Ухвала суду № 74930550, 26.06.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

26.06.2018 справа № 905/857/18

Донецький апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді-доповідача: ОСОБА_1 розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область,на ухвалу Господарського суду Донецької області від07.06.2018 у справі за позовом№ 905/857/18 (суддя – Г. В. Левшина) Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Покров, Дніпропетровська область, до про Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, стягнення 760 447,50 грн. В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18 зустрічну позовну заяву та додані до неї документи Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, повернуто заявникові.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, 14.06.2018 звернулось до суду з апеляційною скаргою № 80000/10010-11-1287 від 13.06.2018, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18 та направити справу № 905/857/18 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Одночасно скаржником подано клопотання № 80000/10010-11-1287/1 від 13.06.2018 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2018 сформовано колегію у складі: ОСОБА_1 – головуючий суддя (доповідач), судді: Зубченко І. В., Попков Д. О.

З 15.12.2017 набув чинності Господарський процесуальний кодекс України в новій редакції відповідно до Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” № 2147-19 від 03.10.2017.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що подана апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, не відповідає вимогам розділу ІV Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати судового збору та ставки судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п. 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року складає 1 762,00 грн. (ст. 7 Закону України “Про державний бюджет України на 2018 рік”).

Таким чином, заявник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18.

Зазначена сума судового збору сплачена не була. Втім, як уже було зазначено, Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на важкий фінансовий стан, оскільки фінансово-економічні показники його діяльності у першому кварталі 2018 року дали від’ємний результат: чистий збиток склав 2 818 000,00 грн., в підтвердження чого ним надано копію Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 1 квартал 2018 року.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 09.10.1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд підкреслює, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (рішення суду від 10.07.1998 року у справі компанії "Тіннеллі та сини, Лтд. та ін." і "Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства", Reports 1998-IV, с. 1660, п. 72, та рішення суду від 28.11.2006 року у справі "Апостол проти Грузії", заява N 40765/02). При цьому, суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дія в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (рішення суду від 12.06.2007 року у справі "Станков проти Болгарії" (Case of Stankov v. Bulgaria, заява N68490/01, п. 57).

Приписами частини 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" в редакції, яка вступила в силу з 15.12.2017, передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Таким чином, аналіз наведеної норми свідчить про те, що обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування поданого клопотання, не передбачені в числі умов відстрочення сплати судового збору, що обумовлює неможливість задоволення такого клопотання апеляційним судом.

При цьому відстрочення сплати судового збору може мати місце на строк не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України такий строк не може перевищувати тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. У той же час скаржник, всупереч вимогам статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не надав жодних доказів, які б давали підстави стверджувати про поліпшення його матеріального стану та спроможність сплатити судовий збір у повному обсязі протягом строку розгляду апеляційної скарги.

Разом з тим, законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат), по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Водночас безпідставне звільнення, відстрочення та розстрочення юридичній особі сплати судового збору за відсутності належних та допустимих доказів суперечить завданню та меті Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” у частині надходження до спеціального фонду Державного бюджету України коштів від сплати судового збору та може розцінюватися як надання певних процесуальних переваг заявнику перед іншими учасниками судового процесу, які зобов'язані сплачувати такий збір.

З огляду на викладене, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що простого факту відсутності у сторони коштів для оплати судового збору самого по собі недостатньо для безумовного висновку про необхідність надання відстрочки для сплати судового збору при поданні апеляційної скарги.

Беручи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, та з огляду на імперативні приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання № 80000/10010-11-1287/1 від 13.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18 та зобов’язання скаржника сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Крім того, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, Товариством з обмеженою відповідальністю «СРЗ» додано в якості доказів направлення копії апеляційної скарги та додатків до неї експрес-накладну, в якій зазначено отримувачем Покровський гірничо-збагачувальний комбінат, м. Покров, 53300.

При цьому, заявником, всупереч вимогам ст. 259 Господарського процесуального кодексу України, не додано опису вкладення.

Так, зі змісту наданої експрес-накладної не вбачається, що скаржником направлено позивачу саме копію апеляційної скарги № 80000/10010-11-1287 від 13.06.2018, з якою він звернувся до суду, адже зазначена експрес-накладна не містить жодних даних щодо переліку відправлених документів.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що заявником до апеляційної скарги не додано належних доказів надсилання її копії іншим учасникам справи, що суперечить вимогам п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.

Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Зазначені обставини, відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для застосування наслідків, які передбачені у ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а саме – залишення апеляційної скарги без руху з метою усунення скаржником протягом 10 днів з моменту отримання цієї ухвали недоліків.

Згідно з ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України питання про залишення апеляційної скарги без руху вирішується суддею-доповідачем, визначеним в порядку ч. 1 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги.

З огляду на вищевикладене, останнім днем для постановлення ухвали суду, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, є 25.06.2018.

Однак, станом на 25.06.2018 головуючий суддя (доповідач) у даній справі – ОСОБА_1 перебувала у відпустці відповідно до Наказу № 164-в від 19.06.2018, що унеможливило вирішення вказаного питання (постановлення ухвали) у строки, передбачені статтею 260 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 174, 234, 235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18 – залишити без руху.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання цієї ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме:

- надати до Донецького апеляційного господарського суду докази надсилання копії апеляційної скарги № 80000/10010-11-1287 від 13.06.2018 з доданими до неї документами на адресу Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Покров, Дніпропетровська область, у відповідності до вимог ст. 259 Господарського процесуального кодексу України;

- сплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Донецької області від 07.06.2018 по справі № 905/857/18 та надати Донецькому апеляційному господарському суду оригінал платіжного доручення про сплату судового збору.

3. Повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «СРЗ», м. Маріуполь, Донецька область, що відповідно до листа № 04-21/805 від 07.06.2018 Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові “Про реквізити рахунку” змінено реквізити рахунку для сплати судового збору у 2018 році за кодом класифікації доходів бюджету – 22030101 “Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)”, який починає діяти з 02.07.2018 року:

отримувач коштів - УК у м. Харкові/м. Харків/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37999649; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) - 899998; номер рахунку - 34310206082001; код класифікації доходів бюджету - 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький апеляційний господарський суд (назва суду, де розглядається справа).

4. Роз'яснити апелянту, що в разі неусунення вказаних недоліків в установлений строк, апеляційна скарга згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, яка застосовується в силу ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, буде вважатися не поданою і підлягатиме поверненню заявнику.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (доповідач) Л. Ф. Чернота