Ухвала суду № 74931723, 21.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7989/18

Провадження № 1-кс/161/4271/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 21 червня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Подзіров А.О., за участю секретаря судового засідання Кубяк О.В., слідчого Грудецького П.А., прокурора Демчишина І.П., захисників підозрюваного ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Луцьку скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010001000 від 17 березня 2018 року,

В С Т А Н О В И В :

23 травня 2018 року на адресу суду надійшла вказана скарга.

Скарга обґрунтована тим, що повідомлення про підозру було вручено не належним чином, а саме доставлена дружині підозрюваного. Також на думку скаржника, повідомлення про підозру за своїм змістом не відповідає приписам п.6 ч.1 ст.277 КПК України, а саме відсутні відомості про факти вчинених правопорушень передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.189 КПК України.

Крім того скаржник звертає увагу слідчого судді на те, що в матеріалах кримінального провадження існують два різні тексти повідомлення про підозру, які датовані одним днем, однак різняться за змістом. Так в одному повідомленні про підозру, яка була вручена дружині підозрюваного зазначена правова кваліфікація за ч.2 ст.185 КК України, а в іншому повідомленні про підозру, яке стало підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозвіл на затримання з метою приводу для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутня така кваліфікація.

Також скаржник зазначає, що згідно інформації, яка отримана від потерпілих у даному кримінальному провадження, через важкий стан здоров’я вони не пам’ятають які свідчення давали після вчинення щодо них насильницьких дій та під час останнього допиту повідомили правоохоронним органам, що ОСОБА_3 непричетний до вчинення кримінального правопорушення щодо них.

З наведених вище мотивів та підстав скаржник просить слідчого суддю:

1) скасувати усі повідомлення про підозру ОСОБА_3, в межах кримінального провадження внесеного в ЄРДР №12018030010001000 від 17 березня 2018 року;

2) зобов’язати відповідальних осіб Прокуратури Волинської області у кримінальному провадженні №12018030010001000 від 17 березня 2018 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.2 ст.187, ч.3 ст.189, ч.2 ст.185 КК України, та щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як захисники підозрюваного, у судовому засіданні, скаргу підтримали та просили слідчого суддю її задовольнити.

Слідчий та прокурор, у судовому засіданні, просили суд відмовити у задоволенні скарги. Пояснили, що неточності у тексті підозри є несуттєві та були усунуті відповідною постановою слідчого. Щодо показів потерпілих пояснили, що вони були першочергово відібрані у них відповідно до вимог чинного законодавства та свідчили про наявність обґрунтованої підозри причетності ОСОБА_3 до вчинених кримінальних правопорушень.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, допитавши потерпілих у якості свідків, дослідивши письмові матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід задовольнити частково, з наступних підстав.

З матеріалів скарги слідує, що у провадженні слідчого відділу Луцького ВП ГУНП у Волинській області перебувало кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010001000 від 17 березня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.2 ст.187, ч.3 ст.189, ч.2 ст.185 КК України.

Наразі вказане кримінальне провадження перебуває у провадженні Слідчого управління ГУНП у Волинській області.

З матеріалів скарги слідує, що 20 березня 2018 року слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 було складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3, про те, що він підозрюється у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.2 ст.187, ч.3 ст.189, та в тому числі, ч.2 ст.185 КК України (а.с.6-10).

З пояснень учасників кримінального провадження, вбачається, що вказане повідомлення про підозру було доставлено слідчим за адресою проживання підозрюваного та переданого його дружині 20 березня 2018 року.

Натомість в матеріалах скарги міститься аналогічне за змістом, датою та іншими реквізитами повідомлення про підозру ОСОБА_3, в якому вже відсутня правова кваліфікація за ч.2 ст.185 КК України (а.с.27-32).

Крім того в останньому абзаці повідомлення про підозру виправлено твердження про те, що своїми умисними діями, які виразились у вимозі передачі чужого майна (вимагання), поєднаними з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 (а не ОСОБА_5 як зазначено в іншому повідомленні) вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 189 КК України (а.с.31).

На цьому повідомленні про підозру міститься напис про його отримання дружиною ОСОБА_3

Тобто, вказані повідомлення про підозру значно розрізняються за своїм змістом, оскільки в них наведена різна правова кваліфікація дій підозрюваного. Крім того, відрізняється і підозрюваний за ч.3 ст.189 КК України, а також зазначена інша адреса мешкання підозрюваного.

На переконання слідчого судді, вказане є грубим процесуальним порушенням КПК України, оскільки існування двох різних за змістом повідомлень про підозру за одним і тим же фактом чинним кримінально-процесуальним законом не передбачено.

Зазначене є безумовною процесуальною підставою для скасування повідомлення про підозру як такого, що не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону.

Надаючи оцінку по суті повідомленої підозри, слідчий суддя зауважує наступне.

Пунктом 3 частини першої статті 276 КПК України визначено, що повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Як слідує з досліджених підозр, пояснень слідчого та прокурора, а також з наявних матеріалів скарги, основною та єдиною підставою для складення повідомлення про підозру відносно ОСОБА_3 стали покази потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які показали, що саме ОСОБА_3, якого вони упізнали за наданими фотокартками, причетний до здійснення кримінального правопорушення щодо них.

Натомість, 26 квітня 2018 року був проведений додатковий допит потерпілих, на якому вони пояснили, що у зв’язку з важким станом здоров’я не пам’ятають які покази давали першочергово. Дізнавшись зі ЗМІ про розшук ОСОБА_3 та побачивши його фотографію, потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що вказана особа візуально йому знайома, однак вона не причетна до кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 повідомив слідчому, що коли він вийшов з лікарні його адвокат повідомив йому, що він нібито дав покази на ОСОБА_8, про те що він був причетний до подій 16 та 17 березня 2018 року, хоча він взагалі не пам’ятає що давав будь-які покази. Він пам’ятає, що його хтось забрав з лікарні та кудись повезли. Під час цього він втрачав свідомість. Які документи він підписував та які свідчення давав він не пам’ятає та їх зміст йому не відомий.

В свою чергу допитаний ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_3 він знає лише візуально та знає що він проживає з ним в одному мікрорайоні. Раніше ніколи не спілкувався. Пояснив, що він (ОСОБА_3А.) не був присутній при вчиненні проти нього та ОСОБА_6 протиправних дій 16 та 17 березня 2018 року. З цим чоловіком він не зустрічався ні до, ні під час, ні після події кримінального правопорушення. Виписавшись з лікарні його адвокатом було повідомлено, що він давав якісь покази проти ОСОБА_3 Однак до статті в елетронному ЗМІ стосовно розшуку ОСОБА_3 він взагалі не знав імен та прізвищ цих людей. Стосовно попередніх свідчень зазначив, що він був дуже побитий та не пам’ятає які свідчення давав.

Під час судового розгляду, як свідки, які були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, були допитані потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Потерпілий ОСОБА_6, який був допитаний, як свідок, повідомив слідчому судді, що ОСОБА_3 не перебував під час вчинення кримінального правопорушення. Раніше ОСОБА_3 не знав особисто, але знав візуально.

Після того як звільнили з полону працівникі поліції, їх забрали в лікарню на обстеження. Свідок не пам’ятає які свідчення давав, оскільки йому дуже боліла голова.

Знаходячись в лікарні він дивився інтернет видання Вольньпост та побачив фотографію ОСОБА_3 Потім він повідомив адвоката, що ця людина не причетна до злочину проти нього та надав відповідні свідчення слідчому.

В період з 17 по 20 березня 2018 року він перебував у дуже поганому стані, постійно втрачав свідомість. Що підписував не пам’ятає. Особу на прізвисько «Кабак» чи «Баклажан» не знає. Впізнання по фотографія не пам’ятає.

Потерпілий ОСОБА_7, який був допитаний, як свідок, повідомив слідчому судді, що він візуально бачив ОСОБА_3, однак з ним не знайомий та ніколи не бачив до цього. В жодних стосунках з ним не був. Про проведення з ним будь-яких слідчий дій за час свого перебування у лікарні він не пам’ятає. Його забрали десь у 23 год. для проведення якихось слідчих дій, яких саме не пам’ятає. Коли він переглядав в Інтернеті новини він побачив фотознімки людей в тому числі ОСОБА_3, про що він повідомив свого адвоката.

На питання слідчого свідок пояснив, що не знає чоловіка на прізвисько «Кабачок». На протоколі допиту від 17 березня 2018 року стоїть підпис схожий на його, однак сам допит не пам’ятає.

Суперечливість зі своїми попередніми показами вони пояснили важким станом здоров’я у зв’язку з утриманими під час кримінального правопорушення травмами голови.

На питання чи чиниться з боку будь-кого на них або на близьких осіб тиск з метою зміни показів, потерпілі відповіли, що тиск на них не чиниться. Підстав для недовіри слідчого судді до цих показів немає.

З врахуванням вищевикладеного, оскільки наразі єдина правова підстава для існування повідомлення про підозру ОСОБА_3, а саме покази потерпілих, відпала, враховуючи, що в матеріалах скарги відсутні будь-які інші докази причетності вказаної особи до кримінального правопорушення, а також зважаючи що ні слідчий, ні прокурор не надали слідчому судді будь-яких інших переконливих доказів причетності ОСОБА_3 до вчиненого відносно потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, слідчий суддя дійшов висновку, що існування повідомлення про підозру наразі є невиправданим, що є підставою для його скасування.

Підсумовуючи вищевикладене, оскільки слідчим суддею встановлене грубе процесуальне правопорушення під час складання та вручення повідомлення про підозру, яке полягає в існуванні двох різних текстів повідомлення про підозру від 20 березня 2018 року, а також встановлено відсутність правових підстав для подальшого існування повідомлення про підозру у зв’язку з відсутністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що повідомлення про підозру, яка складена слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 20 березня 2018 року в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010001000 від 17 березня 2018 року стосовно ОСОБА_3 слід скасувати, а скаргу в цій частині задовольнити.

Стосовно вимог про зобов’язання відповідальних осіб Прокуратури Волинської області у кримінальному провадженні №12018030010001000 від 17 березня 2018 року вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.289, ч.2 ст.187, ч.3 ст.189, ч.2 ст.185 КК України, та щодо виключення з ЄРДР відомостей про дату та час набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що такі відомості підлягають автоматичному редагуванню у ЄРДР відповідним реєстратором у відповідності до глави 8 розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яка затверджено Наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, на підставі цієї ухвали слідчого судді після набрання нею законної сили.

Подання скарги у цій частині є передчасним, а тому у задоволенні скарги в цій частині слід відмовити. У разі прояву відповідним реєстратором в цій частині бездіяльності, вона підлягає окремому оскарженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 307 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на повідомлення про підозру в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010001000 від 17 березня 2018 року – задовольнити частково.

Скасувати повідомлення про підозру, яка складена слідчим СВ Луцького ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 20 березня 2018 року в межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018030010001000 від 17 березня 2018 року стосовно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В задоволенні решти вимог скарги – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Волинської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 26 червня 2018 року о 9:00.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області ОСОБА_9