Рішення № 74933313, 23.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 р. Справа№805/2988/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Кульматицькій В.М.,

за участю:

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонінвест” до Головного управління ДФС України у Донецькій області про:

- визнання протиправною та скасування податкову вимогу № 26670-47 від 21 березня 2018 року;

- скасування рішення Головного управління ДФС України у Донецькій області № 168 від 30.03.2018 року про опис майна ТОВ “ Укрдонінвест” у податкову заставу,-

В С Т А Н О В И В:

27.04.2018 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдонінвест” звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною завою до Головного управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна ТОВ “ Укрдонінвест” у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що є платником орендної плати за землю розташовану у с. Грабово, Шахтарського району Донецької області, яка розташована на тимчасово окупованій території, та відповідно до п. 38.7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України є звільненим від обов’язку сплачувати орендну плату у період щ 14.04.2014 року по 31 грудня року в якому завершено проведення АТО. Крім того у відповідно до закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» у цей період також не нараховується пеня. Отже податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідачем направлено відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що у зв’язку зі змінами внесеними до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» з 08.06.2016 року положення статей 6 та 7 зазначеного закону відносяться до земельних ділянок розташованих на тимчасово непідконтрольній українській владі території та розташованих на лінії зіткнення, оскільки земельна ділянка позивача не відносить до зазначеної категорії земельних ділянок, у відповідності до чого зобов’язаний сплачувати плату на землю своєчасно. Оскільки згідно інтегрованої картки за позивачем обліковується боргу у сумі 1063,48 грн у зв’язку з чим було прийнято податкову вимогу та з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу. У зв’язку з чим податковий орган діяв відповідно до вимог чинного законодавства, отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року здійснено перехід до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через відділ документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на обставини викладені у відзиві та заперечені на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрдонінвест” (ЄДРПОУ 30775586), пройшло передбачену законодавством державну реєстрацію 17.10.2003 року №12641200000000002, є юридичною особою, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Головне управління ДФС у Донецькій області (ЄДРПОУ 39406028), є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що між позивачем та Шахтарською районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки від 08.10.2009 року.

Позивачем, до податкового органу була подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік об'єктом оподатковування якої є земельна ділянка за кадастровим номером 1425281200:06:000:0120, розташована в с. Грабова, Шахтарського району, Донецької області.

21.03.2018 року ГУ ДФС у Донецькій області винесено податкову вимогу №26670-47 (податкова вимога) про сплату податкового боргу (пені) з орендної плати з юридичних осіб у сумі 1 063,48 грн..

Також ГУ ДФС у Донецькій області було прийнято рішення № 168 від 30.03.2018 року про опис майна у податкову заставу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Зазначені правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення правовідносин) та Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником в строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За визначеннями, наведеними у підпунктах14.1.147,14.1.72 пункту14.1статті14 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Відповідно до пп. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 ПК України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пунктом 286.2 пункту 286 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті287 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Отже, поивач повинен щомісяця рівними частками протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця сплачувати податкове зобов'язання щодо плати за землю визначене в поданій ним декларації.

Положеннями пункту59.1. статті59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, пункт 59.5. цієї статті передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог законодавства, у зв'язку з непогашенням відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання позивачем направлено на адресу відповідача податкову вимогу №26670-47 від 21.03.2018 року про сплату податкового боргу у сумі 1063,48 грн. Наявність вказаного податкового боргу підтверджується інтегрованою карткою платника податків.

Відповідно до статті 88 Податкового кодексу України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з вимогами п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Механізм застосування податкової застави на майно боржника визначено Порядком застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстрованим у Мінюсті України від 14.07.2017 за №859/30727 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 10 розділу II Порядку опис майна може бути проведено за інформацією, документами і матеріалами державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів).

У зв'язку з наявністю у позивача податкового боргу з орендної плати, ГУ ДФС у Донецькій області складено акт та рішення про опис майна у податкову заставу №168 від 30.03.2018 року.

З аналізу зазначених положень Податкового кодексу України вбачається, що платник податків, який самостійно визначив податкові зобов'язання у поданих ним податкових деклараціях має сплати в повному обсязі відповідні суми у встановлені податковим законодавством строки. Несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги та на виконання обов’язку виконати податкову вимогу податковий орган має право складати рішення про опис майна у податкову заставу.

Разом з цим, суд зауважує на тому, що дійсно відповідно до норм ст..6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі – Закон №1669), у редакції яка діяла до 08.06.2016 року, встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Та відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-рзатверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, саме здійснення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції є підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Населений пункт: с. Грабове, Шахтарського району Донецької області, на території якого знаходиться земельна ділянка, на яких Підприємство провадить господарську діяльність, та місцезнаходження податкового органу, на обліку якого перебував позивач на час подання податкової звітності - Шахтарська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області входять до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).

Однак, позивачем у податковій декларації з плати за землю за 2014 рік самостійно визначено податкове зобов’язання з сплати за землю, яке набуло статусу узгодженого та підлягає сплаті, крім того, позивачем здійснювалась сплата за землю відповідно до визначених сум у податкові декларації, пільгою передбаченою Законом №1669 позивач не скористався, доказів на підтвердження визнання податкового боргу зі сплати за землю безнадійним позивачем також не надано.

Згідно інтегрованої картки платника податків станом на 31.08.2017 року за позивачем обліковується пеня у сумі 1063,48 грн.

Відповідно до пп. 129.1.1-129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПК України, нарахування пені розпочинається:

- при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов’язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

- при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

Згідно з п.87.9 ст. 87 Податкового Кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно інтегрованої картки платника податків вбачається, що у зв’язку з надходженням коштів, позивачу відповідно до норм ст. 129 ПК України була нарахована пеня, та у зв’язку з подальшим надходженням сум для сплати податкового зобов’язання зі сплати за землю, податковим органом відповідно до норм п.87 ПК України здійснювався перерозподіл сум, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного позивачем.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем доведено та надано достатні та належні докази на підтвердження правомірності прийнятої податкової вимоги, та оскільки рішення про опис майна у податкову заставу є засобом впливу для виконання платником податків обов’язку зі сплати податкового боргу відповідно до податкової вимоги, спірне рішення також є правомірним.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про відмому у задоволені позовних вимог.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений судовий збір позивачу не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрдонінвест” (вул. Б. Хмельницького, 26, оф.210, м. Київ, 01030) до Головного управління ДФС України у Донецькій області (вул. 130-ї Таганрозької дивізії, 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526) про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу – відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23.06.2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 27.06.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Христофоров А.Б.