Ухвала суду № 74927789, 22.06.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 332/3751/17

пр. № 2/336/1078/2018

УХВАЛА

Іменем України

22 червня 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електроенергії,—

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ПАТ «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію відповідно до ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя.

З матеріалів справи вбачається, що 14.12.2017 року ПАТ «Запоріжжяоблегнерго» направило до Заводського районного суду м. Запоріжжя позов до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість не облікованої електроенергії в сумі 3466.40 гривень.

Оскільки позовну заяву було подано до суду до набрання чинності Законом України № 2147 від 03.10.2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тож судом застосовуються положення ЦПК України в редакції, яка діяла на час звернення з позовом.

У відповідності до ст. 119 ч. 8 ЦПК України якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Так, відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням.

Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

Враховуючи вищевикладене, надання до позовної заяви ксерокопії довіреності представника позивача суперечить вимогам ЦПК України як в редакції, яка діяла на час звернення з позовом, так і в редакції, яка діє на цей час.

За таких обставин представником позивача не надано документів, які б підтверджували повноваження представника позивача на підписання та подання позовної заяви.

Як вже роз’яснювалось неодноразово представникам ПАТ «Запоріжжяобленерго» представник позивача може надати суду оригінал довіреності для засвідчення копії довіреності та долучення такої засвідченої копії до матеріалів справи.

Крім того, у відповідності до положень ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

ЄСПЛ ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Таким чином, судовий збір має бути сплачений за місцем розгляду справи, про що прямо вказує норма Закону України «Про судовий збір», а на суди покладено обов’язок перевірки зарахування судового збору, сплаченого за місцем розгляду справи, до спеціального фонду Державного бюджету України.

При цьому при сплаті судового збору позивачем має бути вказано за подання якого саме позову чи заяви такий судовий збір сплачується, що також прямо визначено положеннями Закону України «Про судовий збір».

Суд позбавлений можливості не виконувати прямі вказівки Закону України, оскільки у відповідності до положень ст. 2 ЦПК України діє з урахуванням основних засад цивільного судочинства, зокрема такого як верховенство права.

При багаторазовій перевірці надходження судового збору за місцем розгляду справи судом вкотре було встановлено, що судовий збір до спеціального фонду Державного бюджету України не надходив та не зараховувався.

Суд звертає увагу також і на те, що будь-які відмітки на платіжному дорученні працівників банку не є підтвердженням зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а перевірки надходження судового збору та зарахування його здійснюється за відомостями Державної казначейської служби у відповідності до положень чинного законодавства за допомогою Інформаційних судових систем «Д-3».

Статтею 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним продовжити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання документів на підтвердження повноважень представника та сплати судового збору.

З метою виправлення недоліків позивачеві необхідно надати оригінал довіреності та оригінали або нотаріально засвідчені копії документів, які підтверджують повноваження особи, яка видала довіреність представнику позивача (наказ про призначення на посаду, витяг з ЄДРПОУ, свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, Статут підприємства), сплатити судовий збір та надати платіжний документ на підтвердження сплати судового збору.

У разі неможливості додання до матеріалів справ оригіналів вказаних документів суд роз’яснює можливість надання їх оригіналів одночасно з копіями для засвідчення судом та долучення засвідчених судом копій до матеріалів справи, після чого оригінали документів можуть бути повернуті представнику.

Також суд роз’яснює можливість надання довіреності, яка уповноважує представника позивача на представлення інтересів позивача по конкретній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Продовжити Публічному акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» строк для усунення недоліків позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення вартості не облікованої електроенергії на п’ять календарних днів з дня отримання копії ухвали.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.І. Дацюк