Рішення № 74925925, 28.03.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9921/16-а

пр. № 2-а/759/120/18

28 березня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Сенька М.Ф., за участю секретаря Фещук Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

Встановив:

ОСОБА_1 15.07.2016 року звернулась до суду із позовною заявою до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та переведення її на пенсію у зв»язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, який був особою, яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС, отримував пенсію, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Після смерті чоловіка позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, однак у задоволенні заяві їй було відмовлено через відсутність всіх необхідних документів. Позивачка вважає дану відмову незаконною, у зв'язку з чим звертається до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні позивачки на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати відповідача перевести позивачку на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 05 серпня 2016 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2017 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 09 червня 2017 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2017 року вказану адміністративну справу прийнято до провадження судді Сенька М.Ф., постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала заяву в якій на вимогах позову наполягає, просить слухати справу у її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, натомість матеріали справи містять заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної процесуальної норми, виходячи із суті позовних вимог, під час розгляду даної справи стороні відповідача необхідно довести правомірність своїх дій та бездіяльності.

Суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. (а.с. 3

На момент смерті ОСОБА_2 був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідними посвідченнями.

16.12.2015 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про переведення її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, у зв'язку із смертю чоловіка, який мав статус інваліда ЧАЕС та отримував пенсію як ліквідатор.

Але листом від 25.12.2015 року Управлінням було відмовлено у переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв"язку із втратою годувальника за архівними матеріалами пенсійної справи померлого ОСОБА_2, зважаючи на те, що вона не надала всіх необхідних документів, а за їх відсутності неможливо задовольнити її заяви.

Позивачка не погоджується з відмовою відповідача, вважає її незаконною, а тому звернулася до суду з даним позовом.

Згідно із ч. 1 п. 2 ст. 13 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов"язується відшкодувати її за втрату годувальника, якщо його смерть пов"язана з Чорнобильською катастрофою.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно із ст. 37 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі, а саме, на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

Виходячи зі змісту наведених норм, можна зробити переконливий висновок про те, що отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника безпосередньо залежить від виду та розміру пенсійного забезпечення, що була призначена померлому годувальнику.

Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Абзацами 1, 8, 9 пункту 1 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523 (чинними на момент смерті годувальника) передбачено, що цей порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків; у разі коли особа пропрацювала в зоні відчуження менше календарного місяця в 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час в одному з неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження.

Позивачка перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2, вона досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", тобто є непрацездатною особою, а тому має право на отримання вказаної пенсії померлого чоловіка.

Що стосується посилань представника відповідача на відсутність первинних документів та оригіналів певних документів, то слід зазначити, що факт нарахування виплати померлому ОСОБА_2 пенсії із заробітку, отриманого ним за роботи під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році підтверджує правомірність зазначених у наданих документах даних, а тому ніяких законних підстав для повторного надання позивачем їх оригіналів з метою отримання вже призначеної раніше пенсії померлого чоловіка немає, що спростовує посилання відповідача на відсутність належних документів, що необхідні для призначення позивачці пенсії відповідно до вимог Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вімова відповідача з підстав ненадання позивачкою первинних документів є протиправною, оскільки не відповідає вимогам діючого законодавства.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 159, 243-245, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного Управління пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об"єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в переведенні ОСОБА_1 на пенсію у зв"язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1, (ІН НОМЕР_1, АДРЕСА_1) пенсію з втрати годувальника з 21 серпня 2015 року та сплатити всю заборгованість.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сенько М.Ф.