Рішення № 74932969, 20.06.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2018 року ЛуцькСправа № 803/771/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до Дошкільного навчального закладу №2 м. Любомль Любомльської міської ради Волинської області про застосування заходів реагування,

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - УДСНС України у Волинській області, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Дошкільного навчального закладу №2 (далі – ДНЗ №2, відповідач) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланової перевірки щодо додержання суб’єктом господарювання Дошкільним навчальним закладом №2 (Волинська область, м. Любомль, вул. Завальська, 1) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки складено акт №12 від 06 квітня 2018 року, яким зафіксовано ряд порушень вимог Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417. Примірник акта вручено завідувачу ДНЗ №2 ОСОБА_2 Зауважень (заперечень) до проведеного позапланового заходу та складеного акта перевірки від суб’єкта господарювання не надходило.

Оскільки, за результатами перевірки було виявлено, що при експлуатації ДНЗ №2 грубо порушуються вимоги пожежної та техногенної безпеки, що може призвести до виникнення пожежі, травмування та загибелі людей, майнових втрат і негативних екологічних наслідків, також тяжкої ліквідації пожежі та складного проведення евакуаційних заходів у зв’язку з відсутністю відповідних умов, що в свою чергу створює загрозу життю та здоров’ю людей, тому позивач відповідно до частини п’ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, статті 67 КЦЗ України просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації вказаного об’єкта до повного усунення виявлених порушень.

У відзиві на адміністративний позов від 10 травня 2018 року (а.с.26) і від 08 червня 2018 року (а.с.57) та в судовому засіданні представники відповідача позовних вимог не визнали, просили відмовити в задоволенні адміністративного позову посилаючись на те, що переважна більшість виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті №12 від 06 квітня 2018 року ДНЗ №2 усунуто, що підтверджується актом №74 від 15 червня 2018 року. Крім того, завідувач ДНЗ №2 звернулась до відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради з проханням виділити кошти, необхідні для обладнання будівлі автоматичною пожежною сигналізацією та проведення обробки дерев’яних будівель сертифікованим вогнетривким розчином.

У судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, та просили у його задоволенні відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані позивачем та відповідачем письмові докази, дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052, на виконання наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій №202 від 29.03.2018 року (з основної діяльності) "Про здійснення позапланових перевірок" (а.с.8), наказу Любомльського районного відділу Управління ДСНС України у Волинській області №2 від 29 березня 2018 року "Про проведення перевірки", додатку №1 до наказу № 2 від 29 березня 2018 року (а.с.8-10), на підставі посвідчення на проведення перевірки №13 від 02 квітня 2018 року, виданого провідному інспектору Любомльського районного відділу Управління ДСНС України у Волинській області ОСОБА_4 (а.с.11), УДСНС України у Волинській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб’єктом господарювання – ДНЗ №2 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено акт №12 від 06 квітня 2018 року (а.с.12-17).

Вказаний акт містить дванадцять порушень вимог законодавства, виявлених позивачем під час здійснення перевірки, а саме: глави 16 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - посадова особа не пройшла навчання з питань пожежної безпеки; пункту 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та пункту 5.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення не обладнано системою протипожежного захисту; глави 8 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - територія об’єктів, а також будинки, споруди, приміщення не забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»; пункту 1.20 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 – не проведено перевірку заміру опору ізоляції та спрацювання приладів захисту електричних мереж, електроустановок від короткого замикання; підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 – не проведено технічне обслуговування та перевірку пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обладнання; пункт 1.21 глава 1 розділ IV НАПБ А.01.001 – 2014 - будівлю не забезпечено установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів; пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – не оброблено дерев’яні елементи горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності; пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – на шляхах евакуації використовується оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2; пункту 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 – на території пожежний щит не укомплектовано засобами пожежогасіння, до яких входять: вогнегасник - 3 шт., ящик з піском – 1 шт., протипожежне покривало – 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати – 2 шт., сокири - 2 шт.; пункту 3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 – приміщення недозабезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками); пункту 11 частини першої статті 20 Кодексу №5403-VI – не проведено об’єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту; пункту 4 частини першої статті 20, частини 9 статті 33 Кодексу №5403-VI – не здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації.

У зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, зафіксованих в акті №12 від 06 квітня 2018 року, УДСНС України у Волинській області на підставі КЦЗ України, Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 27 жовтня 2017 року звернулось з даним адміністративним позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинення експлуатації будівлі ДНЗ №2 до повного усунення виявлених порушень.

15 червня 2018 року позивачем проведено повторну позапланову перевірку щодо додержання ДНЗ №2 (Волинська область, м. Любомль, вул. Завальська, 1) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, за результатами якої складено №74 (а.с.70-73). Відповідно до вказаного акта неусунутими залишились лише чотири з дванадцяти порушень, а саме: пункту 2.5 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – не оброблено дерев’яні елементи горищних покриттів засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнегасної ефективності; пункту 2.17 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 – на шляхах евакуації використовується оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2; пункту 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та пункту 5.1 таблиці А.1 ДБН В.2.5-56:2014 - приміщення не обладнано системою протипожежного захисту; пункт 1.21 глава 1 розділ IV НАПБ А.01.001 – 2014 - будівлю не забезпечено установками від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів.

Таким чином, відповідачем станом на 20 червня 2018 року, було повністю усунуто вісім з дванадцяти порушень виявлених під час перевірки з 04 по 06 квітня 2018 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався наступним.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877).

Відповідно до статті 1 вказаного Закону держаний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) – заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Як встановлено частиною першою статті 3 Закону України № 877 державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до частин четвертої, п’ятої статті 4 цього ж Закону виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

При цьому, вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (пункт 12 частини першої статті 67 КЦЗ України).

Згідно з частиною 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин першої, другої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

В свою чергу, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, згідно з Указом Президента України "Деякі питання Державної служби України з надзвичайних ситуацій" від 16 січня 2013 року №20/2013, здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України та входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

З аналізу правових норм, які містяться у пункті 12 частини першої статті 67, частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Тобто, наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров'ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов'язковою умовою для застосування заходів реагування.

Суд зазначає, що захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.

Щодо суті виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд зазначає, що чинне законодавство не відносить обставини щодо необладнання приміщення системами протипожежного захисту; не оброблення дерев’яних елементів горищних покриттів засобами вогнезахисту, не встановлення захисту будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та використання на шляхах евакуації оздоблення стін та стелі з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж: Г2, В2, Д2, Т2 до тих обставин, які створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей (вихованцям, працівникам та відвідувачам дошкільного навчального закладу).

Зокрема, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню. Зокрема, обладнання приміщення ДНЗ системою протипожежного захисту передбачене з метою вчасного виявлення займання, тобто вже існуючої пожежі. Очевидно, що наявність або відсутність в приміщенні системи протипожежного захисту не є причиною займання та розповсюдження вогню.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено в судовому засіданні, завідувач ДНЗ №2 звернулась до відділу освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради з проханням виділити кошти, необхідні для обладнання будівлі автоматичною пожежною сигналізацією та проведення обробки дерев’яних будівель сертифікованим вогнетривким розчином, оскільки обладнання приміщення ДНЗ системою протипожежного захисту є високовартісним заходом, а ДНЗ є неприбутковою організацією та фінансується з місцевого бюджету м. Любомль, а отже, встановлення системи протипожежного захисту можливе лише після виділення коштів у встановленому законом порядку. Листом від 08.05.2018 №68 відділ освіти, молоді та спорту Любомльської міської ради повідомив, що здійснення даних заходів потребує значних коштів, які на даний час відсутні, тому останній звернувся до Любомльської міської ради з проханням про виділення додаткових коштів на вказані потреби (а.с.27).

Разом з тим, судом встановлено та підтверджено доказами, що станом на день розгляду даної справи вісім з дванадцяти виявлених порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки усунуто, а саме: на виконання глави 16 розділу II НАПБ А.01.001- 2014 відповідальна особа (директор ДНЗ) пройшла комплексне навчання на перевірку знань законів і нормативних актів з охорони праці, профілактики побутового травматизму, охорони здоров’я, пожежної, радіаційної безпеки, цивільної оборони, гігієни праці, виробничої санітарії, безпеки дорожнього руху, поводження в надзвичайних ситуаціях та отримала відповідне посвідчення 02№0001507 від 21.05.2018 року (а.с.36); на виконання пункту 1.20 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 – ДПРЧ-4 УДСНС України у Волинській області проведено перевірку надійності блискавкозахисту та замірів опору ізоляції електромереж та електроустаткування від короткого замикання, про що згідно договору №351 від 21.05.2018 складено акт про приймання-здавання послуг (а.с.40) та технічний звіт за результатами електролабораторних вимірювань від 21.05.2018 (58-61); на виконання підпункту 9 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 – проведено технічне обслуговування та перевірку пожежних кранів на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обладнання, про що зроблено відповідний запис та надано фотопідтвердження (а.с.48-50); на виконання пункту 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 та пункту 3.6 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 – приміщення забезпечено первинними засобами пожежогасіння (вогнегасниками), а пожежний щит, що знаходиться на території укомплектовано вогнегасниками, ящиком з піском, протипожежним покривалом, лопатою та сокирою, які були придбані згідно видаткової накладної №807 від 22.05.2018 та що підтверджується наданими фотокопіями (а.с.41-42,51); на виконання глави 8 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - територія об’єкту, а також будинки, споруди, приміщення забезпечені відповідними знаками безпеки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007, що підтверджується наданими фотокопіями (а.с.44-47); на виконання пункту 11 частини першої статті 20 Кодексу №5403-VI – згідно затвердженого плану-графіку та положення про проведення тижня пожежної безпеки з 07.05.2018 по 14.05.2018 проведено об’єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, що також підтверджується наданими фотокопіями (а.с.37-39,52-54,63-65); на виконання пункту 4 частини першої статті 20, частини 9 статті 33 Кодексу №5403-VI здійснено планування та організацію евакуаційних заходів на випадок загрози або виникнення надзвичайної ситуації, а саме: дошкільним навчальним закладом складено план евакуації дітей з першого та другого поверхів (а.с.66,66зворот).

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність висновків УДСНС у Волинській області про реальну загрозу життю та здоров'ю людей під час експлуатації ДНЗ №2 у зв’язку з виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Важливою умовою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.

Так, відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67, статті 68 Кодексу цивільного захисту України заходи реагування на порушення можуть включати як повне, так і часткове зупинення роботи підприємства, а також можуть стосуватися лише щодо окремих виробничих вузлів (окремих виробництв, виробничих дільниць, будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць).

Також суд зауважує, що відповідно до статті 12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Очевидно, що наведеними правовими нормами передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є крайнім заходом.

Отже, чинним законодавством України передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій за порушення вимог законодавства у разі їх застосування із обов’язковим врахуванням принципу пропорційності порушення і покарання.

У рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Враховуючи, що переважна більшість порушень, які зазначені в актах №12 від 06 квітня 2018 року, №74 від 15 червня 2018 року відповідачем усунута, а отже, не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду, а усунення решти не пов'язано зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей; враховуючи принцип пропорційності порушення і покарання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності, суд дійшов висновку про відсутність необхідності у примусовому порядку застосовувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю), а саме - повного зупинення роботи ДНЗ №2 до повного усунення виявлених порушень.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи ту обставину, що застосування до суб'єкта господарювання такого засобу реагування як повне зупинення роботи ДНЗ №2 тягне за собою негативні наслідки як для працівників, так і для вихованців установи, при цьому позивачем не доведено наявність загрози життю та здоров'ю людей у зв’язку із виявленими порушеннями вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Кодексу цивільного захисту, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області до дошкільного навчального закладу №2 м. Любомль Любомльської міської ради Волинської області про застосування заходів реагування відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 25 червня 2018 року.

ОСОБА_5 Димарчук