Рішення № 74932217, 15.06.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/1211/18

(2/199/1348/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

15.06.2018

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Спаї В.В.,

секретар судового засідання - Перетятько А.В.,

за участі позивача – ОСОБА_1,

за участі представника відповідача – 2 – ОСОБА_2,

за участі представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Державної казначейської служби України, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю посадової особи органу прокуратури,

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» звернулася до суду із даним позовом в інтересах ОСОБА_1, в його обґрунтування посилаючись на те, що власник квартири № 42 по вул. Косіора в м. Дніпропетровську Глушин ОСОБА_5 з метою продажу квартири 01.11.2005 уповноважив ОСОБА_6 і ОСОБА_7 довіреністю, яку посвідчив приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 (бланк ВСЕ №714996, реєстровий №16949). 25 травня 2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, яка діяла по довіреності від ОСОБА_9 був укладений попередній договір купівлі-продажу квартири, до підписання якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 гроші в сумі 10 000 (десять тисяч) доларів США. 25 липня 2006 між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 був укладений договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим №3347, до підписання якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_7 8 000 (вісім тисяч) доларів США.

03 серпня 2006 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про реєстрацію права власності на квартиру, видане КП «ДМБТІ», за вказану квартиру ОСОБА_1 сплатив 18 000 (вісімнадцять тисяч) доларів США, що було еквівалентно 90 000 (дев'яносто тисяч) грн., а також ним було сплачено всі збори і податки.

22 вересня 2006 ОСОБА_9 витратив усі грошові кошти, отримані за продаж квартири на алкогольні напої, та за наполяганням свого брата ОСОБА_11 подає в міліцію заяву про те, що нібито шахраї незаконно заволоділи його квартирою, в той час як він (ОСОБА_9П.) квартиру не продавав і не хотів продавати, довіреності на право продажу квартири нікому не видавав, в нотаріальній конторі ОСОБА_8 він 01.11.2005 не був, а потім 27.10.2006 дав завідомо неправдиві показання слідчому Заставському І.А. під час його допиту у кримінальній справі 64061766 про те, що він довіреність не підписував, а його підпис підроблений, а ОСОБА_1 незаконно заволодів його квартирою.

30 вересня 2006 дільничним інспектором міліції Індустріального РВ ОСОБА_12 на підставі проведеної перевірки, під час якої були опитані ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_13 та ОСОБА_1, винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи - оскільки факту шахрайства не було.

20 жовтня 2006 прокурор Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_14 скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і порушив кримінальну справу №64061766 за ч. 2 ст. 190 КК України за фактом купівлі ОСОБА_1 квартири.

23 жовтня 2006 слідчий Індустріального РВ ДМУ області ОСОБА_15 виніс постанову про накладення арешту на квартиру, що належить ОСОБА_9, в той час коли він продав її. В подальшому, кримінальна справа №64061766 була об'єднана з кримінальною справою № 36061032 і прийнята до провадження слідчим з ОВС СВ з РОВС та ЗСОГ СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_16

10 листопада 2006 слідчим призначено судову почеркознавчу експертизу підпису гр. ОСОБА_9 в довіреності від 01.11.2005, посвідченій приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8; 30 листопада 2006 головним спеціалістом групи експертно-криміналістичного забезпечення Індустріального РВ ДМУ підполковником міліції ОСОБА_17 зроблено висновок судової почеркознавчої експертизи №64/04-308, згідно з яким підпис у довіреності від 01.11.2005 від імені ОСОБА_9, яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8, виконаний не гр. ОСОБА_9, а іншою особою. На підставі вказаного висновку експерта ОСОБА_17 ОСОБА_1 був заарештований та перебував в ізоляторі тимчасового тримання, його було обвинувачено у шахрайстві, і за рішенням суду скасували його право власності на придбану ним квартиру АДРЕСА_1 в Дніпропетровську.

06 грудня 2006 ОСОБА_1 було незаконно затримано за підозрою у скоєнні злочину по кримінальній справі № 64061766 слідчим з СУ УМВС України в області ОСОБА_18 Підставою для затримання ОСОБА_1 стало наступне: нібито ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_1, як на особу яка заволоділа шахрайським шляхом його квартирою № 42 на вул. Косіора, будинок № 32 в м. Дніпропетровську; висновок судової почеркознавчої експертизи від 30.11.2006 № 64/04-308, яка виконана головним спеціалістом групи експертно-криміналістичного забезпечення Індустріального РВ ДМУ підполковником міліції ОСОБА_17, згідно якої підпис в довіреності виконано не ОСОБА_9

08 грудня 2006 постановою слідчого Заставського I.A. до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід – підписку про невиїзд.

12 грудня 2006 постановою слідчого Заставського I.A. Співаку О.В. було пред'явлено обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України злочину.

18 грудня 2006 року на майно ОСОБА_1 слідчим Заставським І. був накладений арешт.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.09.2011 по цивільній справі № 0417/2-426/2011 за позовом ОСОБА_9 визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_9, виданої на ім'я ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посвідчену 01 листопада 2005 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровану в реєстрі за № 16949; визнано недійсним договір купівлі-продажу вказаної квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_10 25 липня 2006 року та зареєстрований в реєстрі за №3347; визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію права власності на ОСОБА_1 на нерухоме майно, видане комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» 03.08.2006.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду підставою для ухвалення Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська такого рішення про позбавлення ОСОБА_1 права власності на зазначене вище нерухоме майно, став висновок судової почеркознавчої експертизи від 30.11.2006 № 64/04-308, яка виконана головним спеціалістом групи експертно-криміналістичного забезпечення Індустріального РВ ДМУ підполковником міліції ОСОБА_17 ОСОБА_1 домігся порушення кримінального провадження про скоєння відносно нього ОСОБА_9 злочинів за ст.ст. 190, 384 КК України, які дали ОСОБА_1 право стверджувати, що саме експерт ОСОБА_17 дав завідомо неправдивий висновок почеркознавчої експертизи № 64/04-308 від 30.11.2006.

05 грудня 2012 порушено кримінальне провадження за фактом виготовлення завідомо підробленої довіреності від імені ОСОБА_9, яку посвідчив приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_8

01 листопада 2005 року, потім 13 лютого 2013 року Індустріальним РВ ДМУ порушено кримінальне провадження № 12013040660001042 за фактом давання гр. ОСОБА_9 завідомо неправдивих показань щодо незаконного заволодіння його квартирою по вул. Косіора в м. Дніпропетровську, 29 липня року Індустріальним РВ ДМУ порушено кримінальне провадження № 4040660002667 за фактом шахрайства та створення штучних доказів з метою заволодіння квартирою № 42 по вул. Косіора, будинок № 32 в м. Дніпропетровську.

Постановою прокурора м. Дніпропетровська кримінальні провадження №12013040660001042, №12014040660002667, №12012040640000379 об'єднано за єдиним №12012040640000379.

03 серпня 2015 року прокуратурою Дніпропетровської області внесено до ЄРДР за №42015040000000637 відомості заяви ОСОБА_1 про вчинення щодо нього спеціалістом групи експертно-криміналістичного забезпечення Індустріального РВ Дніпропетровського МУ ОСОБА_17 кримінального правопорушення за статтею 384 КК України.

17.01.2014 супровідним листом №8/344 начальником СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_19 на адресу ОСОБА_1 направлено постанову слідчого від 17.02.2007 про закриття кримінального переслідування у кримінальній справі №36061032. Отримавши постанову слідчого від 17.02.2007р., ОСОБА_1 оскаржив її до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, та 12 лютого 2014 року вказана була скасована постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, яка направлена прокурору Дніпропетровської області для відновлення слідства відносно ОСОБА_1

Позивачем наголошується, що прокуратура Дніпропетровської області не виконувала постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.02.2014 р. ОСОБА_1 оскаржив бездіяльність прокурора.

25 березня 2014 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська зобов'язано прокурора Дніпропетровської області внести до ЄРДР відомості, які встановлені відповідно до постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 14 року по справі №201/939/14к.

26 березня 2014 року за вимогами ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська внесено до ЄРДР за № 42014040000000218 відомості, які встановлені відповідно до постанови Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 2014 року по справі №201/939/14к щодо незаконного заволодіння ОСОБА_1 квартирою по вул. Косіора, 32 в м. Дніпропетровську.

Досудове розслідування проводилось слідчим BP ОВС ЗУОГ та ЗО СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_20

25 травня 2015 р. у кримінальному провадженні за №12012040640000379 був зроблений висновок двома експертами Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз №1281-15 судової комісійної почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_9 в довіреності від 01.11.2005, відповідно до якого: «Підписи від імені ОСОБА_9 в графах: «Підпис» в наданих в оригіналах в двох примірниках довіреності від 01.11.2005 (реєстр № 16949) - виконані самим ОСОБА_9.».

17 вересня 2015 р. слідчим Климась Ю.І. кримінальне провадження №42014040000000218 закрито за відсутністю події злочину за фактом заволодіння ОСОБА_1 квартирою №42 по вулиці Косіора, будинок № 32 в м. Дніпропетровську.

10 серпня 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. із заявою про вчинення злочину відносно ОСОБА_1 прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_14, яка зареєстроване за вхідним №39289вх-16, втім, відомості до ЄРДР внесені не були.

15 серпня 2016 р. ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В., та 29 серпня 2016 року ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (справа №201/11635/16-к) скаргу ОСОБА_1 було задоволено, визнано бездіяльність прокурора Дніпропетровської області щодо невнесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_1 незаконною та зобов’язано внести відомості до ЄРДР, однак, як зазначає позивач, прокурор Дніпропетровської області Матвійчук В.В. не виконав судове рішення, яке набрало законної сили, та лише 28.12.2016 начальником слідчого відділу СУ прокуратури області ОСОБА_21 доручено слідчому Орешину П. проводити досудове розслідування.

Посилаючись у позові на те, що незаконна бездіяльність прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В. тривала з 10.08.2016 до 28.12.2016,ОСОБА_1 зазнав реальних матеріальних збитків, пов’язаних із зверненнями до прокуратури Дніпропетровської області, Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, Президента України, з участю в судових засіданнях, ОСОБА_1 змушений був призупинити свою підприємницьку діяльність та займатися захистом свого порушеного права, а також він зазнав моральної шкоди через важку психологічну травму у зв’язку з бездіяльністю прокурора.

Предмет позову становить вимога про стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на корить ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4 246,8 грн. та моральну шкоду у розмірі 40 000 грн., завдані протиправною бездіяльністю прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В., вчинену при виконанні ним посадових обов’язків, та стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді компенсації за відрив від звичайних занять у зв’язку з явкою до суду у поряду ст. 138 ЦПК України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги позову підтримав повністю, та наполягав на його задоволенні, звернув увагу, що позов поданий до відповідача - 1 ОСОБА_4, як фізичної особи, а не прокурора Дніпропетровської області.

Відповідач-1 не скористався правом брати участь в судових засіданнях.

У судовомузасіданні представник відповідача-2 позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі; поданий представником відповідач – 2 суду відзив був повернутий, оскільки був поданий не тією собою, а саме УДКС України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпра, тоді як відповідачем – 2 є Державна казначейська служба України.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залученої на стороні відповідача-1 ухвалою суду від 13.04.2018, в судовому засіданні заперечувала порти задоволення позову, та в окремо поданих поясненнях зазначила, що прокуратура Дніпропетровської області не погоджується з позовними вимогами ОСОБА_1, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

10.08.2016 до прокуратури Дніпропетровської області надійшло звернення ОСОБА_1 про вчинення відносно нього кримінального правопорушення прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_22, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Начальником відділу прокуратури області ОСОБА_23 25.08.2016 заявнику надано відповідь-роз’яснення про те, що зі змісту його звернення не вбачається достатніх даних, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення, оскільки в них фактично виражається незгода з діями сторін виконавчого провадження. Отримавши відповідь, ОСОБА_1 скористався своїм правом, встановленим ст.ст. 303-306 КПК України та оскаржив дії прокурора до суду.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумовою О.С. від 29.08.2016 (справа №201/11635/16-к, провадження 1-кс/201/7074/2016) скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР задоволено: визнано бездіяльність прокурора Дніпропетровської області щодо невнесення до ЄРДР на протязі 24 годин відомостей за заявою повідомленням ОСОБА_1 від 10.08.2016 про вчинення відносно нього працівником правоохоронного органу, а саме прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_14 кримінального правопорушення щодо перевищення влади або службових повноважень, тобто усисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які виходили за межі наданих йому прав чи повноважень, чим спричинив тяжкі наслідки, а саме: незаконне позбавлення ОСОБА_1 права власності на квартиру, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 365 КК України до ЄРДР; зобов’язано прокурора Дніпропетровської області внести відомості за заявою повідомленням ОСОБА_1 від 10.08.2016.

У зв’язку з наявною у вказаній ухвалі описки щодо анкетних відомостей, прокурор 14.09.2016 звернувся до слідчого судді про її виправлення, додавши до заяви ухвалу від 29.08.2016, про що було окремо повідомлено ОСОБА_1 листом від 27.09.2016 за вих. №06/3-3867-09.

Не погодившись з такими діями прокурора, ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області щодо невиконання вимог ухвали слідчого судді, в якій заявник посилається на те, що відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР та просив визнати незаконною бездіяльність прокурора прокуратури Дніпропетровської області щодо невиконання ухвали слідчого судді від 29.08.2016 та зобов’язати прокурора прокуратури Дніпропетровської області припинити вчинення дій, які він використовує як підставу для невиконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28.08.2016.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 27.09.2016 року у справі № 201/13195/16-к (провадження І-кс/201/7995/2016) у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.

Слідчий суддя дійшов висновку, що реалізація права прокурора на подання до суду, слідчого судді клопотання про виправлення описки є його правом, гарантованим положеннями КПК України, та узгоджується із приписами ст. 379 КПК України, а тому у слідчого судді відсутні повноваження до його зобов’язання припинити такі дії.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.10.2016 у провадженні №11-сс/774/1196/16 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.09.2016.

У подальшому прокуратурою Дніпропетровської області 07.10.2016 на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду Дніпропетровська від 29.08.2016 у справі № 201/11635/16-к до Єдиного реєстру досудових розслідувань за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченою ч. 3 ст. 365 КК України, внесено відомості за №42016040000000872 за заявою ОСОБА_1 від 10.08.2016 про перевищення службових повноважень колишнім прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_22 під час прийняття 20.10.2006 рішення про порушення кримінальної справи за фактом заволодіння шляхом обману майном ОСОБА_9, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Таким чином, на переконання представника третьої особи, жодної неправомірної бездіяльності посадовими особами прокуратури Дніпропетровської області допущено не було, а доказів спричинення позивачу матеріальної та моральної шкоди посадовими особами прокуратури Дніпропетровської області не надано.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, просив врахувати, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2018 у справі № 201/11635/16 було виправлено описку, допущену при наборі тексту в ухвалі від 29.08.2016, а саме: в другому та третьому абзаці резолютивної частини ухвали замість слів «прокурора Дніпропетровської області» постановлено слідчим суддею вказати вірним «прокуратури Дніпропетровської області».

Представник третьої особи зазначив, що твердження позивача про наявність права у ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яке виникло, начебто, у зв’язку з протиправною бездіяльністю прокурора Дніпропетровської області Матвійчука В.В., є безпідставним з огляду на відсутність судового рішення, яким встановлено факт такої протиправної бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_1 від 10.08.2016.

Дослідивши докази в межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Як встановлено судом на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2016 (а.с. 115) скарга ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань була задоволена.

Слідчим суддею Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумовою О.С. визнана бездіяльність прокурора Дніпропетровської області щодо невнесення до ЄРДР на протязі 24 годин відомостей за заявою повідомленням ОСОБА_1 від 10.08.2016 року про вчинення відносно нього працівником правоохоронного органу, а саме прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_22 кримінального правопорушення щодо перевищення влади або службових повноважень, тобто умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які виходили за межі наданих йому прав чи повноважень, чим спричинив тяжкі наслідки, а саме незаконне позбавлення ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2, за яке передбачена кримінальна відповідальність ч. 3 ст. 365 КК України - незаконною.

Даною ухвалою постановлено зобов’язати прокурора Дніпропетровської області внести відомості за заявою повідомленням ОСОБА_1 від 10 серпня 2016 року про вчинення відносно нього кримінального правопорушення працівником правоохоронного органу, а саме прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_22, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 365 КК України до ЄРДР.

Разом з тим, як встановлено ухвалою слідчого судді від 29.08.2016 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 подав черговому прокурору прокуратури Дніпропетровської області заяву повідомлення про вчинення прокурором Індустріального району м. Дніпропетровська ОСОБА_22 кримінального правопорушення щодо перевищення влади або службових повноважень, тобто умисного вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходили за межі наданих йому прав чи повноважень, чим спричинив тяжкі наслідки, а саме незаконне позбавлення ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3, за яке передбачено кримінальну відповідальність ч. 3 ст. 365 КК України. Заява зареєстрована в журналі чергового прокурора за №603. В порушення вимог ст. 214 КПК України прокуратурою Дніпропетровської області не було вжито заходів щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення за заявою скаржника від 10 серпня 2016 року та не розпочато досудове розслідування.

12.09.2016 вказана ухвала слідчого судді була отримана прокуратурою Дніпропетровської області, що підтверджується відповідним відбитком штампу на супровідному листі (а.с. 178), копія якого долучена до справи представником третьої особи.

07.10.2016 на виконання ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2016 відомості за заявою – повідомленням ОСОБА_1 від 10.082.016 були внесені до ЄРДР (а.с. 181), що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 06.04.2018 ОСОБА_24 (а.с. 223) була задоволена заява прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_25 про виправлення описки, допущеної при постановленні ухвали від 29 серпня 2016 року за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської області, та відповідно до зазначеного судового рішення було виправлено допущену описку, а саме: в другому та третьому абзаці резолютивної частини ухвали замість слів «прокурора Дніпропетровської області» вказати вірним «прокуратури Дніпропетровської області».

Ухвала від 06.04.2018 була оскаржена ОСОБА_1 в апеляційному порядку, та ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 апеляційна скарга ОСОБА_1 була відхилена (а.с. 224-225), що підтверджується копією відповідної ухвали.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11.05.2018 ОСОБА_26 було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення описки (а.с. 226-227). В цій заяві ОСОБА_1 вимагав привести у відповідність до вимог ст. ст. 370, 372 КПК України ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29 серпня 2016 року у справі № 201/11635/16-к, провадження № 1-кс/201/7074/2016, виправивши в ній описки, а саме в другому абзаці першої сторінки ухвали третє речення, яке починається: «в порушення вимог статті 214 КПК України прокуратурою Дніпропетровської області …», в п’ятому абзаці другої сторінки ухвали, який починається «прокуратурою Дніпропетровської області в порушення вимог статті 214 КПК України..». В якості доводів поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що у поданій до суду скарзі він просив визнати незаконною бездіяльність саме прокурора Дніпропетровської області, а не прокуратури Дніпропетровської області, а тому в мотивувальній частині ухвали допущені описки, які слід виправити.

Ухвалою слідчого судді від 11.05.2018 було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1: як встановив слідчий суддя станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 про виправлення описок було виправлено описки в ухвалі від 29 серпня 2016 року і в ній правильним указано вважати про розгляд скарги на бездіяльність саме прокуратури Дніпропетровської області як відповідного органу досудового розслідування та правоохоронного органу, а не конкретного прокурора. Ця ухвала набрала законної сили і підлягає виконанню. З огляду на це викладені в ухвалі від 29 серпня 2016 року висновки слідчого судді, про виправлення описок в яких просить ОСОБА_1, узгоджуються із висновками викладеними в ухвалі від 06 квітня 2018 року у цій справі, вони є логічними та відповідають висновку про бездіяльність відповідного органу, а тому підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 не має.

Зазначене підтверджується копією відповідної ухвали (а.с. 226-227).

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.05.2018 ухвала від 11.05.2018 була залишена без змін (а.с. 228 - 229).

На переконання позивача прокурор Дніпропетровської області Матвійчук В.В. не виконав судове рішення від 29.08.2016 №201/11635/16-к, що набрало законної сили; лише 28 грудня 2016 року начальником слідчого відділу СУ прокуратури області ОСОБА_21 доручено слідчому Орешину П. проводити досудове розслідування, чим на переконання позивача останньому завдано майнової та моральної шкоди.

Правовідносини виникли із відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю орагну прокуратури.

Розв’язуючи позовні вимоги, суд не погоджується із доводами позивача щодо того, що відповідачами порушені його права.

Підстави відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду визначені ст. 1176 ЦК України; частина шоста даної статті встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Ці загальні підстави визначені ЦК України.

Під бездіяльністю розуміють пасивну поведінку, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку (які) вона зобов'язана була і могла вчинити, та така бездіяльність повинна бути незаконною для настання відповідальності в силу ст. 1176 ЦК України.

Як встановлено судом на підставі доказів, наданих суду у порядку 76 – 81 ЦПК України, ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 29.08.2016 була виконана, що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР (а.с. 181).

На переконання суду з огляду на вищенаведене не є слушними доводи позивача щодо невиконання судового рішення від 29.08.2016, та, зокрема, щодо вини відповідача – 1, як фізичної особи, у його невиконанні.

Разом з тим, відповідач ОСОБА_4, як фізична особа, оскільки саме так було визначено відповідача при поданні позову до суду, не є тією особою, яка несе відповідальність за ст. 1176 ЦК та ст. 20 Закону України «Про прокуратуру».

Задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідним від задоволення вимоги позову про відшкодування майнової шкоди, тому підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

З огляду на наведене не підлягають застосуванню норми права, на які посилався позивач (зокрема, ст. 82 ЦПК, оскільки бездіяльність прокурора Матвійчука В.В. не встановлена судовим рішенням, через що даний факт не підлягав би доказуванню в цій справі, а також ст. 56 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 1176, 1167 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 10, 38 Закону України «Про державну службу» тощо), тому підстави для задоволення позову відсутні (ст. 13, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81, ст. 83 ЦПК України).

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ч. 2 ст. 133, ч. 1 ст. 141, п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, п. 2 ч. 1 ст. 258, ч. 1, ч. 6, ч. 8 ст. 259, ст.ст. 263, 264, 265, 268, ч. 2 ст. 272, ст. 273 ЦПК України, ст.ст. 16, 22, п. 2 ч. 2 ст. 23, ст. 1174 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Громадської організації «Дніпропетровська незалежна правозахисна громадська організація» в інтересах члена організації ОСОБА_1 до ОСОБА_4, Державної казначейської служби України, де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, прокуратура Дніпропетровської області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконною бездіяльністю посадової особи органу прокуратури, відмовити повністю.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Дата складення повного судового рішення 25 червня 2018 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї