Рішення № 74931242, 26.06.2018, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/592/18

Провадження № 2/139/266/18

РІШЕННЯ

іменем України

26 червня 2018 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої – судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Попелюхівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок (домоволодіння) в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

17 жовтня 2017 року померла мати позивачів ОСОБА_3. Позивачі є спадкоємцями за законом, прийняли спадщину, але не можуть оформити спадкові права в нотаріуса, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на нерухоме спадкове майно. За захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 13 червня 2018 року з відповідним позовом звернулися до суду.

Ухвалою від 14 червня 2018 року (а.с. 38) відкрито підготовче провадження у справі.

Позивачі у підготовче засідання не з’явилися, просили справу слухати за їхньої відсутності (позовна заява, а.с. 5).

Представник відповідача – сільський голова Попелюхівської сільської ради у підготовче засідання не з’явилася, подала до суду заяву, у якій позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала і просила справу слухати у її відсутності (а.с. 40).

З врахуванням положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд ухвалив про проведення підготовчого засідання за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи обставину, що відповідач визнає позовні вимоги і таке визнання позовних вимог відповідає закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд вважає за можливе на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження ухвалити рішення у цій справі.

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

Об'єктом спадкового наступництва є спадщина, тобто вся сукупність прав та обов'язків спадкодавця, в яких він перебував на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою є невіддільними від особи їх носія і здатні перейти до інших осіб.

Свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 319325, виданим 10 лютого 2016 року (а.с. 15), стверджується, що 09 лютого 2016 року у с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області помер ОСОБА_4.

Довідками виконавчого комітету Попелюхівської сільської ради № 99 від 30 березня 2018 року (а.с. 21), № 152, № 153 та № 17 від 23 травня 2018 року (а.с. 22, 23, 24), технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с. 25-29) стверджується, що ОСОБА_4 володів житловим будинком № 9 по вул. М. Касько в с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області, який було побудовано у 1948 році.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини – день смерті спадкодавця.

З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 44096103 від 07 червня 2016 року (а.с. 52), що міститься в матеріалах спадкової справи, заведеної у Мурованокуриловецькій ДНК за № 49/2018, слідує, що по своїй смерті ОСОБА_4 заповіту не залишав.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, і батьки (ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 17) та довідкою Попелюхівської сільської ради № 55 від 20.05.2016 (а.с. 51) стверджується, що право спадкувати після смерті ОСОБА_4 мала його дружина ОСОБА_3.

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив відмову від неї(ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

З довідки Попелюхівської сільської ради № 55 від 20.05.2016 (а.с. 51) вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_3. Із копії матеріалів спадкової справи № 229/2016, заведеної у Мурованокуриловецькій ДНК до майна померлого ОСОБА_4 вбачається, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 звернулася лише його дружина ОСОБА_3 (а.с. 50), однак спадкових прав на житловий будинок не оформила.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України). Таким чином, з 09 лютого 2016 року ОСОБА_3 належало право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, який знаходиться с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області по вулиці М. Касько, 9.

Свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 387454, виданим 02 листопада 2017 року (а.с. 16), стверджується, що ОСОБА_3 померла 17 жовтня 2017 року у с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, і батьки (ст. 1261 ЦК України).Свідоцтвами про своє народження (а.с. 8, 11) та свідоцтвами про укладення шлюбу (а.с. 9, 14) позивачі довели своє право спадкувати після смерті ОСОБА_3 у першій черзі спадкоємців за законом як доньки.

Із довідки виконавчого комітету Попелюхівської сільської ради № 17 від 23 травня 2018 року (а.с. 24) слідує, що на день смерті з померлою ніхто не проживав та не був зареєстрований.

Однак, позивачі прийняли спадщину після смерті своєї матері у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, про що свідчать їх заяви в матеріалах спадкової справи (а.с. 46, 47).

Таким чином, позивачі довели факт смерті спадкодавця ОСОБА_3, склад спадкового майна, своє право спадкувати та факт прийняття спадщини.

Однак, постановою державного нотаріуса Мурованокуриловецької ДНК № 197/02-31 від 04 травня 2018 року (а.с. 34) позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на спадкове майно. Так, хоча виконком Мурованокуриловецької районної ради народних депутатів своїм рішенням № 108 від 16.06.1988 постановив оформити право особистої власності на житлові будинки, що розташовані, зокрема, в с. Біляни, а відповідній сільській раді – видати власникам свідоцтво про право власності на житловий будинок (а.с. 18), із довідки Попелюхівської сільської ради № 99 від 30 березня 2018 року (а.с. 21) вбачається, що свідоцтво на житловий будинок по вулиці М.Касько, 9 в с. Біляни не видавалося, а із довідки ФОП ОСОБА_5 (а.с. 19) слідує, що право власності на житловий будинок за ОСОБА_4 не зареєстровано.

Отже, позивачі довели, що іншим чином, окрім як через суд, вони не зможуть захистити свої права спадкоємця.

Враховуючи вищевикладене, а також обставину, що відповідач визнав позовні вимоги і таке визнання відповідає вимогам закону, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси, суд вважає за правильне визнати за ОСОБА_6 та ОСОБА_2 право власності на спадкове майно - житловий будинок з господарськими спорудами, яке залишилось після смерті ОСОБА_3.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 1278 про рівність часток спадкоємців у спадщину, за кожним із позивачів має бути визнано право власності на 50% домоволодіння.

Керуючись ст.ст. 392, 1216, 1261, 1278 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81,197-198, 200, 211, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані по вулиці М. Касько, 9 в с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області в порядку спадкування в першій черзі за законом після смерті 17 жовтня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 09 лютого 2016 року.

Визнати за ОСОБА_2, 23 липня 1980 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані по вулиці М. Касько, 9 в с. Біляни Мурованокуриловецького району Вінницької області в порядку спадкування в першій черзі за законом після смерті 17 жовтня 2017 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, який помер 09 лютого 2016 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з моменту проголошення до апеляційного суду Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: _____