Ухвала суду № 74929510, 20.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/65/17-28/44/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.06.2018 Справа № 908/846/17

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя – Федорова Олена Владиславівна, суддя – Мірошниченко Михайло Володимирович, суддя – Топчій Олена Анатоліївна при секретарі Рикун А.В. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Глухівський кар’єр кварцитів” (41462, Сумська область, Глухівський район, с. Баничі, вул. Заводська, 18-а)

до відповідача: публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)

про зобов’язання повернути майно, згідно Акту прийому-передачі від 16.06.2015р., передане за договором зберігання № ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., укладеним між ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та ТОВ “Глухівський кар’єр кварцитів”

за зустрічним позовом: публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, Південне шосе, 15)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Глухівський кар’єр кварцитів” (41462, Сумська область, Глухівський район, с. Баничі, вул. Заводська, 18-а)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9)

про визнання права власності на майно

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ордер КВ №381621 від 28.12.2017р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №011.11-25 від 26.12.2017р.;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №3 від 02.01.2018р.

ВСТАНОВИВ:

На розгляді господарського суду Запорізької області знаходиться справа №908/846/17 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Глухівський кар’єр кварцитів” до відповідача публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Фонду державного майна України про зобов’язання повернути майно, згідно Акту прийому-передачі від 16.06.2015р., передане за договором зберігання № ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., укладеним між ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та ТОВ “Глухівський кар’єр кварцитів”, та за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Глухівський кар’єр кварцитів” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Фонду державного майна України про визнання права власності на майно.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2018р., в порядку ст. 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання; судове засідання призначено на 06.06.2018р.

Судове засідання призначене на 06.06.2018р. не відбулося у зв’язку з перебуванням головуючого судді Федорової О.В. на лікарняному з 29.05.2018р. по 09.06.2018р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2018р. підготовче засідання призначено на 20.06.2018р.

Судове засідання 20.06.2018р. відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Фіксування судового процесу за допомогою відеозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось у зв’язку з відсутністю у суду такої технічної можливості.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що всі наявні докази було подано до суду та жодних клопотань процесуального характеру немає.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заявлене в минулому судовому засіданні клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи та заявив клопотання про залучення співвідповідача до участі у справі. У зв'язку з заявленим клопотанням про залучення співвідповідача до участі у справі, надав уточнену зустрічну позовну заяву.

Пунктом 3 частини 2 статті 182 ГПК України встановлено, що у підготовчому засіданні суд у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.

Зі змісту поданої заяви про уточнення зустрічної позовної заяви не вбачається уточнення позовних вимог, оскільки зміст питання, яке має бути розглянуто судом, фактично залишено в редакції, викладеній у зустрічній позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач також зазначив, що фактично уточнена зустрічна позовна заява подана у зв'язку із заявленим клопотанням про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ "Сервісний центр "Металург".

Враховуючи викладене, суд відмовив у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви.

В обґрунтування необхідності залучення ТОВ "Сервісний центр "Металург", як співвідповідача у справі, представник ПАТ "ЗАлК" зазначив, що в період з 2011 по 2013 рік ТОВ "ЗАКАЛ", єдиним засновником якого був ПАТ "ЗАлК", передав частину спірного обладнання, що є предметом розгляду справи до ТОВ "Сервісний центр "Металург". В свою чергу ТОВ "Сервісний центр "Металург" за договором №8310Р1887 від 18.03.2014р. продало вказану частину обладнання ТОВ "Алюмінієва катанка Запоріжжя", яке в свою чергу продало його за договором купівлі-продажу №АКЗ-Д-2015-002 від 05.06.2015р. ТОВ "Глухівський кар’єр кварцитів". Враховуючи, що ТОВ "Алюмінієва катанка Запоріжжя" та ТОВ "Завод алюмінієвої катанки" ліквідовано, відповідач вважає за необхідне залучити у якості співвідповідача до участі у справі ТОВ "Сервісний центр "Металург".

В обґрунтування необхідності призначення у справі судової товарознавчої експертизи, представник відповідач зазначив, що в акті приймання-передачі спірного майна не визначено його індивідуальних ознак, а тому встановити яке саме майно підлягає поверненню позивачу за первісним позов не можливо.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти залучення співвідповідача до участі у справі та зазначив, що договір купівлі-продажу №АКЗ-Д-2015-002 від 05.06.2015р. було укладено між ТОВ "Глухівський кар’єр кварцитів" та ТОВ "Алюмінієва катанка Запоріжжя". Жодним чином даний договір не стосується прав чи охоронюваних інтересів ТОВ "Сервісний центр "Металург".

Також представник позивача заперечив проти призначення експертизи у справі та зазначив, що у відповідача було достатньо часу щоб провести зазначену експертизу самостійно та надати до суду відповідний висновок експерта. Крім того, на думку позивача, відповідач у даний спосіб намагається затягнути розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження – до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Вимогами зустрічної позовної заяви є визнання права власності на майно.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Доказів того, що ТОВ "Сервісний центр "Металург" не визнає чи оспорює право власності на спірне майно, суду не надано.

Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання відповідача про залучення ТОВ "Сервісний центр "Металург" до участі у справі як співвідповідача за зустрічним позовом, судом відмовлено.

07.06.2018р. від Фонду державного майна України надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та зазначено, що Фондом державного майна України на виконання Указу Президента України від 18.03.1994р. №98/94 "Про порядок підготовки до продажу акцій відкритих акціонерних товариств, які створені шляхом корпоратизації" здійснено продаж лише акцій ВАТ "ЗАлК", будь-які матеріали з корпоратизації ВАТ "ЗАлК" у Фонду державного майна України відсутні.

19.06.2018р. від третьої особи надійшли письмові пояснення, відповідно до яких остання просить суд задовольнити позовні вимоги за зустрічним позов, а в задоволенні первісного позову – відмовити.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтвердив позицію, викладену у клопотанні та поясненнях, наданих до суду.

Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення у справі судової товарознавчої експертизи, суд частково задовольнив його, виходячи з такого:

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, виключають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визначених судом поважними, зокрема через неможливістю отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Предметом розгляду первісного позову є зобов’язання повернути майно згідно Акту прийому-передачі від 16.06.2015р. передане за договором зберігання № ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., укладеним між ПАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та ТОВ “Глухівський кар’єр кварцитів”.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Частиною 1 статті 949 ЦК України встановлено обов'язок зберігача повернути річ: зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч. 2 ст. 949 ЦК України).

Предметом позовних вимог може бути витребування (повернення судом) лише індивідуально визначеної речі, оскільки призначенням такого позову є повернення лише того майна, яке було у власності особи. В разі відсутності такого майна – інтереси власника можуть захищатися іншими способами, наприклад, позов про відшкодування шкоди тощо.

Такі саме вимоги передбачені нормами Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України), набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст. ст. 1212, 1213 ЦК України), реституції сторін при визнанні недійсним правочину (ст.216 ЦК України).

За таких обставин суд повинен встановити наявність такого майна та визначити його ідентифікуючі ознаки для об'єктивного розгляду спору.

Крім того, предметом зустрічної позовної заяви є визнання права власності на майно, яке відповідач вважає своїм.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України у разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 ГПК України).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Відповідно до клопотання відповідача про призначення судової товарознавчої експертизи, останнім запропоновано суду проведення експертизи доручити експертам ТОВ "Регіональне судове-експертне бюро", на вирішення експерту поставлені наступні питання:

- яке найменування, призначення, артикул обладнання передане за договором зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., відповідно до акту приймання-передачі від 16.06.2015р.?

- до якого виду, роду, групи, партії, марки належить обладнання передане за договором зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., відповідно до акту приймання-передачі від 16.06.2015р.?

- які індивідуальні (ідентифікуючі) ознаки має кожне найменування обладнання передане за договором зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., відповідно до акту приймання-передачі від 16.06.2015р.?

Розглянувши запропоновані відповідачем питання, суд зазначає, що питання №1 та №2 є складовим питання №3, а тому на підставі ч. 5 ст. 99 ГПК України суд змінив їх та відповідно до ч. 4 ст. 99 ГПК України визначив додаткові питання, з яких має бути проведена експертиза.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (ст. 9 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідачем у заявленому клопотанні про призначення судової товарознавчої експертизи не зазначено та не додано до даного клопотання жодних підтверджень, що ТОВ "Регіональне судове-експертне бюро" атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів.

У зв'язку з цим, суд на підставі ч. 3 ст. 99 ГПК України доручив проведення комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справ у випадках: призначення судом експертизи.

Частиною 1 статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціалістів, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів (ч. 4 ст. 127 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.

З урахуванням згоди відповідача понести витрати по проведенню судової експертизи, суд на підставі ст. 129 ГКП України поклав дані витрати на публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”.

Керуючись ст. ст. 42, 74, 80, 99, 100, 127, 129, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Призначити комплексу судову економічну та товарознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).

2. На вирішення експертам поставити наступні питання:

- чи підтверджується документально факт передачі майна на зберігання ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" за договором зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р.?

- чи підтверджується фактична наявність у ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" майна, обумовленого в Акті прийому-передачі від 16.06.2015р. до договору зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р., на даний час?

- чи підтверджується документально факт бухгалтерського обліку та балансової належності майна, зазначеного в Акті прийому-передачі від 16.06.2015р. ПАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат"?

- визначити найменування та ідентифікуючи ознаки майна, переданого за Актом прийому-передачі майна на зберігання від 16.06.2015р. відповідно до договору зберігання №ЗАлК-Д-2015-80 від 16.06.2015р.?

3. Зобов’язати сторін забезпечити експерта, на його вимогу, всіма необхідними для проведення експертизи документами.

4. Витрати по проведенню судової економічної експертизи покласти на публічне акціонерне товариство “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” та зобов’язати сплатити рахунок на оплату проведення судової економічної експертизи протягом п’яти банківських днів після його отримання.

5. Попередити судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який безпосередньо проводитиме судову експертизу про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

6. Провадження по справі №908/846/17 зупинити до отримання судом результатів комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи.

7. Висновок та дві його копії (для сторін) комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи направити до господарського суду Запорізької області разом із матеріалами господарської справи №908/846/17.

8. Примірник цієї ухвали направити сторонам у справі та Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361).

Відповідно до ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя О.В. Федорова

Судді М.В. Мірошниченко

ОСОБА_4