Постанова № 74931740, 20.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/6172/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Восковська О.А. Провадження № 22-ц/773/714/18 Категорія: 81 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2018 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Киці С. І.,

суддів Грушицького А.І., Данилюк В.А.,

секретар судового засідання- Савчук О.В.,

з участю:

стягувача- ОСОБА_4,

представника стягувача -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) та на постанову державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Фіц Миколи Мойсейовича про опис та арешт майна за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_2 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 14 грудня 2017 року звернувся в суд із скаргою на дії (бездіяльність) та на постанову державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Фіц Миколи Мойсейовича про опис та арешт майна. Скаргу мотивував тим, що у Ковельському МР ВДВС ГТУЮ у Волинській області на виконанні знаходяться виконавчі провадження: АСВП №32713203 від 18.05.2012 року з примусового виконання виконавчого листа виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області по справі №0306/1833/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн. щомісяця починаючи з 20.03.2012 року і до досягнення дитиною повноліття; АСВП №47375041 від 24.04.2015 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ковельським міськрайонним судом 15.04.2015 року по справі №159/6172/14-ц про збільшення розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 400 грн. на 650 грн. щомісячно, починаючи з 17.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття; зведене виконавче провадження ЗВП №29220123 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних і юридичних осіб коштів на загальну суму 520912,93 грн.

Під час здійснення виконавчих дій у зазначених виконавчих провадженнях старшим державним виконавцем вчинено ряд неправомірних дій та бездіяльність, складено незаконний акт та винесено незаконну постанову від 25.10.2017р.

25.10.2017 року старшим державним виконавцем Ковельського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Фіцом М.М. було винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2, якою описано та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 на частку 38/100 квартири. Боржник вважає дану постанову незаконною з підстав порушення державним виконавцем вимоги Закону України «Про виконавче провадження».

Просив суд визнати дії державного виконавця неправомірними; скасувати постанову від 25.10.2017 року про опис і арешт майна та зобов'язати державного виконавця здійснити заходи щодо з'ясування належності майна боржнику; зобов'язати державного виконавця завершити виконавчі провадження ЗВП №29220123, АСВП №32713203, АСВП №47375041

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року у задоволенні скарги відмовлено.

Боржник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду. Вважає ухвалу незаконною та необгрунтованою, виявлені недоліки ухвали, наявність незрозумілості її резолютивної частини, яка припускає декілька варіантів її тлумачення. Зокрема, в частині найменування суду, до якого подається скарга, що спричиняє настання негативних наслідків для апелянта. 10 травня 2018 року до суду першої інстанції подано заяву про виправлення, про роз'яснення судового рішення. Просить переглянути справу у повному обсязі та скасувати судове рішення повністю з закриттям провадження у справі.

Доповнень чи зміни апеляційної скарги від особи, яка подала апеляційну скаргу, протягом строку на апеляційне оскарження і після закінчення цього строку до апеляційного суду не надходило.

Ковельським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ОСОБА_2 є боржником за виконавчими документами, що перебувають на примусовому виконанні у ВДВС. Державним виконавцем 25 жовтня 2017 року в присутності боржника, стягувача, працівників поліції та понятих здійснено опис та арешт боржника. Боржник ознайомився з постановою безпосередньо в момент опису майна, термін оскарження дій виконавця минув протягом десяти робочих днів з моменту ознайомлення - 08.11.2017р. Ухвала відповідає вимогам чинного законодавства. Просить ухвалу Ковельського міськрайонного суду залишити без змін.

Стягувач ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 зазначає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, так як дії державного виконавця відповідають нормам чинного законодавства і є законними. Апеляційна скарга є надуманою та безпідставною. Постанова про опис та арешт боржника винесена державним виконавцем згідно ухвали Ковельського міськрайонного суду від 03.08.2017р. та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду залишити без змін.

Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Державний виконавець в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів приходить до висновку, що причини неявки боржника в судове засідання є неповажними - він завчасно, у відповідності до ст. 128 ЦПК України, був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і розгляд справи проводити у відсутності боржника та державного виконавця.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що у Ковельському міськрайонному відділі ДВС ГТУЮ у Волинській області на виконанні знаходяться зведене виконавче провадження ЗВП №29220123 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних і юридичних осіб коштів на загальну суму 520912,93 грн., виконавче провадження АСВП №32713203 від 18.05.2012 року з примусового виконання виконавчого листа виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області по справі №0306/1833/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 400 грн. щомісяця починаючи з 20.03.2012 року і до досягнення дитиною повноліття та виконавче провадження АСВП №47375041 від 24.04.2015 року з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ковельським міськрайонним судом 15.04.2015 року по справі №159/6172/14-ц про збільшення розміру стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, - з 400 грн. на 650 грн. щомісячно, починаючи з 17.03.2015 року і до досягнення дитиною повноліття.

25.10.2017 року старшим державним виконавцем Ковельського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області Фіцом М.М. при примусовому виконанні виконавчого листа № 159/6172/14-ц виданого 15.04.2015 р. Ковельським міськрайонним судом Волинської області про збільшення розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_2, якою описано та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 на частку 38/100 квартири, - згідно ухвали суду від 03.08.2017 року по справі №159/2882/17.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 3 даної статті передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону, накладати арешт на майно боржника опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку, та здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються: 1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо; 2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди; 3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо. Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Державним виконавцем правомірно проведено опис та накладено арешт на майно боржника - 38/100 частки квартири за адресою АДРЕСА_1, оскільки боржником ОСОБА_2 не виконуються рішення суду про стягнення аліментів, борг за яким становить 25578,81 грн., а також рішення судів про стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь фізичних та юридичних осіб на загальну суму 520912,93грн. у зведеному виконавчому провадженні.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 21 листопада 2017 року у цивільній справі за поданням старшого державного виконавця Ковельського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Фіц Миколи Мойсейовича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, залишено без змін ухвалу Ковельського міськрайонного суду від 03 серпня 2017 року якою звернуто стягнення на 38/100 ідеальної частини в новоствореному об'єкті нерухомого майна, а саме - в квартирі АДРЕСА_1, право на яку визнано за ОСОБА_2 згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2014 року, та право власності на яку не зареєстровано в установленому законом порядку - для виконання виконавчих листів №32713203 від 18.05.2012 року, № 47375041 від 24.04.2015 року, виданих Ковельським міськрайонним судом Волинської області, відповідно, 18.05.2012 року по справі № 159/6172/14-ц та від 24.04.2015 року по справі №0306/1833/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на виконання виконавчих листів за зведеним виконавчим провадженням ЗВП №29220123 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь фізичних і юридичних осіб заборгованості на загальну суму 520912, 93 грн.

Оскарження ОСОБА_2 ухвали суду, якою звернуто стягнення на майно боржника право власності на яке не зареєстроване в установленому порядку, на час накладення арешту на майно, не є підставою для скасування постанови про опис та арешт майна боржника. Майно, на яке слід звернути стягнення було зазначене у згаданій ухвалі, а тому державний виконавець встановив факт належності спірного майна боржнику і ним вчинялись дії по виявленню майна боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, як боржник за виконавчими провадженнями, був присутній при проведенні державним виконавцем примусових виконавчих дій та складанні постанови про опис і арешт майна боржника, що зазначено в тексті оскаржуваної постанові від 25.10.2017 року та підтверджено як підписами скаржника, так і зробленими ним власноручно в цій же постанові записами.

Отже доводи боржника щодо порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» при проведенні ним виконавчих дій не знайшли свого підтвердження в суді, оскільки дії державного виконавця по опису та накладенню арешту на майно вчиненні з дотриманням вимог, передбачених законом та на виконання рішень судів, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання згідно ст. 18 ЦПК України.

Cуд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, прийшов до правильного висновку, що оскаржувані дії державного виконавця та постанова про опис та арешт майна боржника були вчинені відповідно до закону, у межах повноважень, права заявника не були порушені.

Суд відмовив у задоволенні скарги за безпідставністю, а посилання на пропущення строків звернення з скаргою є зайвим і не впливає на правильність судового рішення.

Резолютивна частина ухвали суду першої інстанції відповідає вимогам ст.260, ч.3 ст.451 ЦПК України і не допускає подвійного тлумачення, оскільки суд чітко зазначив висновок про відмову у задоволенні скарги. У резолютивній частині ухвали також зазначено строк і порядок її оскарження, найменування суду, до якого подається апеляційна скарга.

Звернення боржника до суду першої інстанції з заявою про роз'яснення судового рішення не є перешкодою для розгляду справи в апеляційному провадженні за апеляційною скаргою того ж боржника.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 19 березня 2018 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді