Рішення № 74934387, 26.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Рішення

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" червня 2018 р. № 820/4240/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (61068, АДРЕСА_1) до Державної фіскальної служби України (04566, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство "Фасад-Сервіс", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд:

1. Скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05.01.2018 № 540365/32438415 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.11.2017 року на суму 95699,52 грн.;

2. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Фасад-сервіс» (код 32438415) № 25 від 22.11.2017 року на суму 95699,52 грн.;

3. Судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позову зазначено, що рішення комісії ДФС №540365/32438415 від 05.01.2018 року, яким Приватному підприємству "Фасад-Сервіс" відмовлено у реєстрації податкової накладної №25 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та таким, що не відповідає діючому законодавству, порушує права позивача, а отже підлягає скасуванню, а податкова накладна №25 від 22.11.2017 року підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб’єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Від відповідача, Державної фіскальної служби України, відзив на адміністративний позов не надходив, отже, своїм правом на подання відзиву по адміністративній справі відповідач не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення про причини неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач - Приватне підприємство "Фасад-Сервіс" пройшло передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набуло правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ЄДРПОУ 32438415 та перебуває на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в Центральній об'єднаній державній податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області.

Також судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності позивача за кодом КВЕД є 41.20 діяльність у сфері будівництва будівель. Послуги які надаються класифікуються згідно УКТ ЗЕД 41.00.10, 41.00.20, 41.00.30, 41.00.40.

Також судом було встановлено, що позивачем ПП "Фасад-Сервіс" було виписано податкову накладну № 25 від 22.11.2017 року на суму 95699,52 грн., в тому числі ПДВ 15949, 92 щодо операцій з поставки покупцю - ТОВ "Торгівельна компанія "Фасад-Сервіс", будівельних матеріалів а асортименті та кількості, що вказані в видаткових накладних.

Засобами телекомунікаційного зв'язку через Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України підприємство позивача надіслало податкову накладну №25 від 22.11.2017 року, яка згідно квитанції від 14.12.2017 року була прийнята.

Відповідно до даних щодо прийняття зазначеної податкової накладної від 14.12.2017 року реєстрація податкової накладної була зупинена. Також у квитанції вказано, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання, обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3918, 4008, 6802, 7213.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

З матеріалів справи встановлено, що 29.12.2017 року позивачем ПП "Фасад-Сервіс" було направлено на адресу відповідача пояснення та підтверджуючі документи щодо реальності здійснення операції по податковій накладній № 25 від 22.11.2017 року, зокрема: договір поставки № 2611 від 26.11.2016 року; видаткова накладна № РН-0000722 від 06.08.2015 року; видаткова накладна № РН-000232 від 09.04.2014 року; видаткова накладна № МО-0003309 від 23.05.2014 року; видаткова накладна № МО-003525 від 30.05.2014 року; видаткова накладна № МО-0008023 від 23.09.2014 року; видаткова накладна № МО-0011445 від 17.12.2014 року; видаткова накладна № МО-0006159 від 23.05.2016 року; видаткова накладна № МО-0009762 від 03.12.2014 року; видаткова накладна № 13507 від 12.04.2016 року; видаткова накладна № 13528 від 15.04.2016 року; видаткова накладна № 6133356 від 29.05.2014 року; видаткова накладна № РН-0000448 від 31.07.2014 року; видаткова накладна № 428 від 08.07.2014 року; видаткова накладна № 24 від 26.01.2016 року; видаткова накладна № 660 від 29.04.2016 року; накладна № 1975 від 18.08.2016 року; видаткова накладна № 1147 від 08.09.2014 року; видаткова накладна № Те-0008118 від 23.07.2014 року; видаткова накладна № Те-0007675 від 10.07.2014 року; видаткова накладна № ХК00002450 від 13.05.2014 року; видаткова накладна № ХК00002444 від 30.04.2014 року; видаткова накладна № ХК00004710 від 04.07.2014 року; накладна № РН-2010-1 від 20.10.2017 року; накладна № РН-0410-1 від 04.10.2017 року; накладна № РН-0210-3 від 02.10.2017 року; накладна № РН-0409-1 від 04.09.2017 року; платіжне доручення до накладних.

З наявної в матеріалах справи копії рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 540365/32438415 від 05.01.2018 року, вбачається, що відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, на підставу прийняття вказаного рішення зазначено надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що позивачем ПП "Фасад-Сервіс" було здійснено продаж товарів покупцю ТОВ "Торгівельна компанія" "Фасад-Сервіс", загальною вартістю 95699,52 грн., в т.ч. ПДВ 15949,92 грн.

Також судом було встановлено, що між позивачем ПП "Фасад-Сервіс" постачальником та ТОВ "Торгівельна компанія" "Фасад-Сервіс", покупцем було укладено договір поставки № 2611 від 26.11.2016 року відповідно до умов якого, а саме п. 1.1. постачальник на умовах цього договору зобов'язується здійснити поставку Покупцю будівельні матеріали (далі - товар) в асортименті та кількості, що вказані в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 3.2. покупець здійснює оплату вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в обсязі 10% від загальної вартості Товару на підставі отриманих видаткових накладних протягом всього терміну дії договору.

Отже, оскільки первинні документи щодо вказаної господарської діяльності були предметом аналізу комісії Державної фіскальної служби України при прийнятті нею оскаржуваного у даній справі рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, проте безпідставно не були враховані.

Відповідно до даних щодо прийняття зазначеної податкової накладної від 14.12.2017 року реєстрація податкової накладної була зупинена. Також у квитанції вказано, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН\РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання, обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3918, 4008, 6802, 7213, що спростовано дослідженими судом первинними документами щодо господарських операцій позивача.

Також, суд зазначає, що абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017 передбачено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд зазначає, що в супереч вище викладеним нормам, рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації не містить в собі чіткої підстави для відмови у реєстрації податкової накладної. Крім того, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

З врахуванням встановлених під час судового розгляду справи обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення комісії ДФС №540365/32438415 від 05.01.2018 року про відмову у реєстрації податкової накладної №25 від 22.11.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стосовно частини позовних вимог, в яких позивач просить суд зареєструвати податкову накладну №25 від 22.11.2017 року, суд зазначає наступне.

Як випливає зі змісту п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В свою чергу визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається зареєстрованою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 №1486/12/13-13, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Приймаючи до уваги, що податкова накладна №25 від 22.11.2017 фактично подана та отримана Державною фіскальною службою України 14.12.2017 року, суд визнає податкову накладну такою, що подана у день її фактичного отримання, а саме 14.12.2017.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" (61068, АДРЕСА_1) до Державної фіскальної служби України (04566, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) про скасування рішення і зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 05.01.2018 № 540365/32438415 яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 25 від 22.11.2017 року на суму 95699,52 грн.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Фасад-сервіс» (код 32438415) № 25 від 22.11.2017 року на суму 95699,52 грн.

Стягнути з Державної фіскальної служби України на користь Приватного підприємства "Фасад-Сервіс" сплачений судовий збір у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.