Рішення № 74929425, 18.06.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/27/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2018 Справа № 908/547/18

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Рачук О.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Іванова Костянтина Вікторовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 8 159,41 грн.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/547/18 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" до Фізичної особи-підприємця Іванова Костянтина Вікторовича про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 1081 від 01.12.2005р. у сумі 8 159,41 грн.

Ухвалою суду від 17.04.2018р. позовну заяву Концерну "Міські теплові мережі" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №908/547/18 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 5/27/18, перше судове засідання з розгляду справи по суті у спрощеному провадженні призначено на 16.05.2018 з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 16.05.2018р. №908/547/18 розгляд справи відкладено до 18.06.2018р. о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін у судове засідання визнати обов'язковою. У судовому засіданні 18.06.2018р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Представник позивач в судове засідання 18.06.2018р. не з'явився, проте підтримав позовні вимоги у судовому засіданні 16.05.2018р., що дозволяє розглянути справу за його відсутності.

18.06.2018р. до суду засобами електронного зв'язку від позивача надійшло клопотання від 18.06.2018р. за вих. №241/юр про відкладення судового засідання, у зв'язку із неотриманням позивачем відповіді на запит від КП «Наше місто».

Суд зазначає, що відповідно до п. 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСА України № 28 від 20.02.2013 р., документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Судом встановлено, що заява позивача не містить електронного цифрового підпису, оригіналу до суду не надходило, отже вказане клопотання не є офіційним документом та не підлягає розгляду судом.

Заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 1081 від 01.12.2005 про постачання теплової енергії в гарячій воді на суму 8 159,41 грн., а саме: 6 670,25 грн. основної заборгованості, 843,53 грн. пені, 139,23 грн. 3% річних та 506,40 грн. інфляційних витрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на умови Договору № 1081 від 01.12.2005, ст. ст. 11, 15, 16, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, Закон України "Про теплопостачання" від 02.06.2005р. № 2633-VI, "Правила користування тепловою енергією", затверджені Постановою Кабінету Міністрів України, ст. ст. 1, 2, 12, 162-164, 171 ГПК України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.04.2018р. №908/547/18 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що до суду повернулася ухвала суду від 17.04.2018р. про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Суд враховує, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з'явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з'явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов'язковою.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Концерну.

Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, постачання теплової енергії для обігріву житла і побутових потреб, комунально-побутових потреб підприємства, бюджетних установ та організацій, інших категорій споживачів, її збут та інше.

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Позивач є монополістом відповідно до положень Закону України "Про природні монополії" та відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24 Закону України "Про теплопостачання"). Аналогічне положення закріплено у п. 14 Правил.

Частиною 2 ст. 275 ГК України визначено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді для об'єкту - підвал літ. А-5, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 76, загальною площею 168,1 кв.м. Система опалення приміщення є спільною із загально будинковою, що підтверджується Актом обстеження системи теплоспоживання об'єкту від 28.05.2018р.

Між Управлінням житлового господарства Запорізької міської ради та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №1137/2 від 20.12.2004р. на виконання рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №463/51 від 25.11.2004р. , відповідно у п.1.1. вказаного договору зазначено, що Управління житлового господарства Запорізької міської ради передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 168,1 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 76.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №1081 про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1.1. договору, енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Згідно із п. 1.3. договору, передбачено, що енергопостачальна організація постачає споживачу в період з 01.12.2005р. по 30.11.2007р. теплову енергію в гарячій воді в межах 4,9 Гкал з максимальним тепловим навантаженням.

Пунктом 3.2.2. договору передбачено, що споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах згідно рахунків за теплову енергію і в терміни, які передбачені розділом VI договору.

Енергопостачальна організація відповідно до п. 4.1.4.3. Договору, обмежувати, або повністю припиняти постачання теплової енергії у випадку та порядку, визначених Правилами користування тепловою енергією, іншими нормативними актами, а також у разі відсутності оплати теплової енергії до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1. договору, облік теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом: опалення розрахунковим способом.

Згідно п.п. 6.1. - 6.7. договору розрахунки за теплову енергію що споживається, проводяться виключно в грошовій формі в національній грошовій одиниці (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Енергопостачальная організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації. У випадку неповернення другого примірника акта в адресу енергопостачальної організації вважається, що казана теплова енергія отримана споживачем в повному обсязі і відповідає виставленій сумі.

Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом - при відсутності приладів обліку.

Споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.

Сторони проводять звірку взаємних розрахунків за фактично спожиту теплову енергію з підписанням акту звірку для визначення заборгованості.

Енергопостачальна організація має право індексувати суму заборгованості споживача за весь час несплати теплової енергії, згідно з офіціальним рівнем інфляції та чинним Законодавством України.

Розділом VII договору, встановлено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує іншій завдані збитки без зарахування неустойки. Відшкодування збитків та оплата неустойки не звільняє від виконання зобов'язань, крім випадку письмової відмови сторони.

Відповідно до п. 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0% від належної до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно із п. 10.1., цей договір набуває чинності після підписання його обома сторонами та діє з « 01» грудня 2005р. по « 30» листопада 2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання.

Договір, додатки до договору та додаткові угоди підписані з обох сторін уповноваженими на те особами та скріплені печатками підприємств.

Доказів розірвання договору суду не надано.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок опалювального сезону у м. Запоріжжя, позивачем було відпущено теплову енергію відповідачу за опалювальний сезон 2016-2017 рр. на загальну суму 6 670,25 грн., що підтверджується рахунками, актами приймання - передачі теплової енергії, реєстрами їх відправлення (а.с. 14 - 23).

Всупереч умовам договору, а саме п. 6.3. договору, відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за період з жовтня 2016р. по березень 2017р., на адресу позивача не направив, заперечень щодо причин їх не підписання не надав.

Таким чином, згідно із п. 6.3. договору, зазначені вище акти приймання-передачі теплової енергії є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.

На адресу відповідача позивачем були надіслані претензії від 10.01.2017р. за вих. №3734-04 та від 06.04.2017р. за вих. №4926-04, у якій позивач просить відповідача сплатити суму заборгованості у розмірі 1 051,23грн. та 5 539,63 грн. відповідно (а.с. 46-49).

Відповідей на зазначені претензії позивачем не було отримано.

Доказів сплати суми боргу в повному обсязі абр частково відповідачем суду також не надано.

На підставі викладеного, заборгованість відповідача з жовтня 2016р. по березень 2017р. у розмірі 6 670,25 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2.3. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі 1,0% від належної до оплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, за порушення відповідачем умов договору щодо несвоєчасного виконання розрахунків за теплову енергію, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної обліковою ставки НБУ за період з листопада 2016 року по березень 2017 року на загальну суму 843,53 грн.

Перевіривши розрахунок пені суд встановив, що розрахунок здійснено вірно і сума пені, що підлягає стягненню становить 843,53 грн.

Крім того, позивачем пред'явлені до стягнення сума 3% річних в розмірі 139,23 грн. та сума інфляційних витрат в розмірі 506,40 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надані позивачем розрахунки судом перевірені та встановлено, що сума індексу інфляції та 3% річних розрахована вірно, вимоги щодо їх стягнення позивачем доведені.

Отже, проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванова Костянтина Вікторовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р зі спеціальним режимом використання №26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) основний борг у сумі 6 670 (шість тисяч шістсот сімдесят) грн. 25 коп.; пеню в сумі 843 (вісімсот сорок три) 53 коп.; 3% річних в сумі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 23 коп.; інфляційні втрати в сумі 506 (п'ятсот шість) грн. 40 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Іванова Костянтина Вікторовича (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137, код ЄДРПОУ 32121458, на п/р №26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», код МФО 313957) судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В. Проскуряков

Повне рішення складено: 23.06.2018 р.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.