Рішення № 74932775, 21.06.2018, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

21 червня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1207/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Секірської А.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вакуленка А.В.,

представника позивача – ОСОБА_1, довіреність від 02.02.2016 б/н;

представника відповідача – ОСОБА_2, довіреність від 18.05.2018 № 3213/9/12-32-10-00-29;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компотерм Плюс» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1,-

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Компотерм Плюс» (далі – позивач, ТОВ «Компотерм Плюс») до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Луганській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1, в обґрунтування якого зазначено таке.

За результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Компотерм Плюс» відповідачем складено ОСОБА_3 перевірки від 27.07.2017 № 201/12-32-14-11/39050572, в якому, зокрема, зазначено, що ТОВ «Компотерм Плюс» порушено п.п.163.1.2 п.163.1 ст. 163, п.п.164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п.167.5.1 п.167.1, п. 167.5 ст. 167, п.п.168.1.1, п.п.168.1.2, 168.4.1 п.168.1, п.168.4 ст. 168, абзац а) п.171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176, п. 51.1 ст. 51 ПКУ та встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 8 196,50 грн. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення – рішення, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання з ПДФО в розмірі 8096 грн, а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5842 грн, нарахована пеня у розмірі 2682,47 грн.

Відповідно до акта перевіркою порядку утримання ПДФО за період з 01.01.2014 по 31.12.2016 по позивачу встановлено, що на формування цих показників мало вплив здійснення операцій з нарахування заробітної плати та інших доходів особам, які працювали на підприємстві та утримання з вказаних доходів податків, зборів та інших обов’язкових платежів. При перевірці бухгалтерського рахунку № 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», № 372 «Розрахунки з підзвітними особами», № 301 «ОСОБА_4 в національній валюті», № 311 «Поточні рахунки в національній валюті», № 152 «Придбання основних фондів» та № 153 «Придбання інших необоротних матеріальних активів» встановлено факти придбання, розрахунки та оприбуткування товарно – матеріальних цінностей на підприємстві у фізичних осіб – платників податків.

В ході проведення перевірки на письмовий запит від 17.07.2017 б/н «Щодо надання письмових пояснень та підтвердних документів» відповідачем було отримано письмові пояснення головного бухгалтера від 19.07.2017 № 19/07, з яких слідує, що наміри здійснення операцій з купівлі – продажу ТМЦ у всіх випадках укладалися у вигляді договору в усній формі між підприємством та фізичною особою – платником податків.

Підприємством як податковим агентом визначено суму ПДФО, що підлягає сплаті в бюджет податковим агентом на підставі вимог п.173.1, 173.3 ст. 173 ПКУ за ставкою, передбаченою п.167.2 ст. 167 розділу 4 ПКУ, тобто у розмірі 5%.

Відповідачем зроблено висновок про те, що позивачем при визначенні загальної суми податку застосовано лише ставку податку до даного виду доходу та не дотримано інших вимог її застосування. Висновки відповідача щодо невірного застосування позивачем ставки оподаткування у розмірі 5% при утриманні та перерахуванні до бюджету ПДФО позивач з посиланням на статті 163, 164, 168, п. 173.1, 173.3 ст.173 Податкового кодексу України, норми Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою КМУ від 04.03.2013 № 231, вважає необґрунтованими.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення, винесене ГУ ДФС у Луганській області, від 14.08.2017 № НОМЕР_1, яким ТОВ «Компотерм Плюс» збільшено суму грошового зобов’язання за платежем «Податок на доходи фізичних осіб» на загальну суму 16 620,47 грн, з яких 8096 грн – сума грошового зобов’язання за податковим зобов’язанням, 5 842 грн – штрафні (фінансові) санкції, 2 682,47 грн – пеня.

Ухвалою суду від 31.08.2017 відкрито провадження у справі (т.1 арк.спр. 1).

Ухвалою суду від 15.09.2017 провадження у справі зупинено на підставі пункту 4 частини другої статті 156 КАС України (т.1 арк.спр. 143).

Ухвалою суду від 02.10.2017 провадження у справі поновлено (т.1 арк.спр. 148).

Ухвалою суду від 04.10.2017 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 812/867/17 на підставі пункту 3 частини першої статті 156 КАС України (т.1 арк.спр. 177).

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до п.п.10 п.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Ухвалою суду від 23.03.2018 поновлено провадження у справі (т.1 арк.спр. 201).

Ухвалою суду від 23.03.2018 вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 арк.спр. 202).

Ухвалою суду від 11.04.2018 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 812/867/17 (т.1 арк.спр. 215).

Ухвалою суду від 29.05.2018 поновлено провадження у справі (т.1 арк.спр. 231).

Ухвалою суду від 29.05.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі (т.1 арк.спр. 240).

Ухвалою суду від 12.06.2018 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі та відкладено судовий розгляд справи на 21.06.2018 (т.1 арк.спр. 245).

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях від 15.09.2017 (т.1 арк.спр. 135-137). Так, зазначив, що підприємством як податковим агентом визначено суму ПДФО, що підлягає сплаті в бюджет податковим агентом, на підставі вимог п. 173.1, 173.3 ст. 173 ПКУ за ставкою, передбаченою п. 167.2 ст. 167 розділу IV Податкового кодексу України у розмірі 5%. При цьому підприємством при визначенні загальної суми податку використано лише ставку податку, визначену нормами цієї статті та не звернуто увагу на інші вимоги та умови її застосування. Так, позивачем у справі не враховано, що нормами п. 173.4 цієї ж статті 173 ПКУ встановлено, що договори купівлі – продажу об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) зазначених в цій статті, підлягають нотаріальному посвідченню і лише при наявності документа про оцінку такого майна та документа про сплату до бюджету продавцем податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі.

В той же час, порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом 4 ПКУ, п.п. 163.1.1 п.163.1 ст.163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід – будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п.164.1 ст. 164 ПКУ). До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відповідно до п.п.164.2.20 п.164.2 ст. 164 ПКУ інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу. Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 % (у редакції статті до 01.01.2016) бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті). При цьому податковий агент нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку та зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 ПКУ (п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Отже, на думку відповідача, якщо платник податку – фізична особа здійснює продаж товару, який не потребує проведення оцінки та нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу, юридичній особі або фізичній особі – підприємцю, то дохід, отриманий від такого продажу, включається податковим агентом до складу загального оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується ПДФО за ставкою 15 % (з 01.01.2016 – 18%). Таким чином, позивачем до правовідносин з платниками податків – фізичними особами з купівлі – продажу товарно – матеріальних цінностей, помилково застосовано норми статті 173 ПКУ та ставку ПДФО 5 %. Внаслідок даного порушення встановлено неутримання та несплата (неперерахування) ПДФО на загальну суму 7991,00 грн, у тому числі за 06.2014 – 60,00 грн (сума не включена до податкового повідомлення – рішення за спливом строку давності), за 11.2014 – 890,00 грн, за 12.2014 – 480,00 грн, за 06.2015 – 1000,00 грн та за 12.2015 – 5561,00 грн. Відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов’язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом 4 ПКУ.

Крім того, ТОВ «Компотерм Плюс» на порушення вимог ст. 163, п.п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164, п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167, п.п.168.1.1, 168.1.2, 168.4.1 ст. 168, абзацу а) п.171.2 ст. 171, абзацу а) п. 176.2 ст. 176 ПКУ не включено до складу загальномісячного оподатковуваного доходу платника податків суми доходів у вигляді відсотків як комісійний платіж за касове обслуговування, при видачі позик з каси підприємства, не утримано ПДФО та не перераховано до бюджету. Внаслідок даного порушення встановлено неутримання та неперерахування ПДФО на загальну суму 205,50 грн, на які нараховані штрафні санкції та пеня. Зазначена сума також міститься в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, проте це порушення позивачем не оскаржується.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ТОВ «Компотерм Плюс» зареєстровано як юридична особа 13.01.2014, № запису 1 383 102 0000 003467, перебуває на обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку ГУ ДФС у Луганській області, засновником є ОСОБА_5, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 20.03.2018 за № НОМЕР_2 (т.1 арк.спр. 195-197).

У період з 30.06.2017 по 20.07.2017 відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.79.5 ст. 79, ст. 82 Податкового кодексу України, плану – графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІ квартал 2017 року, ГУ ДФС у Луганський області проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Компотерм Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, податку на додану вартість за період з 01.06.2014 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 02.08.2014 по 31.12.2016, а також по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт від 27.07.2017 № 201/12-32-14-11/39050572 (т.1 арк.спр. 29-80).

Позивачем оскаржено в судовому порядку дії ГУ ДФС у Луганській області щодо включення ТОВ «Компотерм Плюс» до плану – графіку документальних планових перевірок платників податків на 2-й квартал 2017 року, наказ від 09.06.2017 № 346.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 у справі № 812/867/17, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018, за адміністративним позовом ТОВ «Компотерм Плюс» до ГУ ДФС у Луганській області, ДФС України про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування наказу від 09.06.2017 № 346 відмовлено (т.1 арк.спр. 182-199, 218-224).

На підставі акта перевірки від 27.07.2017 № 201/12-32-14-11/39050572 ГУ ДФС у Луганській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1, яким за порушення п.п. 163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167, п.п. 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4 п. 168.1 ст. 168, абз. а) п. 171.2 ст. 171, абз. а) п. 176.2 ст. 176, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України товариству з обмеженою відповідальністю "Компотерм Плюс" визначено суму грошового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб, пені на суму 16 620,47 грн, з яких за податковим зобов’язанням + 8096, 00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5842,00 грн, пеня відповідно до п.п.129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ 2682,47 грн (т.1 арк.спр. 6).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

До спірних правовідносин застосовуються положення Податкового кодексу України в редакції, чинній на час їх виникнення.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття та відповідно правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд виходить з такого.

Згідно з пунктом 7 висновків акта від 27.07.2017 № 201/12-32-14-11/39050572 перевіркою встановлено порушення ТОВ "Компотерм Плюс" п.п.163.1.2 п. 163.1 ст. 163, п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164, п.п. 167.5.1, п.167.1, 167.5 ст. 167, п.п.168.1.1, 168.1.2, 168.4.1 п. 168.1, 168.4 ст. 168, абзацу а) п. 171.2 ст. 171, абзацу а) п. 176.2 ст. 176, п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України - встановлено заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 8196,50 грн, у т.ч. за 05.2014 - 40,50 грн, за 06.2014 - 60,00 грн, за 07.2014 - 15,00 грн, за 11.2014 - 890,00 грн, за 12.2014 - 555,00 грн, за 01.2015 - 45,00 грн, за 03.2015 - 15,00 грн, за 04.2015 - 15,00 грн, за 06.2015 - 1000,00 грн та за 12.2015 - 5561, 00 грн (т.1 арк.спр. 79).

Так, у відповідності до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 04.06.2014 б/н у ОСОБА_6 ТОВ "Компотерм Плюс" придбано сейф касовий броньований загальною вартістю 600,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_7 в сумі 570,00 грн здійснено готівковими коштами ОСОБА_5 відповідно до авансового звіту від 04.06.2014 № 2 (т.1 арк.спр. 28, т.2 арк.спр. 4).

Відповідно до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 15.08.2014 б/н та від 18.09.2014 б/н у ОСОБА_8 ТОВ "Компотерм Плюс" придбано комп’ютерну техніку та системи відеонагляду загальною вартістю відповідно до актів придбання на 4400,00 грн та 4500,00 грн відповідно. Виплату доходу ОСОБА_8 в сумі 8455,00 грн здійснено шляхом зарахування коштів з розрахункового рахунку підприємства на особовий рахунок ОСОБА_8 відповідно до платіжного доручення від 11.11.2014 № 92 (т.1 арк.спр. 26, 27).

У відповідності до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 01.11.2014 б/н у ОСОБА_9 позивачем придбано комп’ютерну техніку, системи відеонагляду та сертифікований сейф загальною вартістю відповідно до акта придбання на 4800,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_9 в сумі 4560,00 грн здійснено шляхом виплати готівковими коштами з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 02.12.2014 № 53 (т.1 арк.спр. 25, т.2 арк.спр. 5).

Згідно з актом закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 15.01.2015 б/н у ОСОБА_7 позивачем придбано комп’ютерну техніку, системи відеонагляду та сертифікований сейф загальною вартістю відповідно до акта придбання на 5000,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_7 в сумі 4675,00 грн здійснено шляхом виплати готівковими коштами з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 15.06.2015 № 42 (т.1 арк.спр. 24, т.2 арк.спр. 6).

У відповідності до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 02.02.2015 б/н у ОСОБА_8 позивачем придбано комп’ютерну техніку та системи відеонагляду загальною вартістю відповідно до акта придбання на 5000,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_8 в сумі 4675,00 грн здійснено шляхом виплати готівковими коштами з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 15.06.2015 № 43 (т.1 арк.спр. 23, т.2 арк.спр. 7).

Відповідно до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 02.07.2015 б/н у ОСОБА_4 ТОВ "Компотерм Плюс" придбано комп’ютерну техніку та системи відеонагляду загальною вартістю відповідно до акта придбання на 34910,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_4 в сумі 32640,85 грн здійснено шляхом виплати готівковими коштами з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 07.12.2015 № 78 (т.1 арк.спр. 22, т.2 арк.спр. 8).

У відповідності до акта закупівлі товарно - матеріальних цінностей від 02.11.2015 б/н у ОСОБА_10 позивачем придбано комп`ютерну техніку та системи відеонагляду загальною вартістю відповідно до акта придбання на 20700,00 грн. Виплату доходу ОСОБА_10 в сумі 19354,50 грн здійснено шляхом виплати готівковими коштами з каси підприємства відповідно до видаткового касового ордеру від 07.12.2015 № 79 (т.1 арк.спр. 21, т.2 арк.спр. 9).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (абзац другий пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються відповідно до підпункту 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України інші доходи, крім зазначених у статті 165 Податкового кодексу України, якою визначено перелік доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

ТОВ "Компотерм Плюс" як податковим агентом визначено суму податку з доходів фізичних осіб, що підлягає сплаті в бюджет податковим агентом на підставі вимог пунктів 173.1, 173.3 статті 173 Податкового кодексу України за ставкою, передбаченої пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України у розмірі 5%, що визнається сторонами, та про що свідчать податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за II-IV квартали 2014 року, III та IV квартали 2015 року (т.1 арк.спр. 155-170).

При вирішенні питання щодо правильності обраної позивачем ставки ПДФО при оподаткуванні вищенаведених операцій, суд враховує таке.

Так, згідно з пунктом 167.2 статті 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

У відповідності до пункту 173.1 статті 173 Податкового кодексу України дохід платника податку від продажу (обміну) об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

У разі якщо стороною договору купівлі-продажу об'єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов'язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві (пункт 173.3 статті 173 Податкового кодексу України).

У відповідності до положень пункту 173.4 статті 173 Податкового кодексу України під час проведення операцій з відчуження об'єктів рухомого майна в порядку, передбаченому цією статтею: нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі. Нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу (міни), про вартість кожного договору та про суму сплаченого податку у порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку.

Разом з цим, в ході проведення перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, що наміри здійснення операцій з купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей у всіх випадках укладалися у вигляді усного договору між позивачем та вищезазначеними фізичними особами - платниками податку, факт купівлі - продажу оформлювався актами придбання товарно - матеріальних цінностей з зазначенням необхідних реквізитів та інформації.

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату здійснення операцій) ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.6 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (далі у цьому пункті - мінімальна заробітна плата).

Тобто, суд погоджує висновок контролюючого органу, що позивачем до правовідносин з платниками податків - фізичними особами з купівлі - продажу товарно - матеріальних цінностей помилково застосовано норми статті 173 Податкового кодексу України та ставку ПДФО 5%, оскільки, якщо платник податку - фізична особа здійснює продаж рухомого майна (в даному випадку - побутова, комп’ютерна техніка), тобто майна, яке не потребує проведення оцінки та нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю, то дохід, отриманий від такого продажу, має включатися податковим агентом до складу загального оподатковуваного доходу платника податку як "інші доходи" та оподатковується ПДФО за ставкою 15% згідно з вимогами пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Внаслідок неправильного оподаткування позивачем як податковим агентом ПДФО платників - фізичних осіб перевіркою встановлено неутримання та неперерахування ПДФО за листопад 2014 року - 890,00 грн, за грудень 2014 року - 480,00 грн, за червень 2015 року - 1000,00 грн, за грудень 2015 року - 5561,00 грн, і оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням визначено суму податкового зобов’язання з ПДФО в розмірі 7 931,00 грн.

Крім того, ТОВ «Компотерм Плюс» на порушення вимог ст. 163, п.п. 164.2.20 п.164.2 ст. 164, п.п.167.5.1 п. 167.5 ст. 167, п.п.168.1.1, 168.1.2, 168.4.1 ст. 168, абзацу а) п.171.2 ст. 171, абзацу а) п. 176.2 ст. 176 ПКУ не включено до складу загальномісячного оподатковуваного доходу платника податків суми доходів у вигляді відсотків як комісійний платіж за касове обслуговування, при видачі позик з каси підприємства, не утримано ПДФО та не перераховано до бюджету. Внаслідок даного порушення встановлено неутримання та неперерахування ПДФО на загальну суму 205,50 грн, на які нараховані штрафні санкції та пеня. Зазначена сума також міститься в розрахунку до оскаржуваного податкового повідомлення – рішення, проте це порушення позивачем не оскаржується.

Також оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням застосовано до ТОВ "Компотерм Плюс" штрафні санкції в сумі 5842, 00 грн на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України, відповідно до якого ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу (абзац сьомий пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України).

Розрахунок суми штрафних санкцій додано до податкового повідомлення - рішення, позивачем зауважень щодо його правильності не надано.

Крім того, оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням правомірно нараховано суму пені в розмірі 2682,47 грн на підставі підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, згідно з яким Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання.

З огляду на наведене, податкове повідомлення - рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1 прийнято ГУ ДФС у Луганській області з дотриманням вимог, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, відтак, підстави для його скасування відсутні.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Компотерм Плюс» до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 14.08.2017 № НОМЕР_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано 26 червня 2018 року.

Суддя ОСОБА_3