Постанова № 7493112, 02.12.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2009                                                                                           № 22/39

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Сугоняко Ю. П. – представник за довіреністю від 24.03.2009 року

від відповідача -Мацько М. А. – представник за довіреністю № 209 від 01.07.2009 рок

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.08.2009

у справі № 22/39 (суддя

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Чигиринський консервний завод"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   розірвання договору, повернення сплачених коштів та стягнення 101196,87 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про розірвання договору (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем, та стягнення з відповідача основного боргу в сумі 98127,40 грн., збитків від інфляції в сумі 4242,53 грн., 3% річних в сумі 8008,81 грн. та 7000 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, які підтверджуються наявним в матеріалах справи Договором 1-У (т. 3 а. с. 83-84), актом до вказаного договору (т. 3 а. с. 85) та платіжним дорученням № 00228 від 09.07.2009 року (т. 3 а. с. 105).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року, повний текст якого підписаний 02.10.2009 року, у справі № 22/39 позов задоволено частково – розірвано договір купівлі – продажу № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено основний борг в сумі 98127,40 грн. та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог: державне мито в сумі 1066,28 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104,90 грн. та витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи, в сумі 6223,04 грн.

Рішення суду ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено факт поставки відповідачем за умовами спірного договору неякісного товару.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року у справі № 22/39 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, оскільки не прийнято до уваги, що після спливу гарантійного терміну поставленого за умовами Договору товару, який становить 1 рік, втрачаються його якісні характеристики і будь яка перевірка, експертиза вказаного товару за якістю не могла бути здійснена; що відібрання зразків, за якими проводись експертиза, було здійснено без участі представників відповідача, а отже, вірогідніше за все, вказані зразки не були вироблені відповідачем; що кришка типу „Твіст офф” діаметром 82 мм. RTS є якісною продукцією, про що свідчить її відповідність Технічним умовам ТУ 28.7-31456691.001-2002 від15.03.2002 р. та пройдена у ДП „Житомирстандартметрологія” сертифікація (сертифікат відповідності № 775013 Серія ВБ); що наявні в матеріалах справи акти № 1 та № 2 приймання продукції за якістю, на які посилається позивач, і які з боку заявника підписані не уповноваженими для участі у прийманні продукції за якістю представниками, є такими, що оформлені з грубим порушенням вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (п.п. 19, 24, 27).

Крім цього відповідач посилається на те, що справу господарським судом розглянуто за відсутності третьої особи, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Ухвалою від 05.11.2009 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Синиця О. Ф., відновила строк подання апеляційної скарги, апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив спірне рішення залишити без змін.

Під час розгляду справи колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції помилково включив до кола учасників судового процесу у справі № 22 /39 в якості третьої особи Акціонерне товариство відкритого типу „Марс”, зазначивши про це у вступній частині оспореного рішення.

Зазначена описка не впливає на вирішення спору сторін по суті і може бути виправлена судом першої інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку за заявою сторони або за своєю ініціативою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

26.07.2006 року позивач та відповідач уклали договір (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач бере на себе зобов’язання передати, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити кришки типу “Твист-Офф” діаметром 82мм RTS для стерилізації жировмістких продуктів при температурі 120 градусів з логотипом торгової марки “Премія” в кількості 400520 шт. (далі Товар).

Відповідно до п.п.2.1, 2.2 Договору ціна Товару за 1000 штук складає 245,00 грн. (в т.ч. ПДВ 40,83 грн.), загальна вартість – 98127,40 грн.

Відповідно до п.3.1 Договору вартість Товару повинна бути перерахована позивачем на поточний рахунок відповідача у наступному порядку:

- передоплата в розмірі 50% вартості всього Товару здійснюється до 27.07.2006 включно;

- сума в розмірі 50% перераховується позивачем по факту підписання ним накладної на відвантаження товару.

Відповідно до п.3.3 Договору оплата здійснюється згідно рахунку-фактури на партію товару або на підставі накладної на відвантаження товару.

На підставі рахунку – фактури № 158 від 27.07.2006 року (т. 1 а. с. 26) платіжними дорученнями № 00851 від 28.07.2006 року та № 00882 від 07.08.2006 року, оригінали яких знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а. с. 15, 16), позивач перерахував відповідачеві 98127,40 грн., факт отримання яких відповідачем не заперечується.

Відповідно до п. 4.1 Договору Товар постачається відповідачем позивачу на протязі 10 календарних днів з моменту надходження передоплати на рахунок відповідача.

На виконання умов Договору відповідач поставив позивачу Товар на загальну суму 107529,17 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією накладної (дублікат) № 09/08-2 від 09.08.2006 року (т. 1 а. с. 14) та сторонами не заперечується.

Відповідно до ч. 1 ст. 673 Цивільного кодексу України (ЦК України) продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Згідно част. 1, 2 ст. 268 Господарського кодексу України (ГК України), якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів;

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Зі змісту Договору вбачається, що сторони не зазначили у Договорі номерів та індексів технічних умов, яким має відповідати якість Товару, проте сторонами не заперечується, що поставлені за умовами Договору кришки за якістю мають відповідати ТУ У 28.7-31456691.001-2002 „Кришки металеві для скляної тари з вінцем горловини типу ІІІ Технічні умови” від 15.03.2002 року (далі Технічні умови).

Відповідно до ч. 4 ст. 673 ЦК України, якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Пунктом 1.5.8 Технічних умов встановлено, що кришки мають забезпечувати герметичність закупорювання в період теплової обробки консервів при температурі 120 градусів та процесі зберігання.

В той же час, за правилами ч. 3 ст. 268 ГК України, у разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів, що має місце в даному випадку, остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Умовами Договору сторони визначили, що кришки типу “Твист-Офф” діаметром 82мм RTS, що є предметом поставки, призначені для стерилізації жировмістких продуктів при температурі 120 градусів.

Згідно абзацу 2 ч. 2 ст. 673 ЦК України, якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Як слідує з матеріалів справи, 12.08.2006 року та 13.08.2006 року комісією у складі представників позивача та відповідача складено акти приймання продукції за якістю № 1 (а.с.23 т.1) та № 2 (а.с.24 т.1) (далі акти № 1 та № 2), в яких зафіксовано, що поставлені за Договором кришки в кількості 400520 шт. загальною вартістю 98127,40 грн. з логотипом „Премія” не витримують режиму стерилізації, після проведення якої не мають механічного зчеплення з стандартною банкою, не придатні до використання Покупцем та не відповідають умовам Договору.

Вказані акти складені за участю представників відповідача Мостовської Зої Іванівни – завідувача лабораторією на підставі посвідчення про відрядження від 11.08.2006 року „для вирішення питання про якість” та Цвик Тетяни Гаврилівни – начальника ОТК на підставі посвідчення про відрядження від 11.08.2006 року„для вирішення питання про якість”.

Відповідач не заперечує участь працівників підприємства відповідача у прийнятті продукції за якістю 12.08.2006 та 13.08.2006, проте наполягає на тому, що з боку заявника ці акти підписані представниками, які не уповноважені для участі у прийманні продукції по якості в розумінні Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 № П-7 (далі Інструкція П-7), і що акти № 1 та № 2 є недійсними я к такі, що оформлені з грубим порушенням зазначеної Інструкції П-7.

Проте, зазначені твердження не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки сторони у Договорі не передбачили, що приймання Товару за якістю має проводитися у порядку, встановленому Інструкцією П-7, а тому правила цієї інструкції не мають для сторін сили узгоджених умов Договору і можуть розглядатися лише як звичаї ділового обороту.

Акти № 1 та № 2 не можуть оцінюватись з точки зору правил Інструкції П-7.

Згідно ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Умовами Договору (п.10.3) сторони узгодили, що при виявленні невідповідності, в тому числі, якості товару умовам, вказаним в цьому договорі, сторони в семиденний строк від дати виявлення складають акт про дефекти товару, в якому вказують кількість оглянутого товару та характер виявлених при цьому дефектів. У випадку неприсутності однієї з сторін, акт складається за участю представника незаінтересованої сторони або представника торгово-промислової палати. Відповідач зобов’язаний на протязі 14 робочих днів з дати підписання сторонами акту про дефекти товару усунути виявлені недоліки або пред’явити Позивачу обумовлену відмову в задоволенні претензії.

З огляду на досліджені обставини справи, акти № 1 та № 2 визнаються судом як належні докази на підтвердження факту поставки відповідачем позивачу партії кришок, які не відповідають вимогам Технічних умов на цей вид продукції та конкретній меті їх придбання.

Крім того, наведені у зазначених актах № 1 і № 2 відомості підтверджуються Актом № 3 приймання за якістю продукції від 01.09.2006 року (а.с.25 т.1), складеним за наслідками перевірки якості Товару, яку проведено за участю експерту Черкаської торгово-промислової палати та представника незаінтересованої сторони, ВАТ „Барський машзавод”, і якою встановлена неможливість використання кришок, поставлених відповідно до договору (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року, за призначенням, оскільки після стерилізації вони не мають механічного зачеплення з стандартною банкою, не придатні до використання Покупцем та не відповідають умовам Договору.

Факти, встановлені в акті № 3 приймання за якістю продукції від 01.09.2006 року, знайшли своє підтвердження і у Висновку № 37 Дослідження кришки від 06.05.2009 судової експертизи (а.с.8-89 т.3), проведеної силами ТОВ „Єврокришка” на виконання ухвали суду від 29.01.2009.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження поставки відповідачем позивачу неякісного та непридатного для використання за його функціональним призначенням Товару на суму 98127,40 грн., внаслідок чого позивач не одержав того, на що він розраховував при укладенні Договору з відповідачем, і що є істотним порушенням Договору в розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України.

За правилами ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення), покупець має право за своїм вибором, зокрема, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Матеріалами справи підтверджується, що порушення відповідачем умов Договору щодо якості Товару є істотними, тому позивач згідно вимог закону має право відмовитись від Договору і вимагати повернення сплаченої відповідачеві за цей Товар суми коштів.

Суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 98127,40 грн., сплачених за Товар, що був поставлений за умовами Договору у зв’язку з його неякісністю. Рішення суду в цій частині залишається без змін.

При цьому, Сертифікат відповідності кришок, виготовлених 09-10.08.2006 та 28.07.2006, № 775013 Серії ВБ з терміном дії з 03.05.2007 по 28.07.2007 (а.с.44 т.2), на який посилається відповідач, не може вважатися безсумнівним доказом відповідності переліченим у зазначеному Сертифікаті Технічним умовам спірної партії кришок, поставленої 09.08.2006 за Договором, укладеним 27.06.2006.

З урахуванням норм ч.2 ст.625 ЦК України, згідно якій боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 4242,53 грн. збитків від інфляції та 8008,81 грн. 3% річних. Рішення суду в цій частині також залишається без змін.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року слід зазначити наступне.

Вимога про розірвання договору фактично є вимогою про внесення змін до його умов в частині встановленого строку дії.

Внесення змін до договору можливе за умови, якщо він є діючим.

Згідно п. 15.5 Договору цей Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до кінця 2006 року, в той час як з вимогами розірвати договір (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва 16.01.2007 року, тобто коли строк його дії закінчився, а тому, на думку колегії суддів, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору з підстав п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог позивача про розірвання договору (купівлі–продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 підлягає скасуванню. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року підлягає зміні: провадження у справі в частині вимог позивача про розірвання договору (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 року припиняється. В решті рішення суду залишається без змін.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача, в тому числі на проведення експертного дослідження спірної продукції в сумі 7000 грн., розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат відповідача на державне мито за подачу апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року № 7-93 встановлені ставки державного мита в таких розмірах:

- із позовних заяв, що подаються до господарських судів, із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- із заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (підпункт “а”, “г” пункту 2 зазначеної статті).

Рішенням від 25.08.2009 року у справі № 22/39 позов задоволено частково, розірвано договір купівлі – продажу № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 98127,40 грн. Загальна сума державного мита, що присуджена до стягнення з відповідача становить 1066,28 грн. (981,28+85,00)

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржене повністю і сплачено при цьому 600 грн. державного мита.

Враховуючи, що, як встановлено колегією суддів, судом першої інстанції безпідставно задоволені позовні вимоги про розірвання договір купівлі – продажу № 27-07-06/1 від 27.07.2006 року, витрати відповідача на державне мито за подачу апеляційної скарги щодо цієї суми слід покласти на позивача.

Отже, загалом з позивача на користь відповідача належить стягнути 42,50 грн. (50% від 85 грн.) судових витрати на державне мито за подачу апеляційної скарги.

Крім того, 66,86 грн. (600,00-1066,28/2) підлягають поверненню відповідачеві з державного бюджету як зайво сплачені.

Керуючись ст.ст. 80, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

          1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” на рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року у справі №22/39 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року у справі № 22/39 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 25.08.2009 року у справі № 22/39 в наступній редакції:

          „ 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак”(03022, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, код 31456691, р/р 26003010032095, або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Закритого акціонерного товариства “Чигиринський консервний завод”(20900, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Шевченка, буд.8, код 31963890, р/р 26004301788743 в „ПІБ” м. Черкаси. МФО 345091) основний борг в сумі 98127 (дев’яносто вісім тисяч сто двадцять сім) грн. 40 коп., державне мито в сумі 981 (дев’ятсот вісімдесят одну) грн. 27 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 104 (сто чотири) грн. 90 коп., витрати, пов’язані з проведенням судової експертизи в сумі 6223 (шість тисяч двісті двадцять три) грн. 04 коп.

3. Провадження у справі в частині вимог про розірвання договору (купівлі – продажу) № 27-07-06/1 від 26.07.2006 припинити.”

4 Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Чигиринський консервний завод”(20900, Черкаська область, м. Чигирин, вул. Шевченка, буд.8, код 31963890, р/р 26004301788743 в „ПІБ” м. Черкаси. МФО 345091, або з будь – якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак”(03022, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, код 31456691, р/р 26003010032095) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. витрат на державне мито за подачу апеляційної скарги.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак”(03022, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, код 31456691, р/р 26003010032095) з державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 66 (шістдесят шість) грн. 86 коп., перераховане платіжним дорученням № 4455 від 15 жовтня 2009 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

6. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

7. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 22/39.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

08.12.09 (відправлено)