Ухвала суду № 74930956, 26.06.2018, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1284/18

УХВАЛА

26 червня 2018 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бондаренко О.І.,

секретаря судового засідання: Нагірняк Т.А.

оглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок та про визнання свідоцтва недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2018 року до Вінницького районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок та про визнання свідоцтва недійсним.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею обрано суддю Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко О.І.

Ухвалою судді від 18.05.2018 року вказану позову заяву залишено без руху, оскільки вона не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України; позивачу надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання, роз’яснено, що в іншому випадку позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

31.05.2018 року позивачем на виконання вимог ухвали судді від 18.05.2018 року надано позовну заяву зі змінами.

Ухвалою судді від 05.06.2018 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження на 26.06.2018 року на 16 год. 30 хв.

В судовому засіданні встановлено, що представником позивача ОСОБА_1 в даній справі являється ОСОБА_3.

Враховуючи дану обставину, вважаю за необхідне заявити самовідвід згідно п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, ст. 37 ЦПК України та ст. 15 Кодексу суддівської етики з огляду на наступне.

30.11.2016 року ОСОБА_3 звернувся до Вищої ради правосуддя (на той час Вища рада юстиції) з дисциплінарною скаргою щодо порушення мною, на його думку, вимог законодавства при розгляді справ за заявою ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_4 з викликом заінтересованої особи представника Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем (справа №128/2694/16-ц) та за позовом ОСОБА_4 до Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом (справа №128/3342/16-ц).

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги

ОСОБА_3 членом Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ОСОБА_5 складено висновок від 21.04.2017 року про відкриття дисциплінарної справи стосовно мене.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 26.04.2017 року № 1004/3дп/15-17 відкрито дисциплінарну справу відносно мене.

За результатами розгляду скарги ОСОБА_3, рішенням Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя № 3114/3дп/15-17 від 04.10.2017 року, відмовлено у притягненні мене до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припинено.

Я особисто була присутня на засіданні Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя ( відповідно і змушена була відкласти всі інші справи, які призначені на вказану дату, витрачати час) і надавала пояснення з приводу відомостей, викладених у скарзі ОСОБА_3 Крім того, вказані пояснення направлялися мною також в письмовому вигляді.

Відповідна інформація розміщена на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Ст. 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої цієї статті не застосовуються.

З’ясувавши думку представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3, який покладався на розсуд суду, оглянувши матеріали цивільної справи, приходжу до наступного висновку.

Статтею 2 ЦПК України визначено завдання та основні засади цивільного судочинства – справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Однією з процесуальних гарантій реалізації завдань цивільного судочинства і ухвалення законних та обґрунтованих рішень у цивільних справах є право відводу судді, що має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості якого є сумніви. Виходячи з цього, ефективність даного інституту пов’язана із застосуванням як національного законодавства, так і Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, про що зазначено в постанові Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року. Зокрема, суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції 1950 року, а також практики Європейського Суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ, як джерело права.

Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції 1950 року при вирішенні спору щодо цивільних прав та обов’язків, сторони мають право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно п.5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Відповідно до ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до положень п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схваленої Резолюцією Економічної та ОСОБА_6 ООН 27.07.2006 року №2006/23, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об’єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ст. 5 Кодексу суддівської етики незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява судді Бондаренко О.І. про самовідвід підлягає до задоволення.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 5 Кодексу суддівської етики, ст. ст. 2, 36, 39, 40 ЦПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Заяву судді Вінницького районного суду Вінницької області Бондаренко Оксани Іванівни про самовідвід – задоволити.

Відвести головуючого суддю Бондаренко Оксану Іванівну по цивільній справі № 128/1284/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок та про визнання свідоцтва недійсним.

Цивільну справу № 128/1284/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Степанівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності на житловий будинок та про визнання свідоцтва недійсним - передати для розгляду іншому судді Вінницького районного суду Вінницької області у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Бондаренко