Ухвала суду № 74926652, 01.06.2018, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/3009/2012

Провадження № 6/761/319/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2018 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого судді: Савицького О.А.,

при секретарі: Ющенко Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2018 року на адресу суду надійшла заява ПАТ «Дельта Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі № 2610/3009/2012 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Свої вимоги представник заявника обґрунтовує тим, що 11.09.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2610/3009/2012 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов було задоволено. Вказане рішення суду набрало законної сили, за яким представнику стягувача видано виконавчий лист. Представник заявника зазначає, що 26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, у зв'язку з чим, просить суд замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 11.09.2012 року в цивільній справі № 2610/3009/2012, а саме ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк». Разом з тим, з відповіді Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві від 29.03.2018 року № 43682530/21, представником ПАТ «Дельта Банк» встановлено, що 06.11.2014 року державним виконавцем Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, внаслідок запровадження процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк», що призвело до звільнення працівників, втрату документації банку, та відсутності належного контролю за ходом здійснення виконавчого провадження, ПАТ «Дельта Банк» було позбавлено можливості здійснити контроль по даному боржнику в межах виконавчого провадження. При цьому, представник ПАТ «Дельта Банк», який супроводжував справу звільнився з банку та не передав справи новому представнику. Після винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, строк пред'явлення виконавчого листа № 2610/3009/2012, виданого Шевченківським районним судом м.Києва від 28.05.2014 року був перерваний, але у зв'язку з вищевикладеними обставинами строк пред'явлення виконавчого листа для виконання був пропущений, а тому представник заявника просить суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строку для пред'явлення його до виконання.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечив, просив суд відмовити у їх задоволенні.

Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, своїх представників до суду не направили, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили.

Вислухавши пояснення представника заінтересованої особи, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11.09.2012 року Шевченківським районним судом м.Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2610/3009/2012 за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, яким позов було задоволено, а саме звернуто стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 за іпотечним договором від 10.03.2006 року, укладеним між ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів, за початковою ціною визначеною незалежним експертом-оцінювачем в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Кредитпромбанк» за кредитним договором № 03/1/031/06-ZKLN від 10.03.2006 року укладеним між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредитпромбанк» в розмірі 263254,96 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 23.01.2012 року еквівалентно 2103354,48 грн.

Вказане рішення суду набрало законної сили 27.11.2013 року, за яким Шевченківським районним судом м.Києва представнику ПАТ «Дельта Банк» було видано виконавчий лист.

26.06.2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами, у томі числі за кредитним договором та договором застави № 03/1/031/06-ZKLN від 10.03.2006 року.

Таким чином, внаслідок укладення вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» стало правонаступником ПАТ «Кредитпромбанк».

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.1 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Згідно з ч.5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Враховуючи, що відповідно до вищевказаного договору право вимоги перейшло до ПАТ «Дельта Банк», що в свою чергу є підставою правонаступництва у виконавчому провадженні, суд вважає за необхідне замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 11.09.2012 року в цивільній справі № 2610/3009/2012 за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме ПАТ «Кредитпромбанк» на його правонаступника ПАТ «Дельта Банк».

Разом з тим, ухвалою від 02.04.2014 року заяву ПАТ «Кредитпромбанк» задоволено, а саме видано дублікат виконавчого листа відносно божника ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виданого Шевченківським районним судом м.Києва 31.01.2013 року на підставі заочного рішення суду від 11.09.2012 року в цивільній справі за позовом ПАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Судом встановлено, що 12.06.2014 року дублікат виконавчого листа з метою його примусового виконання був направлений разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до ВДВС Шевченківського РУЮ у м.Києві, на підставі якого 13.06.2014 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 43682530.

З відповіді Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві від 29.03.2018 року № 43682530/21, вбачається, що 06.11.2014 року державним виконавцем Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.9 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч.1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію.

Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч.ч.1, 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Тобто, законодавство встановлює обов'язок стягувача додержуватися строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Даний обов'язок насамперед обумовлюється однією з основних засад здійснення виконавчого провадження - розумності строків виконавчого провадження (п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) обмежується певними строками, які хоч чітко і не окреслюються законодавцем, але знову ж таки в рамках принципу, передбаченого п.7 ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» не є такими, що тривають безкінечно.

В той же час, законодавець дає змогу стягувачу звернутися до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання - відповідно до ч.1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, основною підставою поновлення пропущеного строку є наявність поважних причин, пропуску строку пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Звертаючись до суду з даною заявою, представник заявника підставою поважності пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, зазначає про запровадження процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк», що спричинило звільнення працівників та втрату документації банку, та відсутність належного контролю за ходом здійснення виконавчого провадження, у зв'язку з чим ПАТ «Дельта Банк» було позбавлено можливості здійснити контроль по даному боржнику в межах виконавчого провадження.

Також у заяві представником заявника вказується, що представник ПАТ «Дельта Банк», який супроводжував справу звільнився з банку та не передав справи новому представнику.

Суд не може погодитися з такими твердженнями представника ПАТ «Дельта Банк» з огляду на наступне.

03.03.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) запроваджено тимчасову адміністрацію і розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку. Тимчасову адміністрацію запроваджено на строк 3 місяці з 03.03.2015 року до 02.06.2015 року включно. Уповноваженою особою Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова В.В. З дня свого призначення уповноважена особа Фонду гарантування набула всі повноваження органів управління та органів контролю банку і розпочала здійснювати заходи для забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна, захисту інтересів вкладників і кредиторів банку».

Дана інформація була розміщена на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 03.03.2015 року.

Тобто, тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» була запроваджена з 03.03.2015 року.

В подальшому на сайті ФГВФО з'явилася інформація: «Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - «Фонд») прийняла рішення № 71 від 08.04.2015 року про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015 року № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк»). Згідно з даним рішення тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015 року до 02.09.2015 року включно».

Тобто, постанова від 06.11.2014 року про повернення стягувачеві дублікату виконавчого листа № 2610/3009/2012, виданого 28.05.2014 року була винесена до початку запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк».

В той же час, ліквідація ПАТ «Дельта Банк» розпочалась з 05.10.2015 року і має тривати до 04.10.2019 року.

Тобто, на час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 06.11.2014 року тимчасова адміністрація ПАТ «Дельта Банк» запроваджена не була, а вже з 03.03.2015 року і до моменту звернення із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання до суду - 12.04.2018 року, повноваження органів управління та органів контролю банку в ПАТ «Дельта Банк» здійснювалися Уповноваженою особою ФГВФО.

Частина 2 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначає, що на період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Згідно з п.п.1, 8, 9 ч.2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплат

Крім того, Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку. Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку (ч.ч.1, 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до п.п.1, 4 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: здійснює повноваження органів управління банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, спочатку службові особи ПАТ «Дельта Банк» після відступлення права вимоги, потім уповноважена особа ФГВФО на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк», а згодом на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» мали всі необхідні повноваження для належного контролю справи щодо боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження.

Тобто твердження про те, що у зв'язку з запровадженням процедури ліквідації та відсутністю належного контролю за ходом здійснення даного виконавчого провадження, ПАТ «Дельта Банк» був позбавлений можливості здійснювати контроль по даному боржнику в межах виконавчого провадження є такими, що не відповідають обставинам справи.

Відступлення права вимоги до ПАТ «Дельта Банк» відбулось 26.06.2013 року, постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві винесена 06.11.2014 року, тимчасова адміністрація була запровадження в ПАТ «Дельта Банк» з 03.03.2015 року, процедура ліквідації в ПАТ «Дельта Банк» розпочата з 05.10.2015 року, проте, у своїй заяві представник ПАТ «Дельта Банк» вказує, що ПАТ «Дельта Банк» дізналось про винесення даної постанови лише з листа Шевченківського РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві від 29.03.2018 року.

Саме по собі твердження «позбавлений можливості» передбачає наявність певних об'єктивних обставин, що унеможливили б пред'явлення даного виконавчого листа до виконання. В даному ж випадку, скоріше йдеться про неналежне виконання або нехтування своїми обов'язками уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та службових осіб і представників банку, а не «позбавлення можливості».

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Принцип правової визначеності - загальний принцип права, який гарантує забезпечення легкості з'ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Законодавством України чітко встановлюється строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, а також передбачається можливість поновлення даного строку за наявності поважних причин. Таким чином, поновлення вищезазначеного строку за відсутності таких причин буде суперечити принципу правової визначеності.

Так, у п.41 рішення ЄСПЛ справа «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначається: «Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду.»

Пунктами 47, 52 рішення ЄСПЛ справа «Устименко проти України» від 29.10.2015 «Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення.»

Пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі «Zolotas проти Греції» від 29 січня 2013 року зазначає: «Суд нагадує юриспруденцію, відповідно до якої сам факт, що претензії заявника мають строк давності, не створює жодної проблеми з точки зору Конвенції. Інститут строків давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати правову певність, встановлюючи межу для дій або ж перешкоджаючи несправедливості, яка могла б бути скоєна, якби суди мали ухвалювати рішення щодо подій, які відбули у далекому минулому (J.A. Pye (Oxford) Ltd і J.A. Pye (Oxford) Land Ltd проти Сполученого Королівства [ВП], № 44302/02, § 68, CEDH 2007-III; Stubbings і інші проти Сполученого Королівства, 22 жовтня 1996 року, § 51, Recueil des arrets et decisions 1996-IV).»

Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача «поважних причин» для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення.

Практика ЄСПЛ має враховуватися судом з огляду на положення ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності, суд вважає, що представником заявника не доведено поважності причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому не знаходить правових підстав для задоволення заяви у частині вимог про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката.

Керуючись ст.ст. 259-261, 353-355, 433, 442, Перехідними положеннями ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», заінтересована особа: ОСОБА_1, ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк», про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 11 вересня 2012 року в цивільній справі № 2610/3009/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Кредитпромбанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».

В решті вимог заява задоволенню не підлягає.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: