Ухвала суду № 74934122, 23.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/2971/18

категорія 12.2

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін) про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась із позовом до Військової частини 1495 (Житомирський прикордонний загін), в якому просить визнати незаконними та скасувати накази про накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1:

- наказ №554-аг від 07.05.2018;

- наказ №637-аг від 23.05.2018;

- наказ 669-аг від 30.05.2018.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.

Відповідно до пункту сьомого частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначається відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В порушення вимог п.7 ч.5 ст.160 КАС України позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Позивачем не зазначено за правилами якого провадження слід розглядати його позовну заяву, що не відповідає вимогам ч.5 ст.161, ст.259 КАС України.

Відповідно до п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Пунктом восьмим частини п'ятої статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві, зокрема, зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення зазначених норм, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено завірені належним чином копії усіх письмових доказів.

Положеннями частини п'ятої статті 161 КАС України встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Згідно з ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивачем в порядку ч.5, ч.7 ст.161 КАС України в прохальній частині позовної заяви заявлено клопотання про витребування у відповідача матеріалів службового розслідування та накази, якими на позивача накладено дисциплінарні стягнення.

У відповідності до ч.1-3 ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Позивачем в порушення ч.2 ст.80 КАС України не зазначено: переліку заходів, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно; не надано доказів вжиття таких заходів; не вказано причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до змісту прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема, просить визнати незаконним та скасувати наказ №554-аг від 07.05.2018.

Водночас, позивач звернулась до суду 19 червня 2018 року, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Із клопотанням про поновлення строку звернення із позовом до суду позивач на момент подання позовної заяви не зверталась та доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду позивачем до позовної заяви також надано не було.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса, адреса електронної пошти.

В порушення наведених норм позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідача.

Частиною шостою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.

Позовна заява підписана представником позивача ОСОБА_2, однак, в порушення ч.6 ст.160 КАС України не містить відомостей стосовно представника позивача, визначених п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Частиною восьмою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У відповідності до ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем в порушення ч.8 ст.160, ч.3 ст.161 КАС України не зазначено підстав звільнення позивача від сплати судового збору (у разі звільнення від сплати судового збору) та не додано документ про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору

Пунктом третім частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 №2246-VIII, з 01 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1762 гривень (на момент звернення із позовом до суду).

Враховуючи вищевикладене та заявлення позивачем трьох позовних вимог немайнового характеру несплачений розмір судового збору (на момент подачі позову) становить 2 114,40 грн (704,80 грн х3 = 2 114,40 грн) і має бути сплачений за такими реквізитами: призначення платежу "Судовий збір", за позовом (назва позивача, код ЄДРПОУ/РНОКПП), Житомирський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34854954; рахунок отримувача №31213206784002; отримувач коштів - УДКСУ у м. Житомирі, код отримувача - 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області, МФО - 811039, код класифікації доходів бюджету (код платежу) - 22030101.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду:

- доказів сплати судового збору у розмірі 2114,40 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору разом із зазначенням у позовній заяві підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір"

- належним чином завірених копій усіх письмових доказів, долучених до позовної заяви;

- клопотання про поновлення строку звернення із позовом до суду та доказів поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду;

- клопотання про витребування доказів із зазначенням: 1) переліку доказів, що витребовується; 2) обставин, які можуть підтвердити ці докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; 3) підстав, з яких випливає, що вказані докази має відповідна особа; 4) переліку заходів, яких позивач вжив для отримання цих доказів самостійно та доказів вжиття таких заходів або причин неможливості самостійного отримання цих доказів;

- нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: 1) чи вживались (не вживались) заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та перелік таких заходів у випадку їх вжиття позивачем; 2) за правилами якого провадження, на думку позивача, слід розглядати позовну заяву; 3) ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти відповідача; 4) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місця проживання чи перебування; поштового індексу, реєстраційного номеру облікової картки платника податків (за його наявності) або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси, адреси електронної пошти представника позивача;

- примірників нової (уточненої) позовної заяви в порядку усунення недоліків з додатками відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб у справі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.Г. Попова