Рішення № 74931471, 19.06.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12306/17

Провадження № 2/161/305/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого– судді Гриня О.М.,

при секретарі – Муригіній А.І.,

за участю: представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області, ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області, товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кеблз Юкрейн», ОСОБА_8, ОСОБА_2 про визнання права власності, --

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області, Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області, ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн» про визнання права власності.

Позов обґрунтовано тим, що 25 вересня 2013 року на відкритих торгах продажу транспортних засобів з державного аукціону управління поліції м. Мангейм Федеративної республіки Німеччина ОСОБА_6 придбав транспортний засіб - вантажний сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, та причіп Krone до сідельного тягача, 1997 року випуску, номер шасі WKESPD24000V96542. За вищевказані транспортні засоби 18 жовтня 2013 року ОСОБА_6 сплатив 7 112 євро. За наслідками проведеного аукціону та сплачених коштів 22 жовтня 2013 року ОСОБА_6 видано довідки про продаж транспортних засобів з державного аукціону, відповідно до яких ОСОБА_6 визнаний власником вантажного сідельного тягача Renault та причепу до сідельного тягача Krone. Після ввезення вказаних транспортних засобів в Україну 09 квітня 2014 року ОСОБА_6 звернувся в Центр надання послуг пов’язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів УДАІ УМВС України у Волинській області із заявою про перереєстрацію вказаних транспортних засобів. Однак, позивачу було відмовлено в реєстрації транспортних засобів, оскільки такі значаться серед зареєстрованих за ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн». 22 жовтня 2014 року директор ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн» звернувся в Жовтневий РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області із заявою про заволодіння вказаними транспортними засобами невстановленими особами шахрайським шляхом, внаслідок чого до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. 23 листопада 2014 року ст. слідчий СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 здійснив виїмку автомобіля Renault Magnum та напівпричепу Krone. З відповіді ст. слідчого Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 від 15 травня 2017 року вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, на автомобіль Renault Magnum та напівпричіп Krone накладено арешт, вказані транспортні засоби передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_11

Позивач вказує, що допущені працівниками УМВС України у Волинській області та УМВС України у Запорізькій області порушення його права власності на вказані транспортні засоби стали підставою для звернення до суду за захистом своїх прав про визнання права власності.

З огляду на наведене, на підставі ст.ст. 39, 40 ЗУ «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 328, 626, 257 655 ЦК України, росить визнати за ОСОБА_6 право власності на вантажний сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, та причіп Krone до сідельного тягача, 1997 року випуску, номер шасі WKESPD24000V96542, які придбані 25 вересня 2013 року на відкритих торгах продажу транспортних засобів з державного аукціону управління поліції м. Мангейм Федеративної республіки Німеччини, що підтверджується довідками про продаж транспортних засобів з державного аукціону від 22 жовтня 2013 року.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 січня 2018 року дану справу визначено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 лютого 2018 року замінено первісного відповідача ОСОБА_12 відділення поліції Дніпровського відділу поліції ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області на належного відповідача ОСОБА_13 управління Національної поліції в Запорізькій області.

Крім того, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 березня 2018 року до участі в даній справі в якості співвідповідачів залучено ОСОБА_8 та ОСОБА_2

Відповідач ОСОБА_4 сервісний центр МВС У Волинській області надав письмові заперечення на позов, які обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 сервісний центр МВС У Волинській області не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки даний спір підлягає розгляду в адміністративному судочинстві з підстав наявності ознак публічно-правового спору. Також звернено увагу суду на той факт, що реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу може бути здійснена тільки після подання відповідних документів, що підтверджують правомірність придбання (володіння) таким транспортним засобом. Згідно результатів аналітичного пошуку ТЗ по базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України, транспортний засіб сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, перереєстрований 09 лютого 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1441 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_2, а причіп Кrone до сідельного тягача, 1997 року випуску, номер шасі WKESPD24000V96542, перереєстрований 06 січня 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1243 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_8 З огляду на наведене, просить в задоволенні позову відмовити.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначає, що він придбав автомобіль вантажний сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, за договором купівлі-продажу від 09 лютого 2016 року, який у встановленому порядку було зареєстровано у Територіальному сервісному центрі №1441 ОСОБА_4 сервісного центру МВС України в Донецькій області з видачею реєстраційного номера та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. На підставі вищевказаного вважає себе законним власником спірного автомобіля. Крім того, вважає, що позивачу слід обґрунтовувати даний позов нормами права ФРН як держави, у якій відповідне майно перебувало в момент проведення аукціону – події, з якою позивач пов’язує виникнення в нього права власності на предмет спору. В разі застосування матеріального права України, позивачем не надано доказів укладення договору купівлі-продажу. Крім того, відповідач ОСОБА_2 заявляє про сплив строку позовної давності при зверненні до суду з даним позовом. Просить в позові відмовити.

Відповідач ОСОБА_13 управління Національної поліції в Запорізькій області у своєму відзиві на позов зазначає, що 22 жовтня 2014 року СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області внесено відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення ч.2 ст. 190 КК України. За матеріалами кримінального провадження та згідно ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя – напівпричіп марки «Kron», 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі WKESPD24000V96542, та вантажний сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, є речовими доказами, на які накладено арешт. Вказані транспортні засоби передано на відповідальне зберігання потерпілому у кримінальному провадженні ОСОБА_11 ГУНП в Запорізькій області не було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, що могли б порушити права позивача, ГУНП не визнавало і не заперечувало право власності ОСОБА_6 на будь-які матеріальні речі, з огляду на що ОСОБА_13 управління Національної поліції в Запорізькій області не є належним відповідачем в даній справі. Просить відмовити в позові в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області ОСОБА_5 в судовому засіданні позов заперечила з підстав, зазначених в письмових запереченнях на позов. Просила в позові відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечував, просив в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн» в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позовну заяву від ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн» до суду не надійшов.

Відповідач ОСОБА_8 в судове засідання не з’явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_2, представника відповідача регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Волинській області, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Судом встановлено, що 25 вересня 2013 року на відкритих торгах з державного аукціону Управління поліції м. Мангейм, Федеративна Республіка Німеччина, продано транспортні засоби: вантажний сідловий тягач Renault, номер шасі VF611GTA000101041, та причіп Krone до сідельного тягача, номер шасі WKESPD24000V96542, які придбані ОСОБА_6

Згідно довідки про продаж транспортних засобів з державного аукціону Управління поліції м. Мангейм, ФРН, ОСОБА_6 сплатив 4350,00 євро за транспортний засіб вантажний сідловий тягач Renault, номер шасі VF611GTA000101041, та 2762,00 євро за причіп Krone до сідельного тягача, номер шасі WKESPD24000V96542, внаслідок чого визнаний законним власником вказаних транспортних засобів (а.с.6-8). Вказані довідки засвідчені штампом апостиляції.

В матеріалах справи міститься копія ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 18 листопада 2014 року, відповідно до якої клопотання слідчого СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області про тимчасовий доступ до речей по кримінальному провадженню №1201408002003117, внесеного до ЄРДР 22 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, - задоволено та надано дозвіл на тимчасовий доступ з подальшим вилученням напівпричепу марки Krone, 1997 року випуску, синього кольору, номер шасі WKESPD24000V96542, та сідлового тягача Renault Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041 (а.с.12).

Згідно копії протоколу тимчасового доступу до речей і документів ст. слідчим СВ Жовтневого РВ ЗМУ ГУ МВС України в Запорізькій області ОСОБА_10 23 листопада 2014 року вказані вище транспортні засоби було вилучено за адресою: м. Луцьк, вул. Наливайка, 24а (а.с.13-14).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року в задоволенні позову адміністративного позову ОСОБА_6 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_9 "Компанія "Кеблз Юкрейн", ПАТ КБ "Приватбанк", Жовтневий відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про зобов'язання вчинити дії відмовлено повністю.

При розгляді даної справи встановлено, що 09 квітня 2014 року позивач звернувся до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Луцьк, Луцького, Ківерцівського та Рожищенського районів із заявою про проведення перереєстрації спірних транспортних засобів. Однак, з відповіді Управління ДАІ УМВС України у Волинській області від 18.04.2014 №11/63-Г слідує, що позивачу було відмовлено в державній реєстрації з підстав недотримання вимог Порядку №1388, а також зазначено, що транспортні засоби значаться серед зареєстрованих в Україні.

Згідно результатів аналітичного пошуку ТЗ по базі даних «НАІС ДДАІ» МВС України, транспортний засіб сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, перереєстрований 09 лютого 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1441 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_2, а причіп Кrone до сідельного тягача, 1997 року випуску, номер шасі WKESPD24000V96542, перереєстрований 06 січня 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1243 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_8

Відповідач ОСОБА_2 до свого відзиву на позовну заяву надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХТ №833059, яким посвідчується його право власності на спірний автомобіль сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041.

Стаття 41 Конституції України в імперативному порядку гарантує кожному право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонена законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну та припинення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору у контрагента та визначені умов договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до Преамбули ЗУ «Про міжнародне приватне право» цей Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов’язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про міжнародне приватне право» право, що підлягає застосуванню приватно-правових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Правила цього Закону про визначення права, що підлягає застосуванню судом поширюються на інші органи, які мають повноваженні вирішувати питання про право, що підлягає застосуванню.

Статтею 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав. Вибір права сторонами правочину не зачіпає прав третіх осіб.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано.

Частинами 1 та 3 статті 42 вищезазначеного передбачено, що захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

Разом з тим, заявляючи вимогу про визнання права власності на транспортні засоби, будучи обізнаним про те, що такі транспортні засоби ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн» відчужені у власність інших осіб, які у встановленому законом порядку зареєстрували за собою право власності на спірне рухоме майно, позивач не ставить вимог про припинення права власності на спірні транспортні засоби за ОСОБА_8 та ОСОБА_2 та не оспорює законності підстав набуття ними такого права власності.

Право власності на сідловий тягач Renault, модель Magnum, 2000 року випуску, номер шасі VF611GTA000101041, перереєстрований 09 лютого 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1441 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_2, а причіп Кrone до сідельного тягача, 1997 року випуску, номер шасі WKESPD24000V96542, перереєстрований 06 січня 2016 року у Територіальному сервісному центрі 1243 за договором купівлі-продажу на ОСОБА_8 Вказані договору купівлі-продажу транспортних засобів ніким не оспорені в передбаченому законом порядку.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Тобто при вирішенні даного спору суд виходить з того, що позивач не оспорював правочини - договори купівлі-продажу транспортних засобів, які в силу ст. 204 ЦК України є правомірними.

За таких обставин суд вважає, що підстави для задоволення позову про визнання права власності на спірні транспортні засоби відсутні, оскільки позивачем не доведено, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_8 незаконно, без відповідної правової підстави заволоділи його майном.

Право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

При цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права є підставою для відмови в позові.

Разом з тим, суд зазначає, що вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області, ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області є безпідставними з огляду на те, що ані ОСОБА_4 сервісний центр МВС України у Волинській області, ані ОСОБА_13 управління Національної поліції в Запорізькій області не наділені повноваженням щодо визнання або оспорювання права власності на майно чи будь-які речові права позивача.

Таким чином, за встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 сервісного центру МВС України у Волинській області, ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області, ОСОБА_9 «Компанія «Кеблз Юкрейн», ОСОБА_8, ОСОБА_2 про визнання права власності до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З огляду на наведене, з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню 2200,00 грн. витрат на правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 141, ч. 9, 10 ст. 158, 263, 264, 265 ЦПК України, ст. 6, 15, 16, 328, 626, 627, 655 ЦК, ст. 38, 39 Закону України «Про міжнародне приватне право» суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_4 сервісного центру МВС у Волинській області, ОСОБА_7 управління Національної поліції в Запорізькій області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кеблз Юкрейн», ОСОБА_8, ОСОБА_2, про визнання права власності - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії АС № 666638, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Італійська (Апатова)АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2), понесені ним витрати на професійну правову допомогу адвоката в сумі 2200 гривень 00 копійок.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті судом згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року.

Заходи забезпечення позову вжиті судом згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 березня 2018 року зберігають свою дію до набрання законної сили рішенням суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 26 червня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Гринь О.М.

Волинської області