Рішення № 74931417, 13.06.2018, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/426/18

Провадження № 2/0158/238/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2018 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Корецької В.В.,

при секретарі - Процик Л.В.,

за участі представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

представника третьої особи - Дейни О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В :

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Прилуцької сільської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно її малолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.09.2009 року малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 було відібрано від відповідача без позбавлення батьківських прав у зв'язку з веденням аморального способу життя, вживанням алкогольних напоїв, постійним залишенням доньки без нагляду.

Згідно розпорядження голови Ківерцівської РДА №399 від 26.11.2009 року дитину передано на виховання у прийомну сім'ю ОСОБА_6

У період з 22.10.2009 року по 24.03.2015 року відповідач ОСОБА_2 перебувала у місцях позбавлення волі. Після звільнення ОСОБА_2 з місць позбавлення волі, на підставі рішення Ківерцівського районного суду Волинської області малолітня ОСОБА_5 була повернута відповідачу.

На даний час у зв'язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків по належному вихованню дитини, що проявляється у відсутності належного харчування, медичного догляду, лікуванні дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток останньою, просять позбавити відповідача батьківських прав та стягнути з неї аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала, в своїх поясненнях суду поклавшись на обставини, викладені в позовній заяві. Також, підтвердила, що відповідач повністю самоусунулась від виховання своєї малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, належним чином не цікавиться її життям, здоров'ям та вихованням. Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути аліменти на її утримання.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечила щодо їх задоволення.

Представник служби у справах дітей Ківерцівської РДА - Дейна О.В. у судовому засіданні висловила думку щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що буде відповідати правам та інтересам дитини.

Заслухавши пояснення сторін по справі, свідків, дослідивши зібрані по справі матеріали та оцінивши їх в сукупності суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є матір'ю малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Прилуцькою сільською радою Ківерцівського району Волинської області від 07.04.2008 року та довідкою відділу реєстрації актів цивільного стану Ківерцівського РУЮ.

Відповідно до рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 14.09.2009 року відібрано малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, від матері - ОСОБА_2 без позбавлення її батьківських прав щодо даної дитини.

Згідно розпорядження Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області № 330 від 29.09.2009 року ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, була надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а розпорядженням № 399 від 26.11.2009 року влаштовано малолітню ОСОБА_4 до прийомної сім'ї ОСОБА_6.

Відповідно до довідки про звільнення вбачається, що відповідач ОСОБА_2 засуджена вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.10.2009 року за ст. 121 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі та відбувала покарання у місцях позбавлення волі з 22.10.2009 року по 24.03.2015 року, звідки звільнена на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 16.03.2015 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на 2 роки 7 місяців 6 днів.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 18.08.2015 року малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, було повернуто на виховання матері - ОСОБА_2

Як пояснили в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, яка працює класним керівником Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст., ОСОБА_9, директор Прилуцької ЗОШ І-ІІІ ст., ОСОБА_10 та ОСОБА_11, кожен зокрема, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, була забезпечена всім необхідним у школі, завжди була, хоча в не новому, але чистому одязі. При розмові з дитиною остання скаржилась, що за погані оцінки мама її сварить та б'є. Неодноразово дані свідки співпрацювали з відповідачкою по вищевказаних інцидентах, однак до жодної позитивної дії це не призвело.

Крім того, в судовому засіданні неповнолітня ОСОБА_5 в присутності законного представник ОСОБА_12 повідомила, що дійсно мати її б'є, часто шарпає за одяг та кричить на неї, приводить додому невідомих їй чоловіків, які неодноразово залишаються на ніч. Категорично відмовляється залишатися з мамою, відповідачем по справі ОСОБА_2, оскільки боїться її.

Разом з тим, із повідомлення директора ЗОШ І-ІІІ ст. с. Прилуцьке Ківерцівського району Волинської області ОСОБА_9 від 16.02.2018 року вбачається, що остання повідомляє Прилуцьку сільську раду про можливу небезпеку для життя і здоровя малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із тим, що мати, відповідач по справі, систематично вживає алкоголь та палить в присутності дитини.

Відповідно до акту обстеження умов проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 16.02.2018 року, вбачається, що на момент обстеження усі присутні перебували в одній кімнаті, на столі стояла почата пляшка горілки в пластиковій тарі, декілька шматків хліба та ковбаси, усі перебували в нетверезому стані, відповідач палила сигарету. Малолітня ОСОБА_5 перебувала у шафі для одягу. Крім того малолітня повідомила, що мати вживає спиртні напої протягом трьох днів, веде себе аморально, тощо.

Рішенням органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області №1/1 від 16.02.2018 року прийнято рішення негайно відібрати дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає в АДРЕСА_1 від матері ОСОБА_2 та влаштовано малолітню в приватний заклад «Дитячий будинок «Дім Затишку» с. Дерно.

Рішенням Ківерцівської РДА Волинської області №07/02-18 від 20.02.2018 року затверджено висновок про доцільність позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ході розгляду справи встановлено, що відповідач ОСОБА_2 протягом значного часу, систематично вживає спиртні напої, веде аморальний спосіб життя у тому числі в присутності дитини, застосовує до неї фізичне насильство.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи та пояснення свідків, беручи до уваги свідоме нехтування своїми батьківськими обов'язками, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитини гармонійного виховання, як того вимагає ст. 150 СК України.

При цьому, застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав, вони мають право бути поновленими у батьківських правах відносно своєї малолітньої доньки відповідно до положень ст. 169 СК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 на даний час не працює, має непостійний, мінливий дохід, інших утриманців не має, тому розмір аліментів необхідно визначити у твердій грошовій сумі з врахуванням прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вказане, враховуючи звільнення позивача від сплати судового збору при поданні позову, з відповідача підлягає стягненню в користь держави судовий збір у розмірі по 704,80 грн. за кожну позовну вимогу, що в загальному становить - 2114,40 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 206, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України та на підставі ст. 150, 164, 165, 166, 180, 182, 184 СК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов органу опіки та піклування виконавчого комітету Прилуцької сільської ради Ківерцівського району Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації, до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, батьківських прав відносно її малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Передати малолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, органу опіки та піклування Ківерцівської районної державної адміністрації для подальшого її влаштування.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі у розмірі 930 (дев'ятсот тридцять) грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду - 22.02.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - орган опіки та піклування виконавчого комітету Прилуцької сільської ради Волинської області, адреса: с. Прилуцьке, вул. Ківерцівська, 35, Ківерцівського району Волинської області.

Представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Прилуцької сільської ради Волинської області - ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_2.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області, адреса: м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, Волинської області.

Представник служби у справах дітей Ківерцівської районної державної адміністрації Волинської області - Дейна Оксана Володимирівна, робоча адреса: м. Ківерці, вул. Незалежності, 20, Волинської області.

Відповідач - ОСОБА_2, адреса проживання: АДРЕСА_1

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька

Повний текст рішення суду виготовлено 26.06.2018 року