Рішення № 74931165, 25.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

25 червня 2018 р.

Справа № 147/332/18

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до сільського голови Новоободівської сільської ради ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Тростянецького районного суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1, позивач) з адміністративним позовом до сільського голови Ново-Ободівської сільської ради ОСОБА_2 (далі – сільський голова Ново-Ободівської сільради ОСОБА_2, відповідач), у якому, з урахуванням уточненої позовної заяви просив: про:

- визнати протиправною бездіяльність, що полягає у відсутності реєстрації, розгляду та ненаданні відповіді, укритті чи знищенні звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 р.;

- зобов’язати повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 р.;

- відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, що становить 18 615 грн.

- винести окрему ухвалу для притягнення відповідача до відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Ново-Ободівської сільської ради із заявою про розгляд заяви по суті про призначення його кандидатури на посаду КП, однак, дана заява не зареєстрована, не розглянута та відповіді на неї не надано. Відтак, на думку позивача, відповідачем допущена протиправна бездіяльність, що призвела до порушення його прав, у зв’язку із чим він звернувся із цим позовом до суду.

30.03.2018 р. ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області передано справу до Вінницького окружного адміністративного суду.

25.05.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені) в порядку статті 263 КАС України. Окрім того, відстрочено сплату судового збору.

25.06.2018 р. на адресу суду надійшов відзив (вх.№26361 від 25.06.2018 р.), в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову, пояснюючи, що на сесії Ново- ободівської сільської ради по розгляду звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 року було вирішено вважати його як таке , що не підлягає вирішенню у зв'язку із відсутністю офіційної заяви ОСОБА_1 про прийняття на роботу на посаду керівника КП "Новоободівське". Окремо, позивач вказала, що нею не проставлявся підпис на зверненні ОСОБА_1 від 15.11.2017 р. та такий скановано.

Також, 25.06.2018 р. відповідачем надано письмові пояснення (вх. №26360), в яких вказано, що звернення ОСОБА_1 не реєструвалось у вхідній кореспонденції сільської ради, оскільки адресовано черговій сесії та не містило питань, що потребує вирішення виконкомом і надання відповіді.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступних міркувань.

Так, порядок реєстрації звернень громадян, визначається Інструкцією з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 348 (далі – Інструкція №348).

Із положень пункту 2 Інструкції №348 випливає, що усі пропозиції, заяви і скарги, що надійшли, повинні прийматися та централізовано реєструватися у день їх надходження, а ті, що надійшли у неробочий день та час, - наступного після нього робочого дня на реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами (додаток № 1), або в журналах (додаток № 2). Конверти (вирізки з них) зберігаються разом з пропозицією, заявою, скаргою. Облік особистого прийому громадян ведеться на картках, у журналах (додаток № 3) або за допомогою електронно-обчислювальної техніки. За відсутності в організації системи електронного документообігу письмове звернення, отримане за допомогою Інтернету, засобів електронного зв’язку (електронне звернення), перед реєстрацією роздруковується на папері.

Журнальна форма реєстрації пропозицій, заяв і скарг та обліку особистого прийому громадян допускається в організаціях з річним обсягом надходження до 600 пропозицій, заяв та скарг і такою ж кількістю звернень громадян на особистому прийомі.

Письмові та усні пропозиції, заяви і скарги, подані на особистому прийомі, також підлягають централізованій реєстрації на реєстраційно-контрольних картках, придатних для оброблення персональними комп'ютерами, або в журналах (додатки № 1 і 2).

Реєстраційно-контрольна картка, журнал реєстрації пропозицій, заяв і скарг, картка (журнал) обліку особистого прийому громадян ведуться згідно з вказівками щодо їх заповнення (додаток № 4).

Автоматизовані реєстрація пропозицій, заяв і скарг та облік особистого прийому громадян здійснюються з реєстраційно-контрольних форм шляхом введення в персональний комп'ютер таких елементів: дата надходження звернення; прізвище, ім'я, по батькові, категорія (соціальний стан) заявника; звідки одержано звернення, дата, індекс, контроль; порушені питання - короткий зміст, індекси; зміст і дата резолюції, прізвище автора, виконавець, термін виконання; дата надіслання, індекс і зміст документа, прийняті рішення, дата зняття з контролю; номер справи за номенклатурою.

Автоматизована реєстрація обліку особистого прийому громадян шляхом прямого введення в персональний комп'ютер здійснюється за допомогою таких елементів: дата прийому, хто приймає; прізвище, ім'я, по батькові, адреса, місце роботи, категорія (соціальний стан) заявника; порушені питання - короткий зміст, індекси; кому доручено розгляд, зміст доручення, термін виконання, прийняті рішення, дата одержання відповіді.

Склад зазначених елементів за необхідності може бути доповнений (розписка виконавця в одержанні документа, хід виконання тощо). Порядок розміщення елементів у разі проведення автоматизованої реєстрації може визначатись організацією.

У процесі автоматизованої реєстрації формується банк реєстраційних даних. Автоматизовані банки даних забезпечують користувача інформацією про всі документи і їх місцезнаходження за допомогою виведення інформації на екран комп'ютера, а у разі потреби - на принтер.

Реєстраційний індекс пропозиції, заяви, скарги зазначається у реєстраційному штампі (додаток № 5). Штамп ставиться на нижньому полі першого аркуша документа праворуч або на іншому вільному від тексту місці, крім місця, призначеного для підшивки.

Реєстраційний індекс складається з початкової літери прізвища заявника та порядкового номера пропозиції, заяви, скарги, що надійшла, наприклад, Д-401. Реєстраційний індекс може бути доповнений іншими позначеннями, що забезпечують систематизацію, пошук, аналіз і зберігання пропозицій, заяв і скарг.

На вимогу громадянина, який подав звернення до організації, на першому аркуші копії звернення проставляється штамп із зазначенням найменування організації, дати надходження та вхідного номера звернення. Така копія повертається громадянинові.

Отже, з процитованого видно, що у випадку надходження звернення громадян, таке має бути зареєстровано у відповідному порядку або реєстраційно-контрольних картах, придатних для оброблення персональними комп'ютерами (додаток № 1), або в журналах (додаток № 2).

Як встановлено судом звернення позивача від 15.11.2017 р. отримано у сільській раді, однак, всупереч вищевказаним нормам, воно не зареєстровано ані в реєстраційно-контрольній картці, придатній для оброблення персональними комп'ютерами, ані в журналі. Доказів протилежного суду не надано.

Відтак, з мотивів наведених вище, суд критично оцінює пояснення відповідача щодо відсутності необхідності у реєстрації звернення позивача.

Окремо, суд зазначає про наступне.

Із положень статті 12 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" випливає, що сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Згідно частин першої, другої статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Перша сесія новообраної сільської, селищної, міської ради скликається відповідною територіальною виборчою комісією не пізніш як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів ради в кількості, яка забезпечує повноважність складу ради відповідно до статті 45 цього Закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної виборчої комісії, який інформує раду про підсумки виборів депутатів, а також про підсумки виборів відповідно сільського, селищного, міського голови. З моменту визнання повноважень депутатів ради нового скликання та новообраного сільського, селищного, міського голови відповідно до статті 42 цього Закону головує на пленарних засіданнях ради першої сесії новообраний голова.

Частиною четвертою статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлено, що сільський, селищний, міський голова: забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.

Отже, як видно саме голова відповідної сільської ради є головною посадовою особою територіальної громади, яка головує на сесіях ради. Окрім того, голова сільської ради забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладене, за відсутність доказів реєстрації звернення позивача, суд доходить висновку, що позов в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не реєстрації звернення від 15.11.2017 р. підлягає задоволенню.

Разом з тим, визначаючись щодо позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності щодо не розгляду та ненаданні відповіді, укритті чи знищенні звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 р. та зобов'язання розглянути повторно, суд виходить з наступного.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює ОСОБА_3 України "Про звернення громадян" (далі - ОСОБА_3 №393/96-вр). ОСОБА_3 забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (ч. 1 ст.1 Закону №393/96-вр).

В розумінні частини третьої статті 3 Закону №393/96-вр, заява (клопотання) – це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Положеннями статті 5 Закону №393/96-вр визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Положеннями статей 19, 20 Закону №393/96-вр визначено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Із аналізу процитованих вище норм видно, що за наслідком розгляду відповідних звернень, орган місцевого самоврядування має письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Як видно зі змісту адміністративного позову, позивач просить визнати протиправними бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді, укритті, знищенні та ненаданні відповіді на свою заяву від 15.11.2018 р.

Слід зазначити, що згідно загальних засад права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи. В свою чергу дії - це юридично значуща активна (тобто врегульована нормами права) поведінка суб'єкта владних повноважень, що спричиняє юридичні наслідки.

Як встановлено судом, на 24 сесії 7 скликання Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області від 22.12.2017 р. прийнято рішення «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 від 15.11.2017 року» , в якому вказано, що до повноважень сільського голови відносяться питання призначення на посаду та звільнення з посади керівників відділів управлінь та інших органів ради підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності.

Звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 р. вважати як таке, що не підлягає вирішенню у зв'язку з відсутністю офіційної заяви від ОСОБА_1 про прийняття на роботу на посаду керівника КП "Новоободівське".

В подальшому, Новоободівською сільською радою Тростянецького району Вінницької області листом за вих. №108 від 21.03.2018 р. повідомлено ОСОБА_1 про результати розгляду його звернення від 15.11.2017 р. "Про намір очолити комунальне підприємство".

За таких обставин, враховуючи вищенаведене у суду відсутні правові підстави вважати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання, не розгляду, укритті, знищенні відповіді на вказане звернення та, відповідно, зобов’язувати суб’єкта владних повноважень надавати обґрунтовану відповідь. Відтак, в задоволені позову в досліджуваній часті слід відмовити.

Визначаючись щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Частинами першою та другою статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків (майнової шкоди) у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Так, відповідно до частини другої статті 23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п. 3 вказаної постанови).

У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стверджуючи про те, що відповідачем завдано моральну шкоду, позивачем не доведено факту завдання немайнових втрат, спричинених моральними та фізичними стражданнями, які спричинили негативні зміни у житті особи. Як і не доведені самі негативні зміни у житті. Окрім того, позивачем не обґрунтовано розміру відшкодування шкоди в сумі 18 615 грн. та не підтверджено її документально.

Окремо суд зауважує, що вирішення позитивно питання щодо стягнення моральної шкоди з суб’єкта владних повноважень, серед іншого, є наслідком встановлення судом порушень прав, свобод чи інтересів особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльності першого, що у цьому випадку не знайшло свого підтвердження.

Отже, суд зазначає, що позовна вимога про відшкодування позивачу моральної та шкоди позивачем не доведена з передбачених статтями 23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність такої шкоди. А також, судом не встановлено, що мали місце неправомірні дії чи бездіяльність зі сторони відповідача, які б спричинили негативні зміни у житті позивача.

За сукупністю наведених обставин підстави для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди відсутні.

Окрім того, в прохальній частині позивач просить винести окрему ухвалу у зв’язку із чим, суд вказує на наступне.

Відповідно до статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб’єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов’язків, неналежного виконання професійних обов’язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

В ході судового розгляду не встановлено порушень, які б викликали необхідність у реагуванні шляхом винесення окремої ухвали, а відтак, в задоволенні клопотання позивача про її винесення слід відмовити.

Відповідно до частини другої 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частини першої другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що ухвалою від 25.05.2018 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що сплата судових витрат позивачу відстрочена, а позов задоволено частково, судові витрати у даній справі необхідно стягнути з обох сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, виходячи з наступного розрахунку.

Так, заявлено дві вимоги: майнового (про стягнення моральної шкоди) та немайнового характеру (про визнання протиправною бездіяльність і, як наслідок, зобов'язання вчинити дії). Відтак, враховуючи вимоги Закону України "Про судовий збір", судовий збір мав би бути сплачений при подані позову у загальному розмірі 1409,60 грн. (по 704,80 грн. за кожну вимогу).

Позов задоволено у частині, що складає 1/4 від немайнової вимоги, відповідно, судовий збір, що підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень складає 176,20 грн. Решту суми судового збору (528,60+704,8) 1233,40 грн. слід стягнути з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність сільського голови Новоободівської сільської ради ОСОБА_4 у відсутності реєстрації звернення ОСОБА_1 від 15.11.2017 р.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (вул.Ватутіна, 4а, с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1) на користь держави (отримувач коштів УДКСУ у м. Вінниці, код платежу 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ 38054707, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області , код банку отримувача (МФО) 802015, рахунок отримувача 31219206784002, код класифікації доходів бюджету 22030101 , призначення платежу "Судовий збір, за позовом ОСОБА_1Є.", Вінницький окружний адміністративний суд) судовий збір в сумі 1233,40 (одну тисячу двісті тридцять три гривні 40 копійок).

Стягнути з Новоободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області (вул.Центральна, 1, с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область,код ЄДРПОУ - 04331099) на користь держави (отримувач коштів УДКСУ у м. Вінниці, код платежу 22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ 38054707, банк отримувача ГУ ДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача (МФО) 802015, рахунок отримувача 31219206784002, код класифікації доходів бюджету 22030101 , призначення платежу "Судовий збір, за позовом ОСОБА_1Є.", Вінницький окружний адміністративний суд) судовий збір в сумі 176,20 (сто сімдесят шість гривень 20 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (вул.Ватутіна, 4а, с. Нова Ободівка, Тростянецький район, Вінницька область, ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1).

Відповідач: сільський голова Новоободівської сільської ради ОСОБА_2 (Центральна, 1,ОСОБА_5,Тростянецький район, Вінницька область, 24357).

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна