Рішення № 74933489, 20.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/739/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Локачинського об’єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1, позивач) звернулась в суд з адміністративним позовом до Локачинського об’єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області (далі Локачинське ОУ ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання протиправним рішення від 15.03.2018, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком та зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 01.03.2018 відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як матері інваліда з дитинства, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди з 27.04.1988 по 27.04.1991 згідно пункту «ж» статті 56 Закону України №1788, та з 28.04.1991 по 27.04.2004 згідно пункту «є» статті 56 Закону України № 1788.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як матір інваліда з дитинства, яка виховала його до цього віку має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років і за наявності не менш 15 років страхового стажу.

Відповідач мотивував свою відмову тим, що страховий стаж роботи позивача становить 9 років 7 місяців та 9 днів (при необхідному 15 років). Однак, Локачинським ОУ ПФУ Волинської області протиправно, всупереч пункту «є» статті 56 Закону України №1788, не зараховано до стажу роботи позивача час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років, хоча позивачем надавались докази такого догляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов та в судовому засіданні позовних вимог не визнала та пояснила, що Локачинське ОУ ПФУ Волинської області, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, діяло правомірно так як позивач не надала усіх необхідних підтверджуючих документів щодо догляду за дитиною-інвалідом до 16 років. А відтак, страховий стаж роботи позивача становить 9 років 07 місяців 09 днів при необхідному стажі 15 років. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

01.03.2018 ОСОБА_1 звернулась до Локачинського ОУ ПФУ Волинської області з заявою про призначення пенсії за віком. До заяви позивач додала наступні документи: паспорт; копія ідентифікаційного номеру; трудова книжка УКП № 1943707; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_3; архівна довідка № 392/01-27 від 07.11.2017, видана трудовим архівом Горохівського району; копія диплома про навчання; довідка про стаж з Укрпошти, довідка з центру зайнятості; довідка про стаж з ПСГП «Озірці»; заключення ЛКК на ОСОБА_4; довідка МСЕК № 003554 (а.с. 26).

У розписці-повідомленні спеціалістом Локачинського ОУ ПФУ Волинської області ОСОБА_5 здійснено запис про те, що ОСОБА_1 до 31.05.2018 необхідно подати документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

Рішенням Локачинського ОУПФУ Волинської області від 15 березня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком.

У рішенні вказано про те, що згідно з статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до страхового стажу матері можливо зарахувати час догляду за дитиною-інвалідом віком до 16 років на підставі документів, визначених Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Такими документами є: акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документ, що засвідчує перебування на інвалідності дитини-інваліда (виписка з огляду медико-соціальної експертної комісії, медичний висновок, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або органів праці та соціального захисту населення чи Пенсійного фонду, інші документи) .

Згідно представлених документів страховий стаж заявниці становить 9 років 07 місяців 09 днів, при необхідному стажі 15 років, а тому Локачинське ОУ ПФУ Волинської області винесло рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком (а.с. 46).

20.03.2018 Локачинське ОУ ПФУ Волинської області повідомило ОСОБА_1, що рішенням управління від 15.03.2018 їй відмовлено в призначенні пенсії за віком (а.с. 4).

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, відповідачем у страховий стаж позивача (9 років 07 місяців 09 днів) були зараховані наступні періоди трудової діяльності:

З 01.09.1985 по 27.08.1987 (1 рік 11 місяців 27 днів) – навчання у вищому(середньому) навчальному закладі;

З 05.10.1987 по 30.06.1988 (8 місяців 26 днів) – робота у колгоспі;

З 01.07.1988 по 21.01.1991 (2 роки 6 місяців 21 день) – догляд за дитиною до 3-х років;

З 22.01.1991 по 14.03.1991 (1 місяць 23 дні) – робота у колгоспі;

З 15.03.1991 по 15.05.1991 (2 місяці 1 день) – робота у колгоспі;

З 15.07.1991 по 15.03.1992 (8 місяців 1 день) – робота у колгоспі;

З 15.05.1992 по 15.11.1992 (2 місяці 2 дні) – робота у колгоспі;

З 01.01.1993 по 10.01.1993 (10 днів) – робота у колгоспі;

З 11.01.1993 по 10.09.1994 (1 рік 8 місяців) – робота у колгоспі;

З 15.09.1998 по 31.12.1998 (3 місяці 17 днів) – робота у колгоспі;

З 01.01.1999 по 15.02.1999 (1 місяць 11 днів) – робота у колгоспі;

З 01.02.2002 по 17.05.2002 (3 місяці 17 днів) – робота у колгоспі;

З 23.06.2003 по 31.12.2003 (6 місяців 9 днів) – безробіття;

З 01.01.2004 по 22.11.2004 (2 місяці 24 дні) – безробіття.

З вищевикладеного слідує, що період догляду за дитиною віком до трьох років з 01.07.1988 по 21.01.1991 включено відповідачем до страхового стажу ОСОБА_1

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні норми чинного законодавства.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з абзацом 4 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла станом на час виникнення спірних правовідносин) тимчасово, до прийняття відповідного закону жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Згідно з положеннями пункту «ж» ч.1 статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 (далі Закон України № 1788) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до п «є» ч.3 ст. 56 Закону України № 1788 до стажу роботи зараховується час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з пунктом 4.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно п.2.1 Порядку від 25.11.2005 № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком особа подає документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом (при призначенні пенсії згідно з абзацом четвертим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону).

Порядок встановлення часу догляду за інвалідом І групи, дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду встановлений пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року (далі Порядок № 637), а саме зазначений час догляду встановлюється на підставі: акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документів, що засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів I групи і дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей інвалідів).

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують перебування на інвалідності, можуть бути виписка із акта огляду медико-соціальної експертної комісії, медичні висновки, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або довідка органів праці та соціального захисту населення або Пенсійного фонду та інші документи.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Позивачем до органів Пенсійного фонду було надано: копію свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 (27.04.1988 р.н.); заключення ЛЛК, згідно якого ОСОБА_4 за станом здоров’я мав групу інвалідності – інвалід з дитинства з 1991 року (а.с. 10); довідку МСЕК № 003554 згідно якої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, дата огляду 27.04.2004 року (первинно) є інвалідом з дитинства довічно (а.с. 13).

Суд вважає, що відповідачем протиправно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з огляду на наступне.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи Локачинським ОУ ПФУ Волинської області відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком через те, що у заявниці підтверджений страховий стаж роботи 9 років 07 місяців 09 днів, при необхідному 15 років. З матеріалів пенсійної справи вбачається, що ОСОБА_1 не було зараховано період догляду нею за сином інвалідом з 28.04.1991 (дата виповнення дитині трьох років) по 27.04.2004 (досягнення дитиною шістнадцяти років). При цьому, відповідач послався на те, що згідно з Порядком №637 необхідним документом для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній є акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду; документ, що засвідчує перебування на інвалідності дитини-інваліда (виписка з огляду медико-соціальної експертної комісії, медичний висновок, пенсійне посвідчення, посвідчення одержувача допомоги або органів праці та соціального захисту населення чи Пенсійного фонду, інші документи.

Така позиція позивача є протиправною з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 10 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року№637 акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Отже, обов’язок скласти акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду покладається законодавством саме на відповідача, а тому не можна вимагати його від позивача.

У судовому засіданні представник відповідача пояснила, що Локачинським ОУ ПФУ у Волинській області такий акт не складався.

Водночас, позивач частково надала документи, які підтверджують перебування її сина ОСОБА_4 на інвалідності (заключення ЛЛК, згідно якого ОСОБА_4 за станом здоров’я мав групу інвалідності – інвалід з дитинства з 1991 року (а.с. 10), довідку МСЕК № 003554 згідно якої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, дата огляду 27.04.2004 року (первинно) є інвалідом з дитинства довічно) (а.с. 13).

Крім того, з листа заступника начальника Локачинського ОУ ПФУ Волинської області вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на обліку у відповідача та отримувала пенсію на інваліда з дитинства. Згідно архівних особових рахунків, виплата пенсії проводилася з 01.09.1999 по 30.04.2004. Однак, вказаний період також не був зарахований ОСОБА_1 до страхового стажу.

У даному випадку, рішення Локачинського ОУ ПФУ Волинської області прийнято необгрунтовано (без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), упереджено та завчасно.

Відповідач, приймаючи заяву від ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, не роз’яснив, які конкретно документи повинна додати заявниця у строк до 31.05.2018 для підтвердження трудового стажу, а послався лише вцілому на Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ №637 від 12.08.1993 року, що є неприпустимим. Управління Локачинського ОУ ПФУ Волинської області не склало акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною-інвалідом та безпідставно не врахувало такі документи як довідку МСЕК № 003554 та заключення ЛЛК на ОСОБА_4

В судовому засіданні представник відповідача також не надала пояснень відносно того, яких саме документів не вистачає заявниці для врахування у трудовий стаж часу догляду позивача за сином-інвалідом.

З матеріалів справи вбачається, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком прийняте відразу 15.03.2018, тобто через два тижні після звернення позивача з заявою про призначення пенсії за віком, хоча ОСОБА_1 мала право до 31.03.2018 зібрати копії необхідних документів та подати їх Локачинському ОУ ПФУ.

Суд зазначає, що документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший визначені у розділі Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846.

Зокрема, згідно п. 2.18 вказаного порядку визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Оскільки, відповідач не витребував необхідних документів від позивача для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком, зокрема, таких як медичний висновок закладів охорони здоров'я; посвідчення одержувача допомоги; довідку органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги тощо, безпідставно не врахував документи надані ОСОБА_1 про перебування її сина на інвалідності, не дослідив питання догляду та не склав акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду за дитиною-інвалідом, суд дійшов висновку, що рішення Локачинського об’єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області від 15 березня 2018 року про відмову у призначення пенсії за віком ОСОБА_1 є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб’єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов’язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб’єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб’єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Відтак, задовольнивши позовну вимогу щодо зобов’язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком з 01.03.2018 відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як матері інваліда з дитинства, зарахувавши до страхового стажу позивача періоди з 27.04.1988 по 27.04.1991 згідно пункту «ж» статті 56 Закону України №1788, та з 28.04.1991 по 27.04.2004 згідно пункту «є» статті 56 Закону України № 1788, суд вийде за межі своїх повноважень, оскільки вирішення цього питання є виключною компетенцією відповідача, повноваження якого в цих правовідносинах є дискреційними.

Разом з тим, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Локачинського об’єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області від 15 березня 2018 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов’язати Локачинське об’єднане управління пенсійного фонду України Волинської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2018 року про призначення пенсії за віком з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Локачинського об’єднаного управління пенсійного фонду України Волинської області від 15 березня 2018 року про відмову у призначення пенсії за віком ОСОБА_1.

Зобов’язати Локачинське об’єднане управління пенсійного фонду України Волинської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 березня 2018 року про призначення пенсії за віком.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 червня 2018 року

ОСОБА_6 Димарчук