Рішення № 74928433, 10.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/687/17

Провадження № 2/761/325/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного позовного провадженя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд: стягнути з ПрАТ «ПЗУ Україна» на свою користь 24984,08 грн. в якості відшкодування матеріальних збитків, 200,00 грн. за оплату авто товарознавчого дослідження та 13000,00 грн. відшкодування моральної шкоди;

стягнути з ОСОБА_2 11342,00 грн. в якості відшкодування втрати товарної вартості автомобіля, 13 000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.09.2016 р. сталася ДТП, в якій було пошкоджено належний позивачу автомобіль НОМЕР_1. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2016 року, іншого учасника ДТП ОСОБА_2, водія автомобіля НОМЕР_2 було визнано винним у ДТП. Відповідачем ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» позивачу було відшкодовано 31923,92 грн. без ПДВ. Позивач з виплаченою сумою страхового відшкодування не погоджується, оскільки останнім, було здійснено огляд автомобіля на ТОВ «ЕДЕМ-АВТО» та вартість відновлювального ремонту склала 45 476,00 грн. Крім того позивач зазначає, що бездіяльністю страхової компанії щодо виплати відшкодування та пошкодження автомобіля винуватцем ДТП, йому було задано моральної шкоди, яка виразилась в моральних стражданнях та погіршенні стану здоров'я, у зв'язку з чим, він поніс матеріальні витрати на відновлювально-реабілітаційне лікування.

В судовому засіданні, судом на обговорення було поставлено питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

За згодою сторін у справі, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У своєму відзиві на позовну заяву ПрАТ СК «ПЗУ України» просило відмовити у задоволенні позовних вимог до нього, зазначивши, що страхове відшкодування було виплачене у розмірі 31 923,92 грн. за вирахуванням ПДВ. Також відповідач зазначає, що страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу. А завдання моральної шкоди є не доведеним доказами.

Відповідач ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлявся належним чином, свого відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У своїй відповіді на відзив ПрАТ СК «ПЗУ України», ОСОБА_1 зазначив, що у розмір виплаченого страхового відшкодування не включено вартість робіт на суму 14 595,83 грн., що є грубим порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив.

08.09.2016 р. приблизно о 19 год. 50 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2 на вул.. Кільцева дорога в м. Києві, при перестроюванні з лівого ряду в правий не впевнився у безпеці маневру, не пропустив автомобіль НОМЕР_3, що рухався по суміжній смузі руху, внаслідок чого здійснив із ним зіткнення, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п. 2.3«б», 10.3 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 04.10.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Внаслідок вказаного ДТП автомобіль НОМЕР_3 отримав механічні пошкодження, що доведено в судовому засіданні.

Автомобіль «МАН» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований у ПрАТ СК «ПЗУ Україна».

ТОВ «ЕДЕМ-АВТО» був наданий рахунок кузовних робіт №ЕС000007845 від 16.09.2016 р. відповідно до якого, вартість робіт, запчастин та матеріалів, необхідних для відновлення пошкодженого авто склало 45 476,00 грн.

Відповідно до звіту ТОВ «СОС Сервіс Україна» №2909/16 від 23.09.2016 р. про визначення вартості матеріального збитку автомобілю НОМЕР_3 складає 37 489,30 грн., величина втрати товарної вартості складає 2889,65 грн.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно із п. 32.7 ст. 37 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було виплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 31 923,92 грн. на підставі звіту ТОВ «СОС Сервіс Україна» №2909/16 від 23.09.2016 р., без включення ПДВ, посилаючись на п. 36.2 ст. 36 Закону.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону, траховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Суд не приймає до уваги, наданий позивачем, рахунок кузовних робіт №ЕС000007845 від 16.09.2016 р.ТОВ «ЕДЕМ-АВТО», оскільки належним доказом матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був би висновок експерта, проте позивчем не було заявлено клопотання про призначення по справі експертизи та не було надано висновку експерта проведеного за власної ініціативи.

Враховуючи наведене, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» було сплачено страхове відшкодування на користь позивача у розмірі 31923,92 грн. у повному обсязі, а тому вимоги до нього щодо стягнення страхового відшкодування задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України зазначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Статтею 1194 ЦК України зазначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до звіту ТОВ «СОС Сервіс Україна» №2909/16 від 23.09.2016 р. величина втрати товарної вартості автомобіля НОМЕР_3 складає 2889,65 грн.

Згідно із п. 32.7 ст. 37 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує: шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

За вказаних обставин з ОСОБА_2 підлягає стягненню вартість втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 2889,65 грн.

Що стосується моральної шкоди, то в цій частині, на думку суду, позов також задоволенню не підлягає за недоведеністю.

Згідно ст. ст. 22, 23 ЦК України, особа, якій завдано збитки у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 5 даної Постанови визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивачем надано довідку та виписку з медичної карти, як на підтвердження завдання моральної шкоди, однак з вказаних документів не можна дійти висновку, що погіршення стану здоров'я позивача, відбулося саме через бездіяльність страхової компанії щодо виплати відшкодування та пошкодження автомобіля винуватцем ДТП та не надано доказів понесення матеріальних витрат на відновлювально-реабілітаційне лікування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вартість втрати товарної вартості транспортного засобу у розмірі 2889,65 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: