Рішення № 74933894, 25.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа№805/3851/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Ушенко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.05.2018 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про визнання дій щодо припинення виплати пенсії з 01.10.2017 протиправними та зобов’язання поновити виплату пенсії з 01.10.2017.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач з 20.03.2015 року перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області як отримувач пенсії в статусі внутрішньо переміщеної особи. У червні 2016 року позивач зареєструвався за адресою: Донецька обл., Марїнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, б. 18 (на контрольованій території) та звернувся до установи відповідача із заявою про продовження виплати пенсії, втім з 01.10.2017 року пенсійних виплат не отримав. Згідно листа відповідача № 61/к-01-01-08 від 19.03.2018 року, якій позивач отримала у відповідь на своє звернення, виплата пенсії призупинена після встановлення факту її безпідставної виплати за відсутності реєстрації особи в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Повідомлено, що для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до відповідача та подати заяву про поновлення виплати пенсії, пред’явити паспорт, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, надати реквізити рахунку, відкритого в АТ “Ощадбанк”.

Позивач, посилаючись на положення Конституції України, вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення” тощо, просить суд визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області поновити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.10.2017; допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення 1 місяць; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення відповідно до статті 382 КАС України.

Ухвалою суду від 25.05.2018 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, відкрито провадження в адміністративній справі № 805/3851/18-а, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.06.2018 представник позивача через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

11.06.2018 відповідачем через канцелярію суду надано відзив, вмотивований тим, що позивач, в розумінні Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, є внутрішньо переміщеною особою не зважаючи на зміну місця реєстрації. На підставі зазначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач в даних правовідносинах є суб’єктом владних повноважень у відповідності до приписів п.7 ч.1 ст.4 КАС України.

Відповідно до посвідчення серії № 127195 ОСОБА_1 має право на одержання пенсії за віком.

Відповідно Довідки від 02.03.2015 № НОМЕР_2 про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, ОСОБА_1 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3 і перемістилася з тимчасово окупованої території з 05.07.2014.

З довідки УСЗН Мар’їнської РДА Донецької області від 21.06.2016 № 04/1580, ОСОБА_1 знято з обліку Єдиної інформаційної бази про взяття на облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України тощо, 21.06.2016 згідно заяви. Довідка №1443020958 вилучена.

Як не заперечується сторонами по справі, позивач з 01.10.2017 не отримує пенсійні виплати.

Відповідач, у відповідь на звернення позивача, листом від 19.03.2018 № 61/к-01-01-08 повідомив, що виплата пенсії призупинена після встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Для поновлення виплати пенсії позивачу необхідно звернутися до відповідача та подати заяву про поновлення виплати пенсії, пред’явити паспорт, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, надати реквізити рахунку, відкритого в АТ “Ощадбанк”.

Згідно довідки від 06.07.2018 № 242/02-26, виданої виконкомом Богоявленської сільської ради, ОСОБА_1 дійсно зареєстрована та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 б. 18 з 17.06.2016. Зазначене у тому числі підтверджується даними паспорта позивача.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Право на соціальний захист, а саме на отримання пенсії гарантовано Конституцією України та чинними нормативно-правовими актами України.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 4 Закону № 1058-ІV визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України № 1058-ІV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення відповідачем про припинення ОСОБА_1 виплати пенсії за віком не приймалось, а отже правові підстави для вчинення дій щодо припинення виплати пенсії у відповідача були відсутні.

Посилання представника Управління на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”, а також на Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509 суд не приймає до уваги, з огляду на те, що вказані постанови не є законом, а є підзаконними нормативно-правовими актами, які мають нижчу юридичну силу, що значно звужує встановлене законодавством право на отримання пенсії позивачем, а тому право позивача на отримання пенсії було безпідставно порушено.

Отже, зазначені відповідачем підстави не є належними для припинення пенсійних виплат в розумінні статті 49 Закону № 1058.

При таких обставинах суд, виходячи з пріоритетності норм, застосовує вимоги ст.49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та не приймає до уваги доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України.

Відповідно до встановлених у справі обставин, суд приходить до висновку щодо визнання дій відповідача щодо невиплати позивачу пенсії з 01.10.2017 протиправними та зобов’язання відповідача поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 01.10.2017.

Окрім того, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просив суд звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до норм пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Враховуючи те, що судом не вирішувалось питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішувалось питання щодо зобов'язання вчинити дії по її виплаті, така вимога не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Вказаною статтею Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право, а не обов'язок суду зобов'язувати подати суб'єкта владних повноважень звіт про виконання судового рішення, тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд не вбачає.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 704,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням № НОМЕР_3 від 11.05.2018 року.

Враховуючи, що вимога щодо негайного виконання рішення суду в межах стягнення суми за один місяць та щодо зобов’язання подати звіт про виконання судового рішення не є фактично позовними вимогами, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, Мар’їнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, б.18) до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ 22014014; 85600, Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Заводська, 24) про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ 22014014; 85600, Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Заводська, 24) щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, Мар’їнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, б.18) пенсії за віком з 01.10.2017.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ 22014014; 85600, Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Заводська, 24) поновити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, Мар’їнський район, с.Богоявленка, вул. Первомайська, б.18) виплату пенсії за віком з 01.10.2017.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі Донецької області (ЄДРПОУ 22014014; 85600, Донецька область, м. Мар’їнка, вул. Заводська, 24) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, Мар’їнський район, с. Богоявленка, вул. Первомайська, б.18) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складено 25.06.2018.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ушенко С.В.