Рішення № 74931423, 23.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2018 р. Справа№805/2739/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (проживає за адресою: 85200, Донецька область, м. Торецьк, смт. Курдюмівка, вул. Керамічна, буд. 1, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області, в якій просить суд:

- витребувати у відповідача пенсійну справу;

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- рішення заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 212 від 22.02.2018 року про відмову у призначенні пенсії – скасувати;

- зобов’язати відповідача повторно переглянути його заяву від 07.12.2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- зарахувати до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.2000 по 31.12.2000 на шахті «Комсомолець» ДП «Артемвугілля», з 25.03.1991 по 07.06.1991, з 01.04.1997 по 31.12.1997 на шахті ім. М.І. Калініна ДП «Артемвугілля», з 22.08.1995 по 31.05.1996 на шахті ім. Ю.О. Гагаріна ДП «Артемвугілля», з 04.06.1996 по 25.03.1997 на шахті ім. Н.А. Ізотова ДП «Артемвугілля».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року адміністративну справу № 805/2739/18-а було прийнято до розгляду судді Толстолуцької М.М. та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2018 року суд замінив відповідача у справі його правонаступником – Торецьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області (надалі – відповідач, управління, пенсійний орган).

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

У позовній заяві позивач зазначив, що 12 травня 2017 року він досяг 50-річного віку та реалізуючи своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, 07 грудня 2017 року звернувся до пенсійного органу із заявою № 3480 про призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону № 1058.

Відповідно до розписки-повідомлення відповідач визначив перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії:

1. Рішення комісії підтвердження пільгового стажу за періоди роботи на шахті Артема, шахті ОСОБА_2, шахті Гагаріна, шахті Комсомолець Донбасу.

2. Пільгові довідки з шахти Калініна.

3. Довідка Дзержинського міського центра зайнятості.

Одночасно, відповідачем було встановлено строк для надання зазначених документів – до 06.03.2018 року. Проте, до закінчення встановленого строку відповідачем рішенням від 22.02.2018 року № 212 у призначенні пенсії йому відмовлено.

Позивач, вважаючи дії відповідача з не зарахування відповідного стажу роботи протиправними, та такими, що не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 вбачається, що заробітна плата нараховувалась, страхові внески сплачені в повному обсязі, тому звернувся до суду з даним позовом.

Позивач зауважив, що відповідачем було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки не було прийнято довідки про заробіток для обчислення пенсії, копії наказів про атестацію робочих місць, про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, видані 11.12.2017 року адміністрацією шахти ім. М.І. Калініна, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній за період роботи на шахті їм. ОСОБА_2, на шахті ім. Ю.О. Гагаріна та на шахті Комсомолець; довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи на зазначених підприємствах, оскільки вони видані органами та особами, передбаченими частиною другою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» і не створюють правових наслідків, що не відповідає визначеним Міжнародним судом ООН висновкам та суперечить практиці Європейського Суду з прав людини щодо використання документів, виданих окупаційною владою.

Відповідач заперечив проти задоволення зазначених вимог позивача, просив у задоволенні його позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Так, згідно наданого відзиву від 14.05.2018 року вих. № 4179/08, який надійшов на адресу суду 15.05.2018 року відповідач зазначив, що рішенням управління від 22 лютого 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю необхідної кількості стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1. А саме управлінням під час розрахунку стажу для пенсії з віком не враховано до пільгового стажу за Списком №1:

1) періоди роботи на шахті ім. «Калініна» ДП «Артемвугілля» з 25.03.1991 року по 07.06.1991 рік на посаді гірник очисного забою, з 01.04.1997 року по 31.12.1997 рік на посаді гірник очисного забою – у зв’язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи;

2) період роботи на ДП шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» з 22.08.1995 року по 31.05.1996 рік на посаді гірник очисного забою та період роботи на ДП шахті ім. «М.О. Ізотова» з 04.06.1996 року по 25.03.1997 рік на посаді гірник очисного забою – у зв’язку з відсутністю Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, створеної при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області;

3) період роботи на ДП шахті «Комсомолець» з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік на посаді гірник очисного забою – у зв’язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу.

Щодо не зарахування періодів роботи на шахті ім. «Калініна» ДП «Артемвугілля» з 25.03.1991 року по 07.06.1991 рік на посаді гірник очисного забою, з 01.04.1997 року по 31.12.1997 рік на посаді гірник очисного забою відповідач пояснив,що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 - у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників за встановленою формою. Довідка від 22.12.2017 року № 2212/09 про підтвердження пільгового стажу роботи на підприємстві шахта імені «М.І. Калініна» видані та засвідчені штампом га печаткою ДП «Артемвугілля», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, у той час коли первинні документи підприємства шахта імені «М.І. Калініна» ДП «Артемвугілля» знаходяться фактично за адресою: м. Горлівка, проспект Леніна, 13, що тимчасово непідконтрольне українській владі, що унеможливлює здійснення перевірки документів на цій території.

Щодо не зарахування періодів роботи період роботи на ДП шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» з 22.08.1995 року по 31.05.1996 рік на посаді гірник з очисного забою та період роботи на ДП шахті ім. «М.О. Ізотова» з 04.06.1996 року по 25.03.1997 рік на посаді гірник очисного забою відповідач зазначив, що згідно ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських Формувань підприємство ДП шахта ім. «Ю.О.Гагаріна» з 09.03.2011 року знаходиться в стані припинення за рішенням засновників, місцезнаходження юридичної особи: м. Горлівка, Микитівський район, вулиця Плеханова, 43. Правонаступники у ДП шахти ім. «Ю.О. Гагаріна» відсутні.

Первинні документи знаходяться на зберіганні за адресою: 84601, Донецька область, м. Горлівка, проспект Леніна, 13 на підставі наказу ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» № 657 від 03.09.2012 року про передачу архівної документації та наказу ДП «Артемвугілля» № 172 від 06.09.2012 року «Про прийняття архівної документації ДП «Шахта ім. Ю.О. Гагаріна» на підставі яких ОСОБА_1 видано довідку від 22.12.2017 року № 2212/01 про підтвердження пільгового стажу роботи. ОСОБА_3 листа Головного управління статистики у Донецькій області від 10.01.2018 року № 03-10/13 ДП шахта ім. «М.О. Ізотова» 25.02.1999 року ліквідовано за заявою власника або рішення вищого органу управління, місцезнаходження юридичної особи: м. Горлівка, Микитівський район, вулиця Гірничопромислова, 100. Станом на 10 січня 2018 року дані про юридичну особу вилучено з ЄДРПОУ, правонаступники у ДП шахта ім. «М.О. Ізотова» відсутні.

ОСОБА_3 наказу МВП № 422 від 03.08.2006 року архів шахти імені ОСОБА_4 знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля» за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Леніна, 13, де зберігаються первинні документи на підставі яких ОСОБА_1 видано довідку від 22.12.2017 року № 2212/02 про підтвердження пільгового стажу роботи.

В обґрунтування не зарахування зазначених періодів позивача відповідача зауважив, що чинним законодавством передбачений порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах у разі відсутності правонаступника, згідно якого підтвердження такого стажу здійснюється Комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Водночас, відповідач звернув увагу суду на те, що позивач не надав управлінню відповідну заяву та необхідні документи про підтвердження пільгового стажу роботи, для направлення їх управлінням до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, створеної при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, для прийняття рішення про зарахування спірних періодів роботи на ДП шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» та на ДП шахті ім. «М.О. Ізотова» до пільгового стажу роботи.

В обґрунтування правомірності прийнятого рішення про не зарахування періодів роботи на ДП шахті «Комсомолець» з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік на посаді гірник очисного забою відповідач зазначив наступне.

ОСОБА_3 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підприємство ДП «Шахта «Комсомолець» з 25.10.2012 року знаходиться в стані припинення за рішенням засновників, місцезнаходження юридичної особи: м. Горлівка, Микитівський район, вулиця Куйбишева, 1, правонаступники у ДП «Шахта «Комсомолець» відсутні.

ОСОБА_3 наказу № 422 від 03.08.2006 року архів шахти «Комсомолець» знаходиться на збереженні в ДП «Артемвугілля» за адресою: Донецька область, м. Горлівка, вул. Леніна, 13, де зберігаються первинні документи на підставі яких ОСОБА_1 видано довідку від 22.12.2017 року № 2212/03 про підтвердження пільгового стажу роботи.

Отже, відповідач зауважив, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Водночас, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 дані про спеціальний трудовий стаж за 2000 рік відсутні, тому, на думку відповідача, здійснювати зарахування спірного періоду до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення в управління відсутні.

Підсумовуючи викладене, відповідач зазначив, що відповідно до наданих документів загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 25 років 11 місяців 07 днів, у тому числі стаж на підземних роботах складає 09 років 01 місяць 27 днів, замість необхідних 10 років. За таких обставин, рішення управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області № 212 від 22 лютого 2018 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у зв’язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу роботи, на думку відповідача, є правомірним та обґрунтованим.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП 267791 є особою, що претендує на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідач – Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42170475) є суб’єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об’єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Судом встановлено, що 07 грудня 2017 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою № 3480 про призначення пенсії відповідно до частини другої статті 114 Закону України 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058).

Одночасно, для призначення пенсії, позивачем до управління були надані наступні документи:

1) заява про призначення пенсії від 07.12.2017 року № 3480;

2) копія трудової книжки від 14.04.2006 року серія АХ-І №890691 (3 стор.) копія трудової книжки від 28.08.2008 року серія АХ № 162734 (7 стор.);

3) копія військового квитка НУ № 9085201 (1 стор.);

4) копія диплома № 420490 (1 стор.);

5) довідка на підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 17.11.2017року № 71/2403 видана ДП «Торецьквугілля» (5 стор.); »

6) довідка на підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 22.12.2017року № 2212/09 видана ДП «Артемвугілля» (1 стор,);

7) довідка на підтвердження наявного наявного пільгового трудового стажу від 29.11.2017 року № 71/2519 видана ДП «Артемвугілля» (1 стор.);

8) довідка на підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 22.12.2017 року № 2212/03 видана ДП «Артемвугілля» (1 стор.);

9) довідка на підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 22.12.2017 року № 2212/01 видана ДП «Артемвугілля» (1 стор.);

10) довідка на підтвердження наявного пільгового трудового стажу від 22.12.2017року № 2212/02 видана ДП «Артемвугілля» (1 стор.);

11) історична довідка по ш. ім. «Н.А.Ізотова» № 2212/07 від 22.12.2017 (1стор.);

12) архівна історична довідка по шахті ім. «Ю.О Гагаріна» № 2212/06 від 22.12.2017 року (1 стор);

13) архівна історична довідка по шахті ім. «Комсомолець» № 2212/08 від22.12.2017 року (1 стор);

14) архівна історична довідка по шахті «Південна» № 71/2519 від 29.11.2017 (1 стор);

15) Копія атестації робочих місць від 29.03.1993 року № 371/0 по шахті ім. «Дзержинського»;

16) Копія атестації робочих місць від 28.07.1995 року № 1091 від 15 1 № 270 по шахті ім. «М.И. Калініна» ДП «Артемвугілля»;

17) Копія атестації робочих місць від 25.03.1999 року № 3197 по шахті «Комсомолець»;

18) Копія атестації робочих місць від 29.06.1995 року № 23/6 по шахті ОСОБА_4»;

19) довідки про заробітну плату від 22.12.2017 року № 2212/10, №22 №2212/12 по шахті ім. «М.І. Калініна» (Зстор);

20) довідки про заробітну плату від 22.12.2017 року № 2212/05 по шах «М.О. Ізотова» (1стор);

21) довідки про заробітну плату від 22.12.2017 року № 2212/04 по шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» (1 стор);

22) довідки про заробітну плату від 29.11.2017 № 71/2519 по шахті «Південна» ( 1 стор);

23) довідка підтверджуюча факт роботи в ЧАО «Курдюмівський кислототривких виробів» (1 стор);

24) довідки підтверджуючі факт перебування на обліку в центрі зайнятості від 08.12.2017 № 01-20/2000 (6 стор)

25) копія паспорта, копія ідентифікаційного номера (2стор.).

Рішенням відповідача від 22 лютого 2018 року № 212 «Про відмову у призначенні пенсії» позивачеві відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах -10 років. Одночасно, позивачеві роз’яснено, що він набуде право на пенсію за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» при досягненні 51-річного віку та при наявності 22 років страхового стажу та роз’яснено порядок оскарження зазначеного рішення /арк. справи 14-16/.

Як вбачається із зазначеного рішення, на час звернення із заявою відповідно наданих документів страховий стаж позивача складає 25 років 11 місяців 7 днів, у тому числі стаж на підземних роботах – 9 років 01 місяць 27 днів.

ОСОБА_3 рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії позивач претендує на призначення пенсії із урахуванням підземною стажу за періоди роботи:

ДП «Торецьквугілля» ВП «Шахта «Центральна» з 26.01.1988 по 14.03.1991, з 12.06.1991 по 31.12.1991 років;

на шахті ім. «Артема» ДП «Торецьквугілля» -з 15.01.1992 по 31.05.1993, з 17.11.1993 по 31.12.1993 років;

на шахті ім. «М.И. Калініна» ДП «Артемвугілля» з 25.03.1991 по 07.06.1991; з 01.04.1997 по 01.05. 1998; з 23.11.1998 по 11.01. 2001 років;

ДП «Торецьквугілля» «Шахта «Південна» – з 12.01.1994 по 14.08.1995 років;

шахті «Комсомолець» ДП «Артемвугілля» з 10.12.2001 по 04.03.2003 років;

Шахті ім. «Н.А. Ізотова» ДП «Артемвугілля» - з 04.06.1996 по 25.03.1997;

шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» ДП «Артемвугілля» з 22.08.1995 по 31.05.1996.

До пільгового стажу, згідно зазначеного рішення, не зараховано:

- перебування у відпустці без збереження заробітної плати -20 днів у червні 1995 року, по нез’ясованій причині - 21 день у січні 2003 року, неявки без поважних причин - 31 день у жовтні 1999 року, 10 днів у листопаді 1999 року.

- період роботи з 01.01.2000 по 31.12.2000 років на шахті «Комсомолець» ДП «Артемвугілля» у зв’язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в системі персоніфікованого обліку.

- періоди роботи на шахті ім. «М.И. Калініна» ДГІ «Артемвугілля» з 25.03.1991 по 07.06.1991, з 01.04.1997 по 31.12.1997 років не зараховані до пільгового стажу, так як документи підлягають розгляду та перевірці з урахуванням п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1. Провести перевірку достовірності документів щодо підтвердження пільгового характеру та підстав їх видачі немає можливості у зв’язку з тим, що первинні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Окрім того, у даному рішенні пенсійного органу було зазначено, що Шахта ім. «Ю.О.Гагаріна» ДП «Артемвугілля» з 09.03.2011 року знаходиться в стані припинення, та згідно листа Міністерства соціальної політики України від 28.02.2014року № 2003/0/14-14/039 підтвердження періодів роботи на пільгових умовах на шахта ім. «Ю.О. Гагаріна» ДП «Артемвугілля» (згідно додатку до листа Міненерговугілля від 28.01.2014 року вих. № 2/34-233) здійснюється відповідними комісіями при головних управліннях Пенсійного фонду України в області на період вирішення Міненерговугілля питання ліквідації підприємства та вилучення їх з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств України.

Отже, оскільки документи про підтвердження пільгового стажу позивачем не подані, періоди роботи на шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» ДП «Артемвугілля» З 25.03.1991 по 07.06.1991, з 01.04.1997 по 31.12.1997 років не можуть бути зараховані до пільгового стажу.

Судом встановлено, що позивач протягом спірних періодів працював на посадах, які дають право на пільгове призначення пенсії (згідно відомостей трудової книжки серії АХ № 890691 на ім’я ОСОБА_1, наказу 11.01.1994 року № 7/к, індивідуальних відомостей про застраховану особу, наказу від 03.06.1993 року № 112/к, наказу від 29.03.1993 року № 371/к, довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 17.11.2017 року № 71/2403, від 17.11.2017 року № 71/2409, від 17.11.2017 року № 71/2403, довідок про заробіток для обчислення пенсії, архівних довідок наказів про атестацію робочих місць /арк. справи 18-20, 23-70/.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв’язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

ОСОБА_3 норм статті 1 цього закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Нормами статті 114 Закону № 1058-IV визначено особливості призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників

Так, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як встановлено судом раніше, факт роботи позивача у спірні періоди у ВАТ «Добропільське АТП № 11486» підтверджується трудовою книжкою позивача (записи №№ 5-9, 10-13) та відповідними архівними довідками, у тому числі щодо атестації робочих місць.

Суд доходить висновку, що період роботи на ДП шахті «Комсомолець» з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік на посаді гірник очисного забою, який не було зараховано у зв’язку з відсутністю відомостей про спеціальний стаж в індивідуальних відомостях про застраховану особу підлягає зарахуванню, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1998 року № 794 затверджене Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (надалі – Положення № 794).

Так, згідно з нормами пункту 1 зазначеного Положення персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням (далі - відомості про фізичних осіб).

В основі персоніфікованого обліку, згідно пункту 3 Положення № 794 лежить обов'язковість і своєчасність подання відомостей про фізичних осіб;

обов'язковість використання індивідуального ідентифікаційного номера даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

ОСОБА_3 норм пункту 5 даного Положення персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України «Про інформацію» ( 2657-12 ) має право:

своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цього Положення;

проводити у роботодавців перевірку достовірності поданих відомостей про фізичних осіб, зокрема перевірку фінансових та інших документів, що підтверджують зазначені відомості;

у встановленому порядку притягати до відповідальності осіб, винних у порушенні строків подання відомостей, а також подання неправдивих відомостей про фізичних осіб;

видавати у межах своєї компетенції нормативні акти та здійснювати роз'яснення з питань організації персоніфікованого обліку, а також інші права, що випливають із завдань персоніфікованого обліку (пункт 6 Положення № 794).

Уповноважений орган, відповідно дло норм пункту 7 Положення № 794:

створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організову збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб;

забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат;

надає фізичним особа відомості про них, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі їх зміни, несвоєчасного надходження страхового збору (внесків), перегляду розміру виплачуваної пенсії, її індексації, зміни умов надання соціальних послуг чи перегляду питання про можливості їх надання - інформує письмово у встановлені строки застраховану особу;

надає роботодавцям допомогу в організації підготовки відомостей про фізичних осіб.

Уповноважений орган виконує функції щодо організації персоніфікованого обліку в тісній взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державної податкової адміністрації, фінансовими органами, банківськими установами (пункт 8 Положення № 794).

Роботодавці мають право доповнювати та уточнювати подані до уповноваженого органу відомості про фізичну особу відповідно до законодавства (пункт 9 Положення № 794).

ОСОБА_3 з нормами статті 10 Положення № 794 Роботодавці зобов'язані:

в установленому порядку подавати уповноваженому органу достовірні відомості про фізичних осіб, які працюють у них;

надавати на вимогу фізичної особи копії документів з відомостями про неї стосовно персоніфікованого обліку.

Фізична особа має право:

ознайомлюватися з відомостями про неї, внесеними до системи персоніфікованого обліку;

у разі незгоди з відомостями, внесеними до системи персоніфікованого обліку, звертатися до уповноваженого органу із заявою про їх виправлення;

вимагати від роботодавців повного та своєчасного подання до уповноваженого органу відомостей стосовно персоніфікованого обліку.

Фізична особа для отримання в майбутньому виплат з Пенсійного фонду:

повідомляє під час приймання її на роботу свій ідентифікаційний номер з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і відомості, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;

повідомляє уповноважений орган та роботодавця про зміни у відомостях про неї стосовно персоніфікованого обліку;

подає уповноваженому органу або роботодавцю документи, які підтверджують відомості про себе, що мають бути внесені до системи персоніфікованого обліку (пункт 11, 12 зазначеного Положення).

Отже, з аналізу зазначених норм, суд доходить висновку, що відсутність відповідних даних у системі персоніфікованого обліку не може бути підставою для не зарахування періодів роботи позивача при призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки він не є суб’єктом, відповідальним за внесення таких даних.

Водночас, факт роботи позивача на ДП шахті «Комсомолець» з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік на посаді гірник очисного забою належним чином підтверджується відомостями з його трудової книжки.

Щодо не зарахування періодів роботи на шахті ім. «Калініна» ДП «Артемвугілля» з 25.03.1991 року по 07.06.1991 рік на посаді гірник очисного забою, з 01.04.1997 року по 31.12.1997 рік на посаді гірник очисного забою – у зв’язку з відсутністю можливості здійснення перевірки первинних документів та підтвердження достовірності наданих довідок про пільговий стаж роботи суд зазначає наступне.

Нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Проте, на підставі записів у трудовій книжці позивача судом встановлено зайнятість повний робочий день на підземних роботах у спірний період на посаді, що дає право на пільгове призначення пенсії.

Окрім того, суд зауважує, що надані позивачем довідки, які також засвідчують пільговий характер його роботи у спірний період за формою відповідають встановленим чинним законодавству України вимогам щодо їх оформлення та містять необхідні реквізити.

Відповідно до Додатку 1 Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р місто Донецьк та місто Сніжне відносяться до території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Абзац 7 пункту 20 Порядку № 637 доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1028 наступного змісту: в разі розміщення підприємств, установ, організацій на тимчасово окупованій території України або в районах проведення АТО можливе підтвердження спеціального стажу за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території і не здійснили перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольну України територію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

ОСОБА_3 норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Щодо позиції /висновку відповідача, викладеній у його рішенні та відзиві, про визнання наданих позивачем довідок недійсними та такими, що не створюють правових наслідків, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

У практиці Міжнародного суду ООН сформувались так звані «Намібійські винятки». ОСОБА_3 ним, документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Європейський суд з прав людини розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов’язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Отже, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини суд доходить висновку, що зазначені довідки, як виняток, можуть братись до уваги та оцінюватись разом з іншими документами в їх сукупності та взаємозв’язку при призначенні пенсії на пільгових умовах.

Таким чином суд погоджується з доводами позивача та зазначає, що відповідач діяв без дотримання пропорційності та дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для його прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовано рішення відповідача та зауважує наступне.

Нормами статті 2 КАС України встановлено, що адміністративні суди при оскарженні рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, серед іншого, перевіряють чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) та з урахуванням принципу верховенства права.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу відповідача, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов'язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

ОСОБА_3 положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Отже, враховуючи те, що майновий інтерес позивача ґрунтується на положеннях чинного законодавства, зокрема, статті 114 Закону № 1058, стандарти ЄСПЛ можуть і повинні бути застосовані до цього випадку.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі Ковач проти України, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України тощо). Це, звичайно, не означає, що суд має приймати рішення на користь людини кожного разу, коли вона про це просить, але суд повинен оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані КонституцієюУкраїни та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними, тобто людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав навіть теоретично. Більше того, відповідно до статті 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

Відповідно до положень частини першої, третьої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

За таких обставин, суд доходить висновку, що не зараховуючи позивачеві пільговий стаж згідно наданих довідок, відповідач діяв необґрунтовано, отже, порушені права позивача підлягають захисту, шляхом зарахування відповідних періодів його роботи до страхового та пільгового стажу.

Вирішуючи питання щодо правомірності не зарахування відповідачем періодів роботи на ДП шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» з 22.08.1995 року по 31.05.1996 рік на посаді гірник очисного забою та період роботи на ДП шахті ім. «М.О. Ізотова» з 04.06.1996 року по 25.03.1997 рік на посаді гірник очисного забою – у зв’язку з відсутністю Рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, створеної при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області , суд виходив з наступного.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника встановлений постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років» (надалі Порядок № 18-1).

Дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України ( 36-2003-п ), на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Підтвердження періодів роботи, згідно норм пункту 3 Порядку № 18-1, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Відповідно до норм пункту 6 Порядку № 18-1основними завданнями Комісії є:

- розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку;

- участь у підготовці методичних посібників з розгляду питань про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Для виконання покладених на Комісію завдань їй, відповідно до пункту 7 зазначеного Порядку, надається право:

- заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи , або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

- запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

- отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

- інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

ОСОБА_3 пункту 11 Порядку № 18-1 для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднаних управлінь за місцем проживання (реєстрації) такі документи:

1) заяву про підтвердження стажу роботи;

2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

3) трудову книжку;

4) документи, видані архівними установами, зокрема:

а) довідку про заробітну плату;

б) копії документів про проведення атестації робочих місць;

в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідка про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об’єднані управління та головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі надають заявникам допомогу у зборі необхідних документів та в отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи (пункт 12 Порядку № 18-1).

ОСОБА_3 з положеннями пункту 14 Порядку № 18-1 головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Судом встановлено, що зазначеного порядку з підтвердження стажу роботи позивача на ДП шахті ім. «Ю.О. Гагаріна» з 22.08.1995 року по 31.05.1996 рік на посаді гірник очисного забою та період роботи на ДП шахті ім. «М.О. Ізотова» з 04.06.1996 року по 25.03.1997 рік на посаді гірник очисного забою дотримано не було, отже вимоги позивача про зарахування відповідного стажу роботи до пільгового задоволенню не підлягає, з огляду на їх передчасність.

Водночас, суд зауважує, що згідно розписки-повідомлення від 07.12.2017 року управлінням було визначено перелік документів, яких недостатньо для призначення пенсії та встановлені строки їх подання, зокрема: Рішення комісії підтвердження пільгового стажу на шахті Артема, шахті ОСОБА_4, шахті Гагаріна та шахті Комсомолець Донбасу – до 06.03.2018 року, про що повідомлено заявника (позивача) /арк. справи 21/. У той час, рішення, яким відмовлено позивачеві у призначенні пільгової пенсії було прийнято 22 лютого 2018 року – тобто до спливу зазначеного строку.

Нормами пункту 1.7 Порядку № 22-1 передбачено, що у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

За таких обставин, суд доходить висновку про визнання протиправними дій та рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії та задоволення вимог позивача в цій частині.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_3 з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п’ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Нормами статті 244 КАС України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд доходить висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача, шляхом визнання протиправними дій відповідача, скасування його рішення та зобов’язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

ОСОБА_3 наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір на суму 704,80 грн. /арк. справи 4/.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: 85200, Донецька область, м. Торецьк, смт. Курдюмівка, вул. Керамічна, буд. 1, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії, скасування рішення – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Скасувати рішення заступника начальника управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області від 22.02.2018 року № 212 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.12.2017 року про призначення пенсії за віком відповідно до частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (проживає за адресою: 85200, Донецька область, м. Торецьк, смт. Курдюмівка, вул. Керамічна, буд. 1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті 23 червня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.