
печерський районний суд міста києва
Справа № 757/26154/18-к
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.,
при секретарі Винник С.М.,
за участю прокурора Махненка Д.А.,
захисника Юрченка А.Ф.,
підозрюваного ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві Трохимець А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,-
В С Т А Н О В И В :
У провадженні СВ Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, знаходяться матеріали кримінального провадження за об'єднаним № 12018100060002253 від 27.05.2018.
30.05.2018 Слідчий слідчого відділення відділу поліції (з обслуговування центральної частини міста Києва) Печерського УП ГУ НП в м. Києві Трохимець А.О. за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він підозрюється, його репутацію та інші дані про особу.
Слідчий вказує, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ризики є реальними та обґрунтовуються тим, що в разі визнання підозрюваного винним у вчиненні вищезазначеного злочину йому загрожує реальна міра покарання, тому останній з метою уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків. Крім того, ОСОБА_2 на момент його затримання не працював, офіційного джерела доходів не мав, соціально-корисною працею не займався, вів асоціальний образ життя, не має постійного місця проживання, у зв'язку з чим, є підстави вважати, що і в подальшому останній може продовжити свою злочинну діяльність щодо вчинення інших корисливих злочинів, а відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недоцільним.
Заслухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, які заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, слідчий суддя, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, додатково долучені матеріали, приходить до наступного висновку.
Так, за наданими матеріалами клопотання, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_2, 27.05.2018, приблизно о 18 год. 00 хв., перебуваючи у центральній частині м. Києва, а саме на пл. Спортивній, вирішив зайти до магазину «Страдіваріус» ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933), який розташований на другому поверсі в ТРЦ «Гулівер», що знаходиться за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, з метою огляду речей.
Зайшовши до торгівельного залу магазину «Страдіваріус» ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933), що розташований в ТРЦ «Гулівер», за адресою: м. Київ, пл. Спортивна, 1-А, ОСОБА_2 побачив серед інших товарів на стелажах жіноче взуття (кросівки) білого кольору, арт. 2930/341/001, вартістю 730 грн. 45 коп.
В той же день, ОСОБА_2 взяв жіноче взуття (кросівки) білого кольору, арт. 2930/341/001, вартістю 730 грн. 45 коп., що належить ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933) зі стелажів та поклав до власного білого пакету, що був із ним.
Заволодівши майном ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933), не бажаючи припиняти свої злочинні дії, спрямовані на таємне заволодіння чужим майном, з метою доведення злочинного умислу до кінця, не маючи наміру оплачувати вартість товару та маючи намір винести товар за межі магазину, направився на вихід із магазину з жіночим взуттям (кросівками) білого кольору, арт. 2930/341/001, вартістю 730 грн. 45 коп., що належить ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933), які знаходились в його пакеті.
Отже, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямований на таємне заволодіння майном ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933), до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки після перетину антикрадіжкових рамок на виході із магазину ОСОБА_2 був зупинений працівниками охорони магазину «Страдіваріус».
Своїми протиправними діями ОСОБА_2 намагався завдати матеріальну шкоду ТОВ «Страдіваріус Україна» (ЄДР 35534933) на загальну суму 730 грн. 45 коп.
27.05.2018 підозрюваного ОСОБА_2 було затримано за ст. 208 КПК України.
27.05.2018, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Слідчий в клопотанні вказує, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 27.05.2018, протоколами допитів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, протоколом затримання ОСОБА_2
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив, а відтак посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри є безпідставними.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2, виходячи з наявних в наданих суду матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Так, ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).
Матеріалами доданими до клопотання доводиться також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що в разі визнання підозрюваного винним у вчиненні вищезазначеного злочину йому загрожує реальна міра покарання, тому останній з метою уникнення кримінальної відповідальності або пом`якшення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків. Крім того, ОСОБА_2 на момент його затримання не працював, офіційного джерела доходів не мав, соціально-корисною працею не займався, вів асоціальний образ життя, не має постійного місця проживання, у зв'язку з чим, є підстави вважати, що і в подальшому останній може продовжити свою злочинну діяльність щодо вчинення інших корисливих злочинів.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Так, органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.
Як особа ОСОБА_2 характеризується опосередковано, на момент затримання не працював, офіційного джерела доходів не мав, соціально-корисною працею не займався, вів асоціальний образ життя, не має постійного місця проживання.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно уразі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст.177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_2 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, так як вони викладені у повідомленні про підозру, дані які характеризують особу ОСОБА_2, вважаю доцільним з метою запобігання визначеним ст. 177 КПК України ризикам застосувати до ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах двохмісячного
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
При цьому, враховуючи ступень тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за належне визначити заставу в розмірі 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8810 грн. 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов'язків.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ :
Клопотання - задовольнити.
Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Алчевськ, Луганської обл., громадянина України, українця, не одруженого, освіта середня, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактичне місце проживання: АДРЕСА_1, до 28.07.2018 року до 18:55.
Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.
Розмір застави визначити у межах 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8810 грн. 00 коп., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний рахунок:
Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві;
ЄДРПОУ: 26268059;
МФО: 820172;
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ;
р/р 37318005112089.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_2, у разі внесення застави наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатися із місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.07.2018 року.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, в якій підозрюваний тримається під вартою негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора у кримінальному провадженні та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва Матійчук Г.О.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: Матійчук Г. О.
Судове рішення № 74925460, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 30.05.2018. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 757/26154/18-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: