Рішення № 74928422, 10.05.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12909/17

Провадження № 2/761/3364/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду, в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд: визнати припиненою поруку за договором поруки від 21.04.2006 року укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1, в якості забезпечення виконання зобов'язань передбачених кредитним договором №401/П/2006-978 від 21.04.2006.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 21.04.2006 р. між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір №410/П/2006-978, предметом якого було надання Березицькому цільового кредиту у сумі 26698 Євро строком з 21.04.2006 року по 20.04.2012 р. зі сплатою за користування кредитом 7,5% річних у євро та щомісячним погашенням кредиту відповідно до графіку погашення кредиту також у євро. 21.04.2006 р. в забезпечення кредитного договору між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Надра» укладено договір поруки. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість у розмірі 466 804,44 грн. Позивач зазначає, що ПАТ КБ «Надра» не направляв їй повідомлень з вимогою виконати зобов'язання позивальника за кредитним договором. Таким чином, ПАТ КБ «Надра» не набув права вимоги до поручителя виконання зобов'язання за кредитним договором та пропустив строки пред'явлення вимоги, а тому на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України порука є припиненою.

В судовому засіданні, судом на обговорення було поставлено питання щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

За згодою сторін у справі, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач надав до суду відзив, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки при розгляді справи про стягнення заборгованості ОСОБА_1 як поручителем за кредитним договором, питання припинення договору поруки не підіймалося, а рішення про стягнення заборгованості залишено без змін. Таким чином, вважає, що підстав для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України немає. Також відповідач зазначає, що вимагати дострокового виконання зобов'язань у випадку їх прострочення, є правом, а не обов'язком кредитора, а тому посилання позивача на те, що ПАТ «КБ «Надра» зобов'язаний звернутися із вимогою до поручителя в шестимісячний строк із дати настання строку виконання основного зобов'язання, не може слугувати підставою для визнання дії поруки припиненою, оскільки банк, в межах строку дії основного зобов'язання та відповідно договору поруки, звернувся із судовою вимогою до боржника та поручителя ще у 2010 році.

Третя особа ОСОБА_2 про розгляд справи повідомлявся належним чином, своїх пояснень щодо позову до суду не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив.

21.04.2006 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №410/П/2006-978, відповідно до умов якого банк надав у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 26698,00 євро, які позичальник разом з нарахованими відсотками в розмірі 7,5 %, повинен повернути не пізніше 20.04.2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язань позичальником ОСОБА_2 за кредитним договором №410/П/2006-978, 21.04.2006 р. між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 30.06.2010 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість, за вказаним кредитним договором, у розмірі 466 804,44 грн.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов'язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб'єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов'язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов'язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов'язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов'язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов'язки сторін кредитного договору.

Як встановлено судом, боржник ОСОБА_2 (а відтак і поручитель) взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 20.04.2012 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

За таких обставин у банк мав право пред'явити вимогу до поручителя про виконання порушеного зобов'язання боржника щодо повернення кредиту до 20.04.2012 р. та протягом наступних шести місяців.

Встановлено, що банк пред'явив позов до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором до боржника та поручителя у червні 2010 р.

За таких обставин, банком не було пропущено строку пред'явлення вимоги до поручителя та порука не є припиненою.

Також слід зазначити, що направлення вимоги до поручителя чи пред'явлення позову є правом, а не обов'язком кредитора.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись 251, 252, 526, 553, 554, 559 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 82, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою - відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: