Рішення № 74933701, 22.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2018 р. Справа№805/3224/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом комунального підприємства «Вода Донбасу»

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування вимоги № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року

Комунальне підприємство «Вода Донбасу» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року на суму 466572,23 гривень.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що 16 березня 2018 року структурним підрозділом позивача – Центральними ремонтно-механічними майстернями була отримана вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму 6035348,12 гривень, у тому числі: недоїмка – 5815186,18 гривень, штраф – 30035,88 гривень, пеня – 1902126,06 гривень станом на 28 лютого 2018 року.

Не погодившись з вказаної вимогою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Донецькій області та до ДФС України, проте рішенням ДФС України від 23 квітня 2018 року вимогу залишено без змін.

Позивач зазначає, що відповідач без законних підстав виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 року по теперішній час.

Центральні ремонтно-механічні майстерні комунального підприємства «Вода Донбасу», як і всі інші структурні підрозділи були зареєстровані у м. Донецьку у Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління ДФС.

Центральні ремонтно-механічні майстерні комунального підприємства «Вода Донбасу» направило на адресу Міжрегіонального головного управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників заяву від 05.11.2014 року за № 2038 про звільнення від сплати єдиного соціального внеску, та таким чином виконало вимоги, передбачені пунктом 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Своєю відповіддю від 28.11.2014 року за № 21762/10/28-10-42-2-17 Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників відмовило у задоволенні поданої заяви.

13.10.2015 року листом за № 4022/10/28-10-42-2-17 СДПІ повідомила, що ЦРММ комунального підприємства «Вода Донбасу» відсутнє в Реєстрі великих платників на 2016 рік і тому необхідно подати заяву форми 1-ОПП до контролюючого органу за місцем реєстрації юридичної особи (відокремленого підрозділу). ЦРММ Комунального підприємства «Вода Донбасу» вже було зареєстровано у м. Покровськ (Красноармійськ). Таким чином, з 01.01.2016 року ЦРММ було переведено до Красноармійської ОДПІ.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6035348,12 гривень, у тому числі: недоїмка – 5815186,18 гривень, штраф – 30035,88 гривень, пеня – 1902126,06 гривень, винесена станом на 28 лютого 2018 року частково включає в себе суми, раніше зазначені у попередніх вимогах, скасованих 18 постановами Донецького окружного адміністративного суду. На даний час у суді знаходяться позови по скасуванню вимоги від 07.12.2017 року, від 15.01.2018 року та від 08.02.2018 року.

У спірній вимозі від 12 березня 2018 року наявні суми штрафу та пені, які нараховані без винесення рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Позивач зазначає, що період нарахування недоїмки у вищезазначених вимогах оскаржено та оскаржується, відповідач мав нарахувати недоїмку тільки на неоскаржену різницю, а саме: в розмірі 466572,23 гривень, яка складається з недоїмки за січень 2018 року в сумі 246410,29 гривень, штрафу в сумі 30035,88 гривень та пені в сумі 190126,06 гривень. З зазначених підстав позивач просить скасувати вимогу саме в частині 466572,23 гривень.

Місто Красноармійськ, де було взято на облік структурний підрозділ позивача як платника податків та місто Донецьк, де фактично знаходився апарат управління підприємства позивача входять до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1255-р.

Крім того, 25 листопада 2014 року підприємство позивача відповідно до ст. 10 Закону України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» отримало сертифікати Торгово-промислової палати № 1735 та 1736 про настання обставин непереборної сили з 10.06.2014 року без зазначення дати закінчення його дії при здійсненні господарської діяльності та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов’язкових платежів.

Виходячи з наведеного, комунальне підприємство «Вода Донбасу» вважає, що довело наявність форс-мажорних обставин, що спричинило неможливість сплати підприємством ЄСВ, тому з зазначених підстав просить скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року на суму 466572,23 гривень.

Ухвалою суду від 11 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 30 травня 2018 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 22 червня 2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом належним чином.

Відповідачем через канцелярію суду 21 червня 2018 року надано відзив на адміністративний позов разом з інтегрованою карткою платника ЄСВ (а.с. 31-34). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 28 лютого 2018 року становила 6035348,12 гривень, тому ГУ ДФС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.

Також зазначає, що сертифікат про форс-мажорні обставини не стосується сплати єдиного внеску, оскільки рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 року № 44(5) було затверджено Регламент засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно з пунктом 2.1 якого, визначені джерела, на підставі яких ухвалено Регламент. Серед джерел відсутній Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI.

Приписи Закону України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов’язків щодо формування вимог про сплату недоїмки на підстави наданої платниками звітності.

З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Вода Донбасу» є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 00191678, має структурний підрозділ – Центральні ремонтно-механічні майстерні комунального підприємства «Вода Донбасу» з кодом 35397895, що доведено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 16) та Положенням № 11 (а.с. 17-18).

Структурний підрозділ позивача значиться на обліку у Красноармійській ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області, про що зазначено у виписці (а.с. 16 зв.бік).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі – ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідач у даній справі є суб’єктом владних повноважень, який відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» здійснює адміністрування зазначеного внеску з жовтня 2013 року.

Отже, безпосередньо, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 2 та п. 4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014 року за № 217/24994, передбачено, що зобов'язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.

Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.

Нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.

Згідно з п. 1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016 року, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку

У відповідності до п. 1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття ОСОБА_1 документа є обов'язком контролюючого органу.

ОСОБА_1 документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки ОСОБА_1 документів.

Після повного внесення даних ОСОБА_1 документа такий документ отримує статус «Повністю введено».

Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.

Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.

12 березня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 6035348,12 гривень, у тому числі: недоїмка – 5815186,18 гривень, штраф – 30035,88 гривень, пеня – 1902126,06 гривень (а.с. 6). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 28.02.2018 року. Крім того, спірна вимога містить суми штрафу – 30035,88 гривень та пені – 1902126,06 гривень.

Згідно з п. 1 та п. 12 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» строк.

Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ, у тому числі, за січень 2018 року в сумі 246410,29 гривень (а.с. 14-15). Решта сум ЄСВ скасована судовими рішеннями, однак відповідач продовжує обліковувати в інтегрованій картці позивача дані суми.

Із інтегрованої картки структурного підрозділу ЦРММ КП «Вода Донбасу» з єдиного соціального внеску вбачається, що у ЦРММ КП «Вода Донбасу» заборгованість з єдиного внеску станом на 28.02.2018 року складає 6035348,12 гривень, у тому числі: недоїмка – 5815186,18 гривень, штраф – 30035,88 гривень, пеня – 1902126,06 гривень (а.с. 35-47).

Таким чином, станом на 28 лютого 2018 року не сплачена сума боргу з ЄСВ у строк, передбачений Законом № 2464 склала 6035348,12 гривень.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

«9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану».

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк та м. Красноармійськ (Покровськ) Донецької області.

Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 року.

Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України». Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Донецьк, де до 31 березня 2016 року був зареєстрований позивач та м. Красноармійськ Донецької області.

Тобто, у період невиконання обов’язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція.

Суд не бере до уваги факт зупинення дії розпорядження №1053-р, оскільки фактично антитерористична операція не припинялася, територія проведення АТО не змінилася, що є загальновідомою обставиною, а бездіяльність Кабміну з приводу не своєчасного винесення розпорядження про перелік населених пунктів, де проводилася АТО не може бути підставою для порушення прав господарюючих суб’єктів, що здійснюють діяльність в зоні проведення АТО.

З зазначених підстав суд не бере до уваги посилання відповідача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2016 року № К/800/47446/15.

Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Позивачем надано у якості доказів настання форс-мажорних обставин сертифікати Торгово-промислової палати України від 25 листопада 2014 року №№ 1735 та 1736 про настання обставин непереборної сили на підприємстві позивача по обов’язках зі сплати податків та обов’язкових платежів (а.с. 19-20). Суд не бере до уваги заперечення відповідача, що сертифікат не стосується сплати саме єдиного соціального внеску, оскільки обставини непереборної сили стосуються виникнення форс-мажорних обставин на підприємстві в цілому внаслідок бойових дій, а не конкретного виду податку, збору чи обов’язково платежу.

Також відповідно до заяви від 28 січня 2016 року № 59 структурний підрозділ КП «Вода Донбасу» Центральні ремонтно-механічні майстерні просить Красноармійську ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області звільнити його від виконання обов’язків від сплати ЄСВ (а.с. 12).

Таким чином, позивач виконав вимоги Закону і є звільненим від сплати єдиного соціального внеску до закінчення проведення АТО.

За таких обставин, вимога про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року в частині 466572,23 гривень підлягає задоволенню.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги комунального підприємства «Вода Донбасу» (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 87547, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К.Лібкнехта, буд. 177А, код ЄДРПОУ 00191678) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даний з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року в частині суми 466 572,23 гривень – задовольнити.

Скасувати вимогу Головного управління ДФС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23 від 12 березня 2018 року на суму 466 572,23 гривень.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) на користь комунального підприємства «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678) судові витрати з судового збору у розмірі 6 998 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто вісім) гривень 58 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.