Ухвала суду № 74930029, 26.06.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

26 червня 2018 року Справа № 915/637/18

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши

позовну заяву приватного підприємства “ВІРІС” (код ЄДРПОУ 30270505),

юридична адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Січових Стрільців, 4,

поштова адреса: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. О.Онікієнка (вул. Кутузова), 125, оф. 13,

до відповідача: приватного підприємства “ХЕППІ ДОГ”, 54018, АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 13871357)

про: стягнення 378804,60 грн.,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2018 року приватне підприємство “ВІРІС” звернулось до господарського суду Миколаївської області із позовом б/н від 19.06.2018 року до приватного підприємства “ХЕППІ ДОГ” про стягнення грошових коштів у сумі 378804,60 грн., з яких:

- 79900,00 грн. – вартість товару, поставленого згідно видаткової накладної № РН-0000280 від 16.10.2014 року та рахунку-фактури № СФ-0000216 від 16.10.2014 року;

- 142200,00 грн. - вартість товару, поставленого згідно видаткової накладної № РН-0000041 від 19.03.2015 року та рахунку-фактури № СФ-0000021 від 19.03.2015 року;

- 156704,60 грн. – пеня.

Як на підставу свого позову позивач посилається в тому числі на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 612, 623, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Як вбачається із змісту позовної заяви позивач об'єднав позовні вимоги по стягненню з відповідача заборгованостей у зв'язку із невиконанням відповідачем умов окремих договорів, укладених у спрощений спосіб.

Підставою стягнення заборгованостей є окремі рахунки-фактури та окремі видаткові накладні.

Тобто, заявлені позовні вимоги по стягненню з відповідача заборгованостей не пов'язані між собою спільною підставою виникнення.

Крім того, як вбачається із змісту позовної заяви та наданих доказів відсутня і така підстава для об’єднання позовних вимог як об'єднання їх за спільними доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об’єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Як було зазначено вище в даній позовній заяві об’єднані позовні вимоги, підставою виникнення яких є різні договори, укладені в різний час, тому така підстава об'єднання позовних вимог як “спільна підстава виникнення” застосована бути не може.

Також, як було зазначено вище, не підлягає застосуванню така підстава об'єднання позовних вимог як “пов'язані між собою поданими доказами” з огляду на те, що подані позивачем докази стосуються виконання окремих договорів і не пов’язують між собою позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

У позовній заяві позивач просить вжити заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Зазначені пропозиції у заяві відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття заходів забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Докази оплати судовим збором заяви про вжиття заходів забезпечення позову суду не надані.

Відповідно до ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ч. 7 ст. 140 ГПК України, п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Повернути позовну заяву приватного підприємства “ВІРІС” б/н від 19.06.2018 року і додані до неї документи (всього на 41 аркуші, в тому числі платіжне доручення № 92 від 03.04.2018 року про сплату судового збору в сумі 5682,07 грн., клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 19.06.2018 року), разом з актом відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області від 21.06.2018 року на 1 арк.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А.П. Алексєєв