Рішення № 74931773, 25.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2018 р. Справа№805/3075/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання неправомірним та скасування рішення від 14 березня 2018 року № 1606, зобов’язання вчинити певні дії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 14 березня 2018 року № 1606, зобов’язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 773 від 12.02.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року в ПТУ № 41 м. Селидове та до страхового стажу (загального і спеціального пільгового) періоди роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 12.02.2018р. № 773 з доданими документами.

Зазначає, що до працевлаштування на шахту навчався в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року, проте даний період не врахований до пільгового стажу, оскільки, на думку відповідача ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та в період навчання не отримував тарифну ставку підземного робочого.

Також позивач працював на підземних роботах на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року, однак цей період також не врахований до пільгового стажу, оскільки вказане підприємство не платило страхові внески в повному обсязі. При цьому роботодавець надав позивачу довідки № 230 від 27.04.2018р. та № 231 від 27.04.2018р. про сплату страхових внесків. Вважає, що страховий стаж працівника не може ставитися у залежність від неправомірних дій роботодавця щодо неперерахування страхових внесків.

Таким чином, страховий стаж ОСОБА_1 на думку відповідача складає 23 роки 04 місяці 12 днів, в тому числі: пільговий стаж підземної роботи, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах – 24 роки 02 місяці 10 днів, в тому числі за ст. 14 – 25 – шахтарі складає 22 роки 09 місяців 06 днів, військова служба – 01 рік 05 місяців 04 дні. З зазначених підстав позивачеві відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.

Ухвалою суду від 08 травня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29 травня 2018 року.

Ухвалою суду від 29 травня 2018 року підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2018 року.

Позивач в судове засідання не з'явився, проте просив у позові розглянути справу без його участі (а.с. 6).

Відповідачем надано письмовий відзив від 16.05.2018 року № 6440/07 (а.с. 27-29). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що 12.02.2018 року позивач звернувся в управління з заявою № 773 про призначення пенсії згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і додав до заяви копію паспорта, ідентифікаційного коду, трудову книжку БТ-ІІ № 7372221, копію диплому про навчання від 28.06.1993 серії Д-І № 742076, військового квитка серії УН № 1127043, довідки про підтвердження пільгового характеру роботи з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 305 від 04.09.2017 року, № 8 від 12.02.2018 року, довідку про підтвердження пільгового характеру роботи з ДП «Шахта № 4-21» № 311 від 25.11.2014 року, довідку про заробітну плату з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 608, № 609 від 21.11.2017 року.

Відповідно до наданих документів страховий стаж заявника складає 23 роки 04 місяці 12 днів. В тому числі: пільговий стаж підземної роботи, що дає право призначення пенсії на пільгових умовах – 24 роки 02 місяці 10 днів, в тому числі за ст. 14 – 25 – шахтарі складає 22 роки 09 місяців 06 днів, військова служба – 01 рік 05 місяців 04 дні.

До пільгового стажу не зараховано періоди роботи підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року, оскільки у відповідача відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 12.02.2018р.).

Також до страхового стажу не зараховано період навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року, оскільки ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та в період навчання не отримував тарифну ставку підземного робочого.

За таких обставин позивачеві було відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку в зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 25 років в підземних умовах.

З зазначених причин відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання представника не направив.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить паспорт серії ВА № 456278 (а.с. 15-16). Згідно паспортних даних позивач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що 12 лютого 2018 позивач звернувся до відповідача із заявою № 773 про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 33).

Рішенням відповідача № 1606 від 14 березня 2018 року позивачеві відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з недостатністю пільгового стажу в підземних умовах – 25 років.

Відповідно до вказаного рішення, відповідачем не враховано періоди роботи на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року, оскільки у відповідача відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (форма ОК-5 від 12.02.2018р.).

Крім того, до страхового стажу не зараховано період навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року, оскільки ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» та в період навчання не отримував тарифну ставку підземного робочого.

У трудовій книжці позивача БТ-ІІ № 1928057 та БТ-І № 5067655 (а.с. 35-38) по спірних періодах наявні наступні записи:

- з 21.08.1992 року по 10.03.1993 року прийнятий на шахту «Курахівська» гірником 1 розряду та на період виробничої практики переведений черговим слюсарем 3 розряду на дільницю ВШТ;

- з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року навчання у СПТУ № 41 м. Селидове за спеціальністю електрослюсар підземний;

- з 07.07.1993 року по 07.12.1993 року переведений в якості електрослюсаря підземного робочого 4 розряду;

- з 08.12.1993 року по 17.05.1995 року проходив службу в лавах Радянської армії;

- з 19.07.1995 року прийнятий на шахту «Курахівська» в якості електрослюсаря підземного робочого 4 розряду. З вказаної дати позивач продовжує працювати на шахті, про що свідчить запис від 23.04.2018 року (а.с. 12).

Трудовий стаж також підтверджений довідкою роботодавця позивача № 8 від 12.02.2018 року (а.с. 18)

Інші періоди роботи позивача у трудовій книжці не є спірними, спірним є період роботи на ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року в зв’язку з відсутністю відомостей про сплату страхових внесків підприємством у зазначених періодах.

Разом з тим, позивачем було надано довідки з ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» від 27.04.2018 року № 230 та 231 про розмір нарахованого єдиного соціального внеску у 2010 та 2016-2018 роках (а.с. 13-14). Дані довідки доводять, що роботодавцем нараховувався ЄСВ із заробітної плати позивача з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року.

Крім того, позивачем було надано копію диплому Д № 077906 про навчання у з 01.09.1981 року по 29.04.1986 року (а.с. 39) в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року, які також не зараховані до загального страхового пільгового стажу, оскільки позивач знаходився у трудових відносинах з ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» (а.с. 39).

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 встановлено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці. Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Суд зауважує, що в трудовій книжці позивача належно відображено всі спірні періоди роботи позивача на спірних підприємствах з повним робочим днем під землею за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також належно відображено загальний стаж роботи в обсязі, який є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Стосовно несплати підприємством - роботодавцем сум єдиного соціального внеску, суд бере до уваги довідки від 27.04.2018 року № 230 та 231 про нарахування ним ЄСВ у спірних періодах. Страховий стаж позивача не може ставитися у залежність через невнесення даних про сплату внеску до МДЗ України з наступних підстав.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-ХV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-XV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону України № 1058-XV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство – страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

З аналізу зазначених норм вбачається, що обов’язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату внесків законом покладено на страхувальника.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до страхування (пільгового) стажу позивача періоду роботи на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року через відсутність відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.

Щодо періоду навчання позивача в СПТУ № 41 м. Селидове, то у трудовій книжці ОСОБА_1 також наявні такі записи.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначались види трудової діяльності, що зараховуються до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію. У відповідності до цієї норми до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації (пункт «д» частини 1).

Поняття системи освіти, її мету, та структуру визначено Законом України «Про освіту» (далі - Закон № 1060-XII). Згідно з вказаним Законом професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію (стаття 41).

Згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Суд зазначає, що оскільки позивач у період з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року навчався в СПТУ № 41 м. Селидове по підготовці за спеціальністю електрослюсар підземний та після проходження навчання почав працювати за спеціальністю з 07.07.1993 року, то, вказаний вище період повинен зараховуватися до пільгового стажу, оскільки він безпосередньо пов'язується саме із умовами праці за професією після її здобуття.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 не прийнятих відповідачем спірних періодів роботи позивача на підприємстві ВП Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року та періоду навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року є неправомірною і ці періоди мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування правомірності прийнятого рішення, тому рішення відповідача № 1606 від 14 березня 2018 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку є неправомірним і підлягає скасуванню.

Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.

Відтак, після скасування судом рішення відповідач зобов'язаний повторно розглянути заяву позивача від 12.02.2018 року № 773 і прийняти рішення з урахуванням зарахованих судом до спеціального стажу спірних періодів праці та навчання позивача.

За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п’ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВІРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно до паспорта громадянина України: 85490, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірним та скасування рішення від 14 березня 2018 року № 1606, зобов’язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 № 773 від 12.02.2018 року про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року в ПТУ № 41 м. Селидове та до страхового стажу (загального і спеціального пільгового) періоди роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року - задовольнити.

Визнати неправомірним та скасувати рішення Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14 березня 2018 року № 1606 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов’язати Селидовське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.02.2018 року № 773 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку за нормами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 2 р. ХV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до пільгового стажу період навчання з 01.09.1992 року по 28.06.1993 року в ПТУ № 41 м. Селидове та до страхового стажу (загального і спеціального пільгового) періоди роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.11.2016 року по 31.01.2018 року.

Стягнути з Селидовського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати з судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25 червня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.