Ухвала суду № 74922301, 23.06.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/8306/18

Номер провадження 1-кс/643/2515/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2018 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Погасій О.Ф.,

за участю секретаря - Петрової О.С.,

прокурора - Чечина М.Ю.,

слідчого – Магай О.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого Московського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2, погоджене з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018220470002596 від 11 травня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 15.06.2009 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307, ст. 69, 98, 70 КК України до 2 років позбавлення волі; 09.04.2010 Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, звільненому 21.07.2011 з Первомайської ВК №117, умовно-достроково з не відбутим строком 1 місяць 25 днів; 09.02.2012 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70, ст. 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі, звільненому 28.07.2015 з Харківської виправної колонії №43, умовно-достроково з не відбутим строком 4 місяці 29 днів, на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 30.06.2015; 21.03.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, п. 2, 3, 4, ч. 1, ст. 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки; без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

ВСТАНОВИВ:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 02.05.2018 приблизно о 15:00, точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання в ІНФОРМАЦІЯ_5, на столі в одній з кімнат побачив навушники Nomi NBH-350 Black, що належать його молодшому брату ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 Дочекавшись, поки члени його родини а саме: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, які проживають з ним разом, підуть з дому, ОСОБА_1 зайшов до кімнати та, діючи за заздалегідь виниклим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету особистого збагачення, переконавшись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, зі столу таємно викрав навушники Nomi NBH-350 Black, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №13055 від 13.06.2018 – 413,10 грн.

Після цього ОСОБА_1, з місця скоєння кримінального правопорушення зник, в подальшому розпорядившись викраденим майном за власним розсудом, а саме звернувши його на власну користь, чим спричинив неповнолітньому потерпілому ОСОБА_4, матеріальну шкоду на загальну суму 413,10 гривень.

Своїми злочинними діями ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України – тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

22 червня 2018 року ОСОБА_1, згідно вимог ст. ст. 42, 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2

ст. 185 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав в повному обсязі.

В ході досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на факт вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення, а саме його вина підтверджується:

-заявою неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4, про факт викрадення його майна ОСОБА_1, 11.08.2018 за адресою: АДРЕСА_1;

-протоколом допиту неповнолітнього потерпілої ОСОБА_4, від 12.05.2018 про обставини викрадення його майна ОСОБА_1, на суму 413,10 грн.;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_7, який здавав до ломбарду викладене майно ОСОБА_1;

-відповіддю з ломбарду «Свіжа копійка», про факт здачі ОСОБА_7, викраденого майна.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_1, на даний час не працевлаштований, законних джерел отримання заробітку не має, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, також достовірно знаючи, що 21.03.2016 останнього визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі на підставі ст. 75, п. 2, 3, 4, ч. 1, ст. 76 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 3 роки, 03.05.2018 повторно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Враховуючи викладене, у зв’язку із вчиненням ОСОБА_1, повторного корисливого злочину у органу досудового розслідування є підстави вважати, що у підозрюваного ОСОБА_1, можуть виникнути передбачені ст. 177 КПК України ризики:

-переховуватися та ухилятися від явки до органів досудового розслідування, прокуратури та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки за вчинений ОСОБА_1 злочин, законодавством України передбачена реальна міра покарання;

-вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний

ОСОБА_1, достовірно знаючи, що він перебуває на обліку Московського районного сектору Харківського міського відділу з питань пробації Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції за вчинення попереднього злочину, вчинив новий злочин, крім того останній не має постійної роботи та законних джерел отримання заробітку;

-незаконно впливати на потерпілих, так як вони є його родичами;

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Враховуючи викладене, у органа досудового розслідування є обґрунтовані підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_1, не може бути застосований більш м’який запобіжний захід, ніж тримання під вартою.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, враховуючи те, що для проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження необхідний час у зв’язку з проведенням, слідчих експериментів з усіма процесуальними особами, проведення інших слідчих (розшукових) дій, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Слідчий зазначає, що вказаний запобіжний захід відповідає характеру кримінального правопорушення, суспільному інтересу.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та викладені в ньому обставини і наполягали на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав, не заперечував проти обставин кримінального правопорушення, проти задоволення клопотання про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, та просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали кримінального провадження, прийшов до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1. Особисте зобов’язання; 2. Особиста порука; 3. Застава; 4. Домашній арешт; 5. Тримання під вартою.

Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотання слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурор.

За змістом ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; міцність соціальних зв’язків підозрюваного.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, вчинення кримінального правопорушення в період іспитового строку, відсутність соціальних зв’язків, доказів про постійне місце роботи та законних джерел доходу, відсутність зареєстрованого місця проживання, вважає, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до вимог ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваною обов’язків, передбачених КПК України - в розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 70480 гривень ( 1762х40=70480).

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань № 27 до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на шістдесят днів з 15 годин 10 хвилин 23.06.2018 року до 15 годин 10 хвилин 21.08.2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 70480 (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний розрахунковий рахунок № 37318098006674 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 820172, ЄДРПОУ 26281249, одержувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно КПК у справі № 643/8306/18 (провадження № 1-кс/643/2515/18), до спливу терміну тримання під вартою, після внесення якої підозрюваний ОСОБА_1 звільняється з під варти з Харківської установи виконання покарань № 27 під заставу.

У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з під варти під заставу, покласти на нього наступні обов’язки: 1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурору чи суду про зміну свого місця проживання та/або місяця роботи; 3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт ( паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя О.Ф.Погасій

Копію ухвали отримав “____”____2018 р. ___год.__хв. ______