Вирок № 74920721, 25.06.2018, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/1187/17

Провадження №1-кп/547/14/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2018 року смт. Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання І.І.Совєтової,

прокурора Ю.О.Дяченко,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

представника органу пробації ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, народився 04.02.1983 у с. Якимово Великобагачанського району Полтавської області, громадянин України, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, раніше судимий:

- 04.01.1998 Великобагачанським районним судом Полтавської області за ст. 81 ч. 2 КК України. Звільнений від кримінальної відповідальності по ст. 5, 7, 48 КПК України;

- 06.07.2000 Великобагачанським районним судом Полтавської області за ст. 140 ч. 2, 44 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. Із застосуванням ст. 46-1 КК України відстрочити виконання вироку на 2 роки;

- 08.06.2005 Зінківським районним судом Полтавської області за ст. 289 ч. 2 до позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки. Звільнений 23.06.2008 по відбуттю іспитового строку;

- 24.02.2012 Глобинським районним судом Полтавської області за ст. 186 ч. 3, 304 ч. 1, 185 ч. 3, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років. Звільнений 17.02.2016 по відбуттю строку покарання,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,

цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2017 приблизно о 22:00 год. обвинувачений ОСОБА_2 за попередньою змовою із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, маючи прямий умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, прибули до господарства ОСОБА_1 за адресою: вул. Проїзна, 13, с. Вереміївка, Семенівського району Полтавської області, де на подвір'ї виявили автомобіль НОМЕР_1, салатного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_4 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія АТ № 789159) та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_1.

Після цього ОСОБА_2 разом із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, викотили автомобіль з господарства та, штовхаючи автомобіль, намагалися його завести, але не змогли.

ОСОБА_5ОСОБА_2 разом із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, покинули зазначений автомобіль на перехресті вул. Проїзної та Низової у с. Вереміївка, Семенівського району, таким чином розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд.

У результаті вчиненого діяння потерпілому ОСОБА_1 згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 99 від 17.08.2017 була заподіяна майнова шкода у розмірі 8700,00 грн.

Після цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 30.07.2017 приблизно о 23:00 год., ОСОБА_2 разом із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, перебуваючи по вул. Хорольська, с. Вереміївка, Семенівського району Полтавської області, біля господарства № 9 виявили автомобіль ВАЗ 21063, д.н.з. 808 – 61 СК, червоного кольору, який належить на праві власності ОСОБА_6 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія ІХС № 371289) та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_7.

Після цього ОСОБА_2 за попередньою змовою із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій злочинний умисел, відкотили автомобіль від господарства, де в подальшому ключем, який знаходився у замку запалення, ОСОБА_2 завів його та, спільно із особою, провадження щодо якої виділене в окреме провадження, користувалися ним на території Полтавської та Кіровоградської областей, таким чином розпорядившись транспортним засобом на власний розсуд.

У результаті вчиненого діяння потерпілому ОСОБА_7 згідно висновку автотоварознавчої експертизи № 94 від 05.08.2017 була заподіяна майнова шкода у розмірі 22483,24 грн.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України – незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб

Учасники судового провадження не оспорюють обставини, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та які викладено в обвинувальному акті. Судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставини, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

Відтак суд, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, роз’яснивши положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд цього кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження всіх доказів щодо обставин кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого, допитом потерпілого ОСОБА_1, дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого, речових доказів, досудової доповіді, процесуальних витрат, цивільного позову.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав повністю, згоден повністю з обвинуваченням, пояснив, що 30.07.2017 був у смт Семенівка на роботах. Особа, провадження щодо якої виділене в окреме провадження просив обвинуваченого допомогти роздобути гроші, вказав де є машина, яку можна забрати. Вони удвох викотили з двору автомобіль "Москвич", який був відкритий, автомобіль не завівся. Потім обвинуваченого інша особа відвела до автомобіля ВАЗ, який вони разом забрали і поїхали здавати як металобрухт. Ключ був у замкові запалювання. Дорогою автомобіль зламався. Обвинувачений шкодує про вчинене, більше такого не повторюватиме, під час відтворення обставин діяння просив вибачення у потерпілого та інших осіб, які були при цьому. Згоден відшкодувати 2500 грн на ремонт автомобіля "Москвич".

Від слідства і суду не переховувався, у другій половині листопада 2017 року переїхав із смт Онуфріївка у с. Могутнє Кіровоградського району, де жив і працював. З травня 2018 року почав працювати за наймом у приватної особи на будівництві у м. Кременчук, щодня їздить додому у смт Онуфріївка, яке розташоване приблизно на відставні 25 км від його місця роботи у м. Кременчук. У смт Онуфріївка жив і живе разом зі співмешканкою ОСОБА_8 та її двома дітьми. Його не шукали органи поліції.

Потерпілий ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою про відсутність претензій до обвинуваченого, збитки йому відшкодовано, щодо покарання покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_1 під час допиту у судовому засіданні дав показання, що на наступний день не вияв свого автомобіля "Москвич" у дворі. Автомобіль знайшов на перехресті вулиць Проїзної і Низова с. Вереміївка. Автомобіль мав пошкодження ключа запалювання, блокиратора керма, мав обдерте кермо, відбите праве дзеркало заднього виду, подертий бік. Потерпілий не бажає реальної міри покарання для обвинуваеного, має на меті лише відшкодування завданої йому злочином моральної і майнової шкоди.

Обвинувачений є здоровим, на обліку у лікарів нарколога або психіатра не перебуває, працевлаштований неофіційно, проживає зі співмешканкою та її дітьми, за місцем проживання характеризується посередньо.

За зазначених обставин, суд вважає встановленою і доведеною вину обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого він підлягає покаранню.

Обставинами, які пом'якшують покарання, є щире каяття активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено, у т.ч. не відображено у обвинувальному акті.

Згідно досудової доповіді обвинувачений шкодує про вчинене, має професію зварювальника, працює на будівництві, але постійної роботи не має, бажає влаштуватися на постійну роботу; виправлення без позбавлення волі може становити небезпеку для суспільства; ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства – середній.

При призначенні обвинуваченому покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; положення Загальної частини КК України; ступінь тяжкості вчиненого злочину; особу винного; встановлені обставини, які пом'якшують покарання; досудову доповідь, відсутність претензій у потерпілого ОСОБА_7, часткове визнання цивільного позову ОСОБА_1, небажання потерпілим ОСОБА_1 реальної міри покарання для обвинуваченого; згоду на так званий спрощений порядок дослідження доказів.

Зважаючи на вказані обставини у їх сукупності суд вважає, що покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів має бути призначене у виді позбавлення волі без конфіскації майна зі звільненням від відбування покарання з випробуванням згідно із ст.ст. 75, 76 КК України.

В обґрунтування цивільного позову про стягнення 8700,00 грн майнової і 10000,00 грн моральної шкоди потерпілий ОСОБА_1 зазначив, що згідно висновку автотоварознавчої експертизи йому завдано майнову шкоду на 8700,00 грн. Через протиправне заволодіння автомобілем він зазнав надзвичайний фізичний біль, страждання, порушено його нормальний спосіб життя, змушений докладати зусиль до захисту своїх прав.

ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, зменшивши його вдвічі: 4350 грн майнової шкоди і 5000 грн моральної шкоди. Вважав, що 4350 грн є вартістю необхідних ремонтних робіт автомобіля. Доказів очікуваної вартості ремонту не має.

Обвинувачений визнав позов частково, вказав, що автомобіль повернуто потерпілому, тому майнової шкоди він не зазнав, щодо можливих пошкоджень згоден відшкодувати 2500 грн. вважає, що моральну шкоду повертати не повинен.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог суд зазначає, що автомобіль потерпілого "Москвич" повернуто потерпілому, відтак, у розумінні ст.ст. 1166, 1177 Цивільного кодексу України на обвинуваченого не може бути покладено відшкодування майнової шкоди у розмірі вартості вказаного автомобіля, однак з обвинуваченого слід стягнути 2500 грн як відшкодування вартості ремонтних робіт, необхідних для відновлення автомобіля потерпілого ОСОБА_1.

Щодо моральної шкоди суд задовольняє її частково та, відповідно до ст.ст. 23, 1167, 1177 Цивільного кодексу України визначає її у розмірі 4000 грн.

Речові докази: автомобілі – залишити потерпілим; дактилокарти і сліди папілярних узорів рук – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з обвинуваченого 3165,64 грн процесуальних витрат на залучення експерта на користь держави.

Змінити запобіжний захід з домашнього арешту на особисте зобов’язання до набрання вироком законної сили з покладенням окремих обов’язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи зазначене, керуючись ст.ст. 127-129, 349, 368, 371, 373 – 376, 392 – 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання, у виді позбавлення волі на строк п’ять років без конфіскації майна.

Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю три роки, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки:

1) періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2500,00 грн майнової шкоди і 4000,00 грн моральної шкоди.

У задоволення позову у іншій частині відмовити.

Речові докази: автомобілі – залишити потерпілим; дактилокарти і сліди папілярних узорів рук – зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Змінити застосований 06.06.2018 до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід із домашнього арешту на особисте зобов'язання до набрання вироком законної сили і покласти на нього такі обов’язки: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти, прокурора і суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; носити електронний засіб контролю (у разі встановлення на тілі обвинуваченого)

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави (банк одержувача ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач УДКСУ у Семенівському районі Полтавської області, код ЄДРПОУ 37541502, код бюджетної класифікації 24060300 "Інші надходження", рахунок 31119115700442, МФО 831019,) 3165,64 грн процесуальних витрат на залучення експерта.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ф. Харченко