Рішення № 74934618, 06.06.2018, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/552/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Малінова О.С.

за участю секретаря Поварніциної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

14 лютогоя 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись при цьому на наступні обставини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 03 березня 2010 року відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки. Позивач належним чином виконав своє зобов’язання за договором шляхом надання коштів відповідачу. Прийняті на себе зобов’язання відповідач не виконує, в зв’язку з чим утворилася заборгованість станом на 09 листопада 2017 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 7909,99 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 109090,01 грн., загалом в сумі 117000,00 грн. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, просив в разі неявки в судове засідання проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала частково в розмірі заборгованості за тілом кредиту та відсотками за 3 останніх роки, просила застосувати строк позовної давності.

З’ясувавши позицію сторін, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Відповідно до укладеного договору б/н від 03 березня 2010 року відповідач отримала кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,0% на місяць (36%) на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки (а.с.12-39).

Факт укладення кредитного договору з позивачем у справі, отримання та використання кредитних коштів у наведених за розрахунком розмірах відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг клієнт надає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, та клієнт надає право банку у будь-який момент змінити (зменшити чи збільшити) кредитний ліміт; підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Згідно п.п.1.1.3.2.3 Договору банк має право проводити зміни тарифів, а також інших невід’ємних частин Договору. При цьому, банк повинен проінформувати клієнта, зокрема у виписці по картрахунку згідно п. 1.1.3.1.9 цього договору.

Відповідно до п.п.2.1.1.5.5, Договору клієнт зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, процентам за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. У випадку невиконання зобов’язань за договором, на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту (в тому числі простроченого кредиту чи овердафту), сплати винагороди банку.

Пунктом 1.1.7.12 Договору передбачено, що він діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

В силу ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку за відповідачем ОСОБА_1 утворилась заборгованість станом на 09 листопада 2017 року, яка складається з наступного: заборгованість за кредитом – 7909,99 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 109090,01 грн., загалом в сумі 117000,00 грн. (а.с.7-10).

Судом встановлено, що у заяві, підписаній відповідачем, останній підтвердив факт ознайомлення і згоди з умовами і Правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді. Зазначене свідчить про обізнаність відповідача з порядком та умовами погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплати нарахованих за період користування кредитом відсотків та інших платежів.

Таким чином, при визначенні розміру заборгованості відповідача за відсотками за користування кредитом суд дійшов до наступного. Як вбачається з заяви позичальника та не оспорюється сторонами при укладенні кредитного договору погоджена процентна ставка по кредиту 3,0 % на місяць (36% на рік) на залишок заборгованості (а.с.12 зворот).

Крім того, статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч.1ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Строк сплати процентів встановлено щомісяця до 25 числа за попередній місяць, отже строк позовної давності стосовно вимог про стягнення заборгованості за процентами до січня 2015 року пропущено, оскільки позивач звернувся до суду лише 14 лютого 2018 року. Про збільшення строку позовної давності сторони письмово не домовлялись, отже, слід застосовувати встановлений ст. 257 ЦК України строк позовної давності у три роки.

Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідна заява подана відповідачем 18.06.2018 року (а.с.41). Тому, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові в цій частині.

Отже, проценти за користування кредитом, в межах строку позовної давності за період з 01 лютого 2015 року по 09 листопада 2017 року включно виходячи з базової процентної ставки 36% на рік повинні дорівнювати: 3 роки х 36 % х 7909,99 грн. = 8542,80 грн.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 09 листопада 2017 року складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 7909 грн. 99 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8542 грн. 80 коп., а всього 16452 гривні 79 копійок, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі.

В силу ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов’язані із сплатою судового збору пропорційно задоволених вимог в сумі 247,78 грн. (а.с.1-2).

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76-82 , 258,259,263-265 Цивільного процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, яка народилася 17 липня 1959 року, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, на р/рахунок №29092829003111, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором б/н від 03.03.2010 року станом на 09 листопада 2017 року, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 7909 грн. 99 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8542 грн. 80 коп., а всього 16452 (шістнадцять тисяч чотириста п’ятдесят дві) гривні 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, на р/рахунок №29092829003111, МФО 305299 судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог у розмірі 247 (двісті сорок сім) гривень 88 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя