Постанова № 7492727, 01.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2009                                                                                           № 22/236

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Мартюк А.І.

суддів:           Лосєва А.М.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Мацько М.А. дов. № 200 від 01.06.2009р.

від відповідача:           не з’явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Верес-Постач"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.03.2009

у справі № 22/236 (суддя

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Мольва Метал Пак"

до                                                   ЗАТ "Верес-Постач"

про                                                   стягнення заборгованості та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.03.2009р. у справі № 22/236 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” 89 526,09 грн. основного боргу, 322,20 грн. 3% річних, 1 342,91 грн. інфляційних збитків. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” 911,91 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство “Верес-Постач” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 23.03.2009р. у справі № 22/236 в частині стягнення з Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” 322,20 грн. 3% річних, 1 342,91 грн. інфляційних збитків.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Представники відповідача у судове засідання не з’явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що згідно досягнутих між позивачем та відповідачем домовленостей про поставку товарів ТОВ "Мольва Метал Пак" на користь ЗАТ «Верес-Постач» було поставлено продукції (кришки), що підтверджується видатковою накладною № МП-0000105 від 09.10.2007р.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна № МП-0000105 від 09.10.2007р., довіреність серії ЯКВ № 579480 від 09.10.2007р. підтверджує отримання відповідачем товару на суму 91 481, 14 грн. та повернення частини товару за накладною № 186/1 від 09.10.2007р. (отримано позивачем на підставі довіреності серії НБГ № 638583), підтверджує виникнення між сторонами відносин, врегулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Поставлений товар відповідачем у повному обсязі не оплачений, та з врахуванням повернення товару на суму 1 955,05 грн. заборгованість підприємства станом на час розгляду справи складає 89 526,09 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не надано.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка товарів на користь відповідача, прийняття товару останнім та повернення частини товару, свідчить про виникнення між сторонами відносин які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв'язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. 242 від 22.10.2008р., в якому просить сплатити суму у розмірі 91 481,14 грн. за поставлений товар протягом семи календарних днів. Лист-вимогу було направлено на дві адреси відповідача: м. Київ, вул. Саратовська, 53, кв. 30 та адресу: м. Київ, вул. Вернадського, 34/1, докази направлення наявні у матеріалах справи (поштові квитанції № 191/2177558, № 192/2177340 від 24.10.2008р., описи-вкладення до цінних листів).

В апеляційні скарзі апелянт, зазначає, що відповідач не отримав лист-вимогу, оскільки, на момент відправлення позивачем листа-вимоги (24 жовтня 2008 року) знаходився за іншою адресою, (копія Свідоцтва про держреєстрацію в матеріалах справи).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що строк виконання відповідачем зобов'язання настав 31 жовтня 2008 року, тобто на сьомий день після відправлення листа-вимоги № 242 від 22 жовтня 2008 року тому, що відповідач не повідомив контрагента про зміну адреси.

Відповідно до ст. 93 ЦКУ та ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності; ідентифікаційний код юридичної особи; організаційно-правова форма; місцезнаходження юридичної особи та ін. відомості.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін

Отже, Господарським судом м. Києва не враховано, що достовірними відомостями про місцезнаходження, які можуть використовуватися сторонами при врегулюванні спору є ті відомості, що занесені до Єдиного державного реєстру. Позивач мав би відправити лист-вимогу на дійсну адресу.

Тому посилання позивача на невиконання відповідачем вимог викладених в листі-вимозі № 242 від 22 жовтня 2008 року (який направлений за недостовірними адресами) та нарахування позивачем 3% річних в розмірі 322,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1342,91 грн. є необгрунтованими.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відсутні докази перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 89 526,09 грн. з чим згоден відповідач, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2009р. у справі № 22/236 підлягає частковому скасуванню в частині стягнення 3% річних в розмірі 322,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1342,91 грн..

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 22/236 від 23.03.2009р. скасувати в частині стягнення 3% річних в розмірі 322,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1342,91 грн..

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних в розмірі 322,20 грн. і інфляційних витрат в розмірі 1342,91 грн..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” (01030, м. Київ, вул.. Чапаєва, 14, кв. 8, ідентифікаційний код 31282527, п/п 2600801301280 в ТОВ “Укрпромбанк” м. Київ, МФО 321228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” (03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, ідентифікаційний код 31456691, п/р 26003010032095 в ВАТ “Державний експортно-імпорний банк України”, м. Київ, МФО 322313) державне мито за розгляд в суді першої інстанції в розмірі 895,26 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мольва Метал Пак” (03124, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 5-А, ідентифікаційний код 31456691, п/р 26003010032095 в ВАТ “Державний експортно-імпорний банк України”, м. Київ, МФО 322313) на користь Закритого акціонерного товариства “Верес-Постач” (01030, м. Київ, вул.. Чапаєва, 14, кв. 8, ідентифікаційний код 31282527, п/п 2600801301280 в ТОВ “Укрпромбанк” м. Київ, МФО 321228) за розгляд апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Видачу наказів доручити Господарському суду місті Києва.

Матеріали справи № 22/236 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Лосєв А.М.