Постанова № 74931932, 25.06.2018, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/13/18

Провадження № 2-а/165/46/18

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нововолинську адміністративний позов ОСОБА_2 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18.09.2017 року,-

встановив:

03 січня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18.09.2017 року.

Вимоги адміністративного позову позивач обґрунтовує тим, що згідно постанови заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК та накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 8500,00 грн. В постанові про порушення митних правил зазначено, що 05 липня 2017 року він прямував автомобілем марки «Форд Гелексі», реєстраційний номер НОМЕР_2 до Республіки Польща смугою руху «зелений коридор» через митний пост «Угринів» Львівської митниці ДФС. В ході здійснення митного контролю під час внесення даних до ПІК «Інспектор 2006» та ЄАІС ДФС України було виявлено, що 26 травня 2016 року о 15 год. 33 хв. він ввіз по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України через пункт пропуску "Ягодин"Волинської митниці ДФС автомобіль марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, в митному режимі "транзит", та в подальшому станом на 05.07.2017 не вивіз на територію іншої держави у встановлений ст.95 МК України термін. Вважає дану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у нього немає автомобіля і тому ніякого транспортного засобу через митницю він не ввозив. 26 травня 2016 року він дійсно в'їхав в якості пасажира через митний пункт пропуску "Устилуг" Волинської митниці ДФС з республіки Польща із малознайомою особою на ім'я ОСОБА_6, який можливо скористався його документами та оформив на нього «транзит» вказаного транспортного засобу. Працівникам митниці під час складання протоколу він наголосив, що перетинаючи кордон України через митний пост «Устилуг» Волинської митниці він не міг одночасно в той самий день перетинати пункт пропуску "Ягодин" Волинськоїмитниці ДФС. Незаважаючи на вказані об'єктивні обставини і заперечення позивача, заступник начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Я.І. розглянувши 18.09.2017 року у відсутності ОСОБА_2, який належним чином не був повідомлений про день, час, місце розгляду адміністративної справи, протокол від 05.07.2017 року притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України з накладенням штрафу в розмірі 8500,00 грн.. Позивач зазначив, що відмовився підписувати протокол від 05.07.2017, оскільки не вчиняв даного правопорушення. Усно його повідомили, що заздалегідь проінформують поштою про час і місце розгляду справи. В подальшому жодних повідомлень із митниці на його адресу постійного проживання не надходило. 18 грудня 2017 року йому стало відомо від працівників Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, що відкрито два виконавчих провадження згідно постанов Волинської митниці ДФС від 23.11.2016 та Львівської митниці ДФС від 18 вересня 2017 року про порушення митних правил. Крім того, вважає, що оскаржувана постанова прийнята за відсутності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт неправомірності його дій. Він звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення щодо нього шахрайських дій, на підставі якої розпочато та триває кримінальне провадження. Просить поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки він дізнався про порушення своїх прав лише 18 грудня 2017 року, коли отримав оскаржувану постанову у Нововолинському міському відділі ДВС ГТУЮ у Волинській області, скасувати постанову заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити в повному обсязі на підставі доводів, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача Львівської митниці ДФС в судове засідання не з'явився, подав до суду відзив на заперечення вимог ОСОБА_2, просить відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заперечень посилається на те, що пропуск ввезеного позивачем автомобіля на митну територію України здійснено у порядку, передбаченому ч.1 ст.381 МК України, на строк 10 діб. Оскільки ОСОБА_2 перевищив встановлений Митним кодексом України строк доставки транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення терміном більше ніж на 10 діб, та не надав жодних документів, які б свідчили про наявність кримінального провадження та вилучення транспортного засобу, доказів вжиття позивачем будь-яких заходів щодо повернення даного автомобіля, тому посадова особа відповідача правомірно прийняла рішення про наявність складу правопорушення та винесла постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил. Крім того зазначає, що посадовим особам Львівської митниці не було відомо про факт притягнення позивача 23.11.2016 до відповідальності за порушення митних правил Волинською митницею ДФС, оскільки такі дані були відсутні в базі даних «Реєстр порушників митних правил» і про них не повідомив ОСОБА_2, який був присутній під час складання стосовно нього 05.07.2017 посадовою собою Львівської митниці ДФС протоколу про порушення митних правил 26.05.2016.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою заступника начальника Львівської митниці ДФС Скоромного Я.І. у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні митних правил та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК та накладено штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 8500,00 грн. (а.с.7-9).

Відповідно до вищезазначеної постанови 26 травня 2016 року о 15 год. 33 хв. ОСОБА_2 ввіз по смузі руху «зелений коридор» на митну територію України через пункт пропуску "Ягодин"Волинської митниці ДФС автомобіль марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, в митному режимі "транзит", та в подальшому станом на 05.07.2017 не вивіз на територію іншої держави у встановлений ст.95 МК України термін.

В судовому засіданні представник позивача ствердив, що його довіритель особисто не ввозив на митну територію України 26.05.2016 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС в митному режимі «транзит» автомобіль марки марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1.

Наголосив, що ОСОБА_2 по даному факту звернувся із заявою до Нововолинського ВП Володимир-Волинського ВП ГУНП у Волинській області з повідомленням про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України і проханням внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Дану заяву було приєднано до матеріалів кримінального провадження №12017030050000760, внесеного до ЄРДР 19.05.2017 року, де ОСОБА_2 визнаний потерпілим, на даний час проводиться досудове розслідування (а.с.11-12, 13).

Згідно статті 488 Митного кодексу України провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Статтею 486 Митного кодексу України визначені завдання та зміст провадження у справі про порушення митних правил.

Так, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 Митного Кодексу України, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.

Провадження у справах про порушення митних правил, як передбачено статтею 489 Митного кодексу України здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 495 Митного кодексу України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, зокрема поясненнями особи, яка притягується до відповідальності.

В судовому засіданні встановлено, що заступник начальника Львівської митниці ДФС Скоромний Я.І. прийняв постанову у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року у відсутності позивача ОСОБА_2 та за відсутності жодних підтверджень того, що особа, стосовно якої прийнято рішення, належним чином повідомлена про день, час, місце розгляду справи стосовно позивача.

У запереченнях відповідача вказано, що копія постанови у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року, надіслана ОСОБА_2 поштою 19.09.2017, проте будь-яких даних на підтвердження цих обставин, відповідачем не надано. Відсутній фіскальний документ про таке відправлення кореспонденції та опис вкладення документів, що за твердженням відповідача надсилався позивачу.

Відтак, у судовому засіданні встановлено, що позивач не був вчасно обізнаний про час та дату розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності та не отримував із Львівської митниці ДФС постанову про порушення митних правил, що прийнята стосовно нього 18.09.2017.

Також в постанові у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року вказано, що вона набирає законної сили 28.09.2017 року. Разом з тим, копію даної постанови було надіслано позивачу 19.09.2017, а дані про отримання її ОСОБА_2 відсутні.

Крім того, в матеріалах адміністративної справи наявна постанова заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа В.М. у справі про порушення митних правил №2444/20505/2016 від 23 листопада 2016 року, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 8500,00 грн. по факту ввезення 26 травня 2016 року 0 15.33. на митну територію України через пункт пропуску "Устилуг"Волинської митниці ДФС, автомобіля марки «Опель Астра», реєстраційний номер НОМЕР_3, кузов № НОМЕР_1, в митному режимі "транзит", тобто ввезення того ж числа, одночасно, того ж самого транспортного засобу (а.с.16-17), що вказаний у оскаржуваній постанові.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно ст.319 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів та транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Таким чином, на думку суду, оскаржуваною постановою відповідача, позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, згідно ч.3 ст.470 МК України, через що є наявними правові підстави для скасування спірної постанови у справі про порушення митних правил.

Наведені обставини, відсутність доказів на підтвердження ввезення саме позивачем спірного автомобіля, за наявності заперечень стосовно цього у ОСОБА_2, мають визначальне значення для вирішення питання щодо правомірності притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, прийняття оскаржуваної постанови за відсутності даних про повідомлення особи, що притягується до адміністративної відповідальності про день, час, місце розгляду, а також порушення вимог ст.61 Конституції України, і при цьому решта доводів сторін не носить принципового характеру.

Частиною 1 статті 9 Основного Закону України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 15 Закону України «Про міжнародні договори» чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Згідно з принципом сумлінного дотримання міжнародних договорів Україна виступає за те, щоб й інші сторони міжнародних договорів України неухильно виконували свої зобов'язання за цими договорами.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Частиною 1 статті 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При прийнятті рішення Львівська митниця ДФС, як орган владних повноважень, повинна діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зазначені обставини дають підстави вважати, що Львівська митниця ДФС, розглянувши справу про порушення митних правил на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, де позивач категорично заперечив вчинення адміністративного правопорушення, діяла не на підставі, поза межами повноважень, всупереч Конституції та законам України, не обґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, прийняла оскаржувану постанову.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами , висновками експертів , показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач не надав жодних доказів на спростування заперечень позивача стосовно непричетності останнього до вчинення вказаного адміністративного правопорушення, що свідчить про наявність обставин, які виключають можливість притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладення на нього адміністративного стягнення.

Оскільки відповідач Львівська митниця ДФС, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які підтверджують правомірність винесеної ним постанови з приводу притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, суд вважає за необхідне скасувати постанову Львівської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Як зазначає позивач, він дізнався про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України та накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн. лише 18.12.2017, коли отримав постанову про порушення митних правил у Нововолинському МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, тому був позбавлений можливості своєчасно звернутися із позовом до суду. На підставі наведеного, що вказані доводи підтверджені належними доказами і жодним чином не спростовані відповідачем, суд вважає причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлює позивачу процесуальний строк звернення до суду за захистом порушеного права.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 79, 121, 123, 242, 243, 246 КАС України, на підставі ст. ст. 469, 486, 494, 526 Митного кодексу України, суд,-

вирішив:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з адміністративним позовом.

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Львівської митниці Державної фіскальної служби України у справі про порушення митних правил №3138/20900/17 від 18 вересня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 МК України.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий