Рішення № 74934663, 26.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 червня 2018 року Справа № 333/1895/18 ЗП/808/134/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: ОСОБА_1 (69118, м. Запоріжжя, вул. Водограйна, буд.16, кім.51, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до: Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959)

про: визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2018 адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1М.) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач, Шевченківське об'єднане управління ПФУ м.Запоріжжя) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, передано на розгляд Запорізького окружного адміністративного суду.

17.05.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №333/1895/18. Згідно позовної заяви позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №181/Г-1 від 06.04.2018 про відмову в перерахунку пенсії;

- зобов'язати відповідача провести з 01.10.2017 перерахунок та виплату позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 21.05.2018 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 5-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивач усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.05.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 20.06.2018 з повідомленням (викликом) сторін.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися та направили клопотання про розгляд справи без участі представників у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено у позовній заяві. Зокрема зазначено, що позивач отримав інвалідність, пов'язану з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. 11.10.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VІІІ "Про несення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким статтю 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року". 23.03.2018 позивач звернувся до Комунарського УПФУ м.Запоріжжя із заявою про проведення перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, однак, листом від 06.04.2018 за вих. №181/Г-1 Шевченківське об'єднане управління ПФУ м.Запоріжжя відмовило у проведенні перерахунку пенсії. Таку бездіяльність відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії з 01.10.2017 позивач вважає протиправною. З наведених підстав просить задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до відзиву на позовну заяву від 14.06.2018 відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". З наявних документів у пенсійній справі ОСОБА_1 не вбачається, що позивач під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходив дійсну строкову службу, тому підстави для проведення перерахунку пенсії відповідно до вимог ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами, внесеними згідно із Законом від 03.10.2017 №2148-VІІІ, відсутні. З наведених підстав просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні ПФУ м.Запоріжжя та отримує пенсію по інвалідності з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

23.03.2018 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя із заявою про перерахунок пенсії по інвалідності, у якій просив провести перерахунок пенсії з 01 жовтня 2017 року на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (а.с. 76).

Листом від 06.04.2018 за вих. №181/Г-1 Шевченківського об'днаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами, внесеними згідно із Законом від 03.10.2017 року №2148-VІІІ, оскільки під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС він не проходив дійсну строкову службу (а.с. 23, 53).

Вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (із змінами та доповненнями) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Відповідно до ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", із змінами, внесеними згідно із Законом від 03 жовтня 2017 року №2148-VІІІ, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 (далі - Порядок №1210).

Так, пунктом 9-1 Порядку №1210 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону суд приходить до висновку, що законодавець, вносячи зміни до частини третьої ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали у участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (під час проходження дійсної строкової служби).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.07.1987 по 31.07.1987, відповідно до наказу № 39-к від 29.06.1987, виданого АТП - 12358 та списків працівників АТП - 12358, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЧС в 1986-1988.

Тоді як, згідно копії військового квитка НО №3284842 виданого Заводським районним військовим комісаріатом Запорізької області 23.10.1976, строкову військову службу позивач проходив з 23.10.1976 по 23.12.1978.

Крім того, згідно подання ДП "ЗУМ" ВАТ "Запоріжсантехмонтаж" №14 від 29.10.2008, позивача 15.10.1976 було звільнено у зв'язку із вибуттям до Радянської армії.

Відповідно до вищезазначеного подання позивач у період з 16.02.1979 по 03.02.1992 працював у ВАТ "Автотранспортне підприємство - 12338", тому виходячи з вищевказаного та відповідно до копій документів позивача, він строкову військову службу проходив з 23.10.1976 по 23.12.1978, а з 16.02.1979 по 03.02.1992 працював на ВАТ "Автотранспортне підприємство - 12338" та під час роботи на даному підприємстві, приймав участь з 01.07.1987 по 31.07.1987 по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що відсутні підстави у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до вимог ч.3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (69118, м. Запоріжжя, вул. Водограйна, буд.16, кім.51, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд.25-а, код ЄДРПОУ 41248959) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26.06.2018.

Суддя І.В. Садовий