Рішення № 74933977, 25.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа № 818/1954/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гарбузівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на питання його заяви від 11.11.2017 № 572 та відмови в задоволенні запиту;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути його заяву від 11.11.2017 № 572 відповідно до закону.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 11.11.2017 звернувся до Гарбузівського сільського голови із заявою про підтвердження або спростування описаної інформації та надання іншої інформації в рамках описаної в заяві ситуації. Проте, листом від 20.11.2017 №02-25/521 позивачу надана відповідь, що не містила інформації запитуваної в пунктах 1 та 2 заяви. Тому вважає, що відповідач порушив його право на інформацію, передбачене статтею 40 Конституції України та не виконав вимог ст.ст.15, 19 Закону України "Про звернення громадян". Позивач, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, а відповідно позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач надіслав до суду письмовий відзив на позов, в якому Гарбузівський сільський голова не погодився з позовними вимогами, зазначив, що ОСОБА_1 листом №02-25/521 від 20.11.2017 у відповідності до вимог Конституції України та Закону України "Про звернення громадян" надано вичерпну відповідь на заяву № 572 від 11.11.2017, а отже, відповідно відповідач діяв в рамках чинного законодавства.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у цій справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторони повідомлялися належним чином про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, вивчивши письмові матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що 11.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до голови Гарбузівського сільської ради Тучі В.М. з заявою № 572 (а.с. 5), в якій просив надати відповідь на такі питання:

1. Повідомити чи внесли особистий вклад в загальні результати роботи у червні, липні та серпні 2017 року секретар, землевпорядник сільської ради та повідомити чим це підтверджується.

2. Якщо так просить назвати та перерахувати всі конкретні дії та роботи, відмінні від виконання ними посадових обов'язків (понад виконання посадових обов'язків), виконані ними у зазначені місяці, тобто дії і роботи за які було здійснено преміювання, в тому числі "особовий вклад" в загальні результати роботи, назвати і надати копію розпорядження сільського голови чи іншого документу, який містить відомості про виконані секретарем і землевпорядником роботи за які їх саме преміювали.

Листом від 20.11.2017 № 02-20/521 (а.с. 6) сільський голова Гарбузівського сільської ради надав позивачу відповідь на питання, вказані у заяві позивача від 11.11.2017 № 572.

Зокрема, в листі зазначено: "Посадові особи сільської ради, а саме: секретар сільської ради та спеціаліст - землевпорядник у червні, липні та серпні 2017 року працювали згідно посадових обов'язків. Дії та роботи, відмінні від посадових обов'язків посадові особи не виконували. Потреби в виконанні особливих завдань не було. Премії вищевказаним працівникам було встановлено згідно положення про преміювання працівників сільської ради, затверджене рішенням 10 сесії 7 скликання від 23.12.2016 "Про оплату праці працівників апарату виконавчого комітету Гарбузівської сільської ради". Нормативними актами, якими керується сільська рада, складання переліку виконаних робіт працівниками сільської ради не передбачено".

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до вимог ст.ст. 5, 7 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Стаття 2 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995,№ 108/95-ВР в чинній редакції, встановлює структуру заробітної плати, а саме: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

В статті 6 цього Закону України "Про оплату праці" визначені системи оплати праці, і згідно цієї правової норми системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі:

мінімального розміру посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України;

міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів.

Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про оплату праці" визначено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно зі ст. 3 Закону № 393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Порядок розгляду звернень у формі заяв та скарг визначений статтями 15 та 16 вищевказаного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 393/96 органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Суд, проаналізувавши відповідь голови Гарбузівської сільської ради Тучі В.М. від 20.11.2017 № 02-20/521 на заяву ОСОБА_1 від 11.11.2017 № 572, зазначає, що вказана заява розглянута відповідачем у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" № 393/96, відповідь на неї надана у встановленому порядку та у встановлені строки.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання інформації на питання заяви від 20.11.2017 № 572 та зобов'язання надати відповіді на ці питання.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) до Гарбузівської сільської ради (вул. Молодіжна, 1, Лебединський район, Сумська область, 42238, код 5922982700) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал