Рішення № 74932030, 23.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3274/17

РІШЕННЯ

Іменем України

23 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Нагірняк Т.А.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частки в майні, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, який обгрунтовує тим, що згідно рішення Вінницького районного суду від 23.06.2014 року по справі № 128/77/14-ц. встановлено, що житловий будинок «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності,7-а в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області, закінчений і готовий до експлуатації; забудовниками будинку є ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (як бувше подружжя).

16.02.2016 року при зверненні до Реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції у Вінницькій області про державну реєстрацію права власності на житловий будинок «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності,7-а в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області на підставі рішення суду у реєстрації було відмовлено. Відмова оформлена письмово під № 28338022 від 19 лютого 2016 року, яка мотивована тим, що не надано документа про прийняття об'єкту до експлуатації та відсутня письмова згода іншого співвласника про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт.

Відповідач категорично відмовляється узгодити з позивачем частки кожного у вищевказаному майні. По цій причині позивач не може зареєструвати на свою частку право власності в державному реєстрі.

Тому, просить суд визнати ОСОБА_3 (іден. код НОМЕР_1) забудовником 1/2 частини будинку «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності,7-а в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області.

В відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, оскільки остання обрала неправильний шлях захисту свого порушеного права, який не передбачено нормами матеріального права, що регулюють правовідносини щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, а тому позовна заява є необгрунтованою, а позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги своєї довірительки підтримав, мотивуючи їх обставинами, викладеними в позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги Данилич о.О. не визнав, заперечував щодо їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву позивача.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позов безпідставний та такий, що підлягає відмові у задоволенні, виходячи з такого.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно зі ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтями 79 та 80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23.06.2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_5, третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про оформлення права власності на житловий будинок, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачу у власність земельної ділянки визнано частково недійсною в частині забудовника ОСОБА_5 декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 24.09.2012 року під № ВН18212172373, згідно якої, житловий будинок «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності б/н в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області закінчений і готовий до експлуатації; визнано в декларації про готовність об’єкта до експлуатації, зареєстрованого інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області 24.09.2012 року під № ВН18212172373, згідно якої, житловий будинок «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності б/н в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області закінчений і готовий до експлуатації, справжніми забудовниками подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5; визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №142 від 27.09.2012 року, яким вирішено оформити право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що розташовані в селі Лука-Мелешківська, вул. Незалежності буд. № 7а, Вінницького району Вінницької області на ім'я ОСОБА_5; визнано недійсним свідоцтво про право власності на житловий будинок, господарські будівлі і споруди, що розташовані в селі Лука-Мелешківська, по вул. Незалежності буд. № 7-а, Вінницького району Вінницької області, видане ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області №142 від 27.09.2012 року; скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Лука-Мелешківська по вул. Незалежності, 7-а, Вінницького району Вінницької області, проведену КП «ВООБТІ» 30.09.2012 року; визнано протиправним та скасовано рішення 16 сесії 6 скликання Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 22 червня 2012 року, яким надано дозвіл ОСОБА_5 на виготовлення технічної документації по передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,10 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель, що були в користуванні, і яка розташована на території Лука-Мелешківської сільської ради Вінницького району Вінницької області, в межах населеного пункту за адресою: с.Лука-Мелешківська, вул. Незалежності, Вінницького району Вінницької області; ОСОБА_6 замовити відповідній землевпорядній проектній організації розробку документації, вказаної в п. 1; ОСОБА_5 виконувати обов'язки землекористувача відповідно до вимог ст. 40 Земельного Кодексу України (а.с.3-7).

Рішенням № 28338022 від 19.02.2016 року державним реєстратором ОСОБА_7 відмовлено у державній реєстрації права власності (форма власності: приватна, спільна часткова) на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами з реєстраційним номером, що розташований в с. Лука-Мелешківська, вул. Незалежності, будинок 7А, Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер земельної ділянки, за суб’єктом: ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_1 (а.с.8). Рішення мотивоване тим, що відсутній документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, на підставі якого гаситься штамп щодо самочинно збудованих будинків або переобладнання, а також письмова згода співвласника про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об'єкт нерухомого майна.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_3 стверджує, що її право порушено, оскільки відповідач категорично відмовляється узгодити з нею частки кожного у вищевказаному майні, тому просить суд визнати її забудовником 1/2 частини будинку «А», цокольний поверх «п/А», тераса «а», сарай «п/а», гараж «Б», сарай «В», убиральня «Г» по вулиці Незалежності,7-а в с. Лука-Мелешківська, Вінницького району Вінницької області.

Правовою підставою звернення до суду з позовними вимогами про визнання частки в майні позивач зазначає ст. 368 ЦК України, ст. 372 ЦК України та ст. 70 СК України, які регулюють право спільної сумісної власності, поділ майна, що є спільною сумісною власністю, та поділ майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач стверджує, що відповідач категорично відмовляється узгодити з нею частки кожного в будинку, розташованого за адресою: с. Лука-Мелешківська, вул. Незалежності, 7а, Вінницького району Вінницької області, і тому по цій причині позивач не може зареєструвати свою частку права власності у держаному реєстрі, тому просить визнати її забудовником 1/2 частки вказаного будинку.

Однак, правові підстави, які наведені в обгрунтування позовних вимог, відносяться до вже зареєстрованого майна, власник якого в силу ст.319 ЦК України володіє, користується та розпоряджається ним на власний розсуд. Всупереч нормам матеріального права позивач фактично просить провести поділ нерухомого майна, право власності на яке незареєстроване у визначеному законом порядку на жодну із сторін.

Відповідно до постанови КМУ від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» експлуатація об’єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачене законодавством) в експлуатацію, забороняється. Датою прийняття в експлуатацію об’єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Зареєстрована декларація або сертифікат є підставою, крім іншого, для оформлення права власності на нього.

Дані щодо зареєстрованих декларацій, внесених змін до них, повернення на доопрацювання для усунення виявлених недоліків та скасування їх реєстрації, а також виданих сертифікатів та відмов у їх видачі вносяться Держархбудінспекцією до реєстру на підставі інформації, поданої органами державного архітектурно-будівельного контролю, протягом одного робочого дня з дня її надходження. Реєстрація декларації або видача сертифіката здійснюється шляхом внесення даних до реєстру з дотриманням вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про адміністративні послуги» (п.15 вищезазначеної постанови КМУ).

Постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» визначено, що у разі наявності підстав для внесення змін у зареєстровану в установленому порядку декларацію щодо об’єкта, який належить до III категорії складності (клас наслідків (відповідальності) СС2), замовник подає особисто або надсилає відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві заяву в довільній формі, до якої додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують зміни. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня, з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування. Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили. Про скасування реєстрації декларації замовнику письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування. Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими пунктом 17 цього розділу.

Будь-яких доказів, що відповідно до вимог чинного законодавства об’єкт нерухомого майна – житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований в с. Лука-Мелешківська, вул. Незалежності, будинок 7А, Вінницького району Вінницької області, прийнятий в експлуатацію позивачем, що скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на даний житловий будинок, позивачем не надано.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_3 обрано невірний спосіб захисту свого порушеного права, тому позовні вимоги є необгрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 60, 70 СК України, ст. ст. 319, 368 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 141, 133, 212, 259, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання частки в майні – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Вінницької області в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.І. Бондаренко