Рішення № 74934650, 22.06.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1733/18

РІШЕННЯ

іменем України

22 червня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К.

за участі:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника позивача ОСОБА_1 представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "В1" № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 79 837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 19 959,00 грн.;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодження суми бюджетного відшкодування в розмірі 79 837,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку ТОВ "Аква-Родос" (код ЄДРПОУ 32065083) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень та жовтень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.01.2018 року № 27/22-01-12-02/32065083.

На підставі висновків акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення, з яким позивач не погоджується, оскільки вважає, що воно базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, та надала суду пояснення згідно обставин викладених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю та надали суду пояснення згідно письмових заперечень на даний адміністративний позов.

Зазначили, що податкове повідомлення-рішення було прийняте згідно вимог чинного законодавства, як результат виявлених порушень зі сторони позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він не погодився із позицією відповідача, викладеною у вказаному відзиві з підстав його необґрунтованості.

Представниками відповідача подані заперечення на відповідь на відзив, в яких вони не погодились з правовим обґрунтуванням відповіді позивача на відзив.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов’язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, його територіальні органи.

Однією із функцій органів державної податкової служби, яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.2 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Також згідно пункту 19-1.1.34 статті 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральних перевірок встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Посадовими особами Головного управління ДФС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку позивача.

Згідно пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За результатами перевірки відповідач склав акт "Про результати камеральної перевірки ТОВ "Аква-Родос" (код ЄДРПОУ 32065083) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за вересень та жовтень 2017 року" від 03.01.2018 року № 27/22-01-12-02/32065083.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення, яке підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1, ряд. 20.2) задекларованого за вересень 2017 року на суму 79 837,00 грн.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки-протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення - рішення форми "В1" № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 79 837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 19 959,00 грн.

Досліджуючи правомірність зроблених податковим органом висновків, суд встановив наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1, пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України передбачено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що складені до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

При цьому, відповідно до пункту 192.1.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.

У акті перевірки від 03.01.2018 року № 27/22-01-12-02/32065083 відповідач зазначає про те, що згідно із поданим товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" додатка 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року видно, що задеклароване позивачем бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 1 957 731,00 грн., сформоване за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість за вересень 2017 року.

При цьому, за даними додатку 1 товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" здійснене коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення на суму податку на додану вартість в розмірі 108 151,00 грн., сформованого за рахунок коригування податкових накладних, складених у звітному податковому періоді (вересень 2017 року) на суму податку на додану вартість в розмірі 118 99, 84 грн. та коригування податкових зобов'язань у бік їх зменшення по періодах, відмінних від звітного на суму податку на додану вартість в розмірі 96 251,00 грн.

Відповідно, частина від'ємного значення (за вересень 2017 року) у сумі 96 251,00 грн. фактично була сформована за рахунок коригування податкових зобов'язань у напрямку їх зменшення внаслідок повернення коштів (товарів) за попередні періоди, що було відображено у рядку 7 податкової декларації з податку на додану вартість з врахуванням уточнюючого розрахунку, тому товариство з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині такої оплати у вересні 2017 року не може.

Оскільки, платник сформував частину суми від'ємного значення за вересень 2017 року за рахунок коригування податкових зобов'язань попередніх періодів в сторону їх зменшення на суму 96 251, 00 грн., то товариство з обмеженою відповідальністю "Аква Родос" може претендувати на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у частині оплати звітного періоду на суму 1 877 894 грн.

Суд критично оцінює такі висновки акту перевірки, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" до Славутської ОДПІ Головного управління ДФС у Хмельницькій області поданий уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість за вересень 2017 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком № НОМЕР_2 від 07.12.2017 року, де задекларовано суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) у сумі 1 957 731,00 грн., яка сформована за рахунок від'ємного значення, яке виникло і оплачено за даними платника у вересні 2017 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивач має право протягом 1095 днів здійснити таке коригування податкового зобов'язання, що ним і було зроблено.

Право на отримання бюджетного відшкодування у платника податку на додану вартість виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови правомірного та обґрунтованого формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних податкових періодах.

Інших умов або обмежень для отримання права на бюджетне відшкодування чинним законодавством не встановлено.

Також суд враховує те, що вищевказаний розрахунок коригування був належним чином зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією про його прийняття, копія якої є в матеріалах справи.

З огляду на вказані обставини, у суду відсутні підстави вважати, що різниця між вірно визначеними сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту є завищеною на суму корегування податкового зобов'язання в бік його зниження, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу в цій частині та протиправність, прийнятого на їх підставі рішення, а тому в цій части позов слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодження суми бюджетного відшкодування в розмірі 79 837,00 грн., то суд вважає, що вона є передчасною, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26, у разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Зважаючи на те, що станом на цей час сума бюджетного відшкодування в розмірі 79 837,00 грн. є неузгодженою, то у суду відсутні підстави для зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію щодо її узгодження.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення належить визнати протиправним та скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" (вул. Козацька, 122А, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 32065083) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000, код ЄДРПОУ 39492190) про скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "В1" № НОМЕР_1 від 23.01.2018 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 79 837,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 19 959,00 грн.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Аква-Родос" (вул. Козацька, 122А, м. Славута, Славутський район, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 32065083) судовий збір у розмірі 881,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область,29000, код ЄДРПОУ 39492190).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 червня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_4