв. в стані алкогольного сп’яніння, у зв’язку з чим, суд вважає, що оскаржувані накази Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 07.03.2018 №625 та №88 о/с винесені з урахуванням норм чинного законодавства України, є правомірними та скасуванню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У зв’язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 26.06.2018.