Рішення № 7492035, 16.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2009 р. Справа № 59/298-09

вх. № 8779/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Лобода Л.Г., за довіреністю № 853 від 11.09.2009р.;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

до Виробничого кооперативу "Ехо", м. Харків

про стягнення 20046,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості по договору оренди №1659дп від 15.12.2003р., з урахуванням індексів інфляції, всього у розмірі 19663,39грн.; 3% річних у розмірі 58,03грн., пеню у розмірі 325,15грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В обгрунтування позову посилається на невиконання відповідачем обов"язків щодо здійснення орендної плати за договором оренди №1659дп від 15.12.2003р.

30.11.2009р. позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, через канцелярію суду надав клопотання про залучення до матеріалів справи уточнень до позовних вимог (вх.15288), в яких просив стягнути з відповідача суму основної заборгованості по договору оренди №1659дп від 15.12.2003р., з урахуванням індексів інфляції, всього у розмірі 3051,81грн. (оскількі в позовній заяві було допущено технічну описку щодо зазначення суми 19663,39 грн.); 3% річних у розмірі 58,03 грн., пеню у розмірі 325,15 грн.

В судовому засіданні 16.12.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі з урахуванням наданої заяви про уточнення позовних вимог, наполягає на їх задоволенні, через канцелярію суду надав клопотання (вх.16262) про залучення до матеріалів справи акту звірки розрахунків з відповідачем станом на 25.11.2009р., який долучається судом.

Відповідач правом на участь свого повноважного представника, наданого йому ст. 22 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 23.11.2009р. за належною адресою відповідача, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. На адресу господарського суду повернулась ухвала про порушення провадження у справі від 30.10.2009р., направлена на адресу відповідача, з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою від 23.11.2009 року суд попередив сторони про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

15.12.2003р. між ДП "Завод ім. Малишева" (позивач по справі) та ВК "Ехо" (відповідач по справі) був укладений договір оренди №1659дп, відповідно до п.1.1. якого позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 29,20 кв.м. в підвалі п"ятиповерхової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Дизельна, 1-А, що знаходиться на балансі ДП "Завод ім. Малишева".

Факт передачі об"єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі, підписаним сторонами 15.12.2003 року.

У відповідності до п. 10.1. договір було укладено на строк з 15.12.2003р. по 15.12.2004р., однак у відповідності до п. 10.6. зазначеного договору оренди та положень ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строк його дії неодноразово продовжувався.

В матерілах справи наявний акт приймання-передачі орендованого майна від 01.04.2009р., відповідно до якого відповідач повернув орендоване приміщення за належністю позивачу.

Згідно п. 3.1. договору оренди, річна орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої ПКМУ від 04.10.1995р. № 786 та змін до неї, затверджених ПКМУ № 75 від 19.01.2000р. у складає 610 грн. за рік без урахування індексу інфляції та ПДВ.

Згідно п. 3.2. договору оренди, орендна плата за перший місяць розрахунку - грудень 2003 року - розраховується згідно Додатку №3 до цього договору і складає без ПДВ 25,11 грн. При нарахуванні орендної плати за наступні місяці мають враховуватись відповідні індекси інфляції. Розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати минулого місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

Додатковою угодою №2 від 14.08.2008р. були внесені зміни до п.п. 3.1., 3.2. договору оренди і встановлено, що річна орендна плата була з 01.01.2007р. становитиме 915 грн. Базовим місяцем визначено грудень 2006 року з орендною платою 109,19 грн.

У відповідності до п. 3.3. договору, орендна плата перераховується щомісяця до 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 5.10. крім орендної плати відповідач перераховує позивачу вартість орендних послуг, що надаються у зв"язку з експлуатацією та утриманням приміщення, що орендується згідно Додатку №4 до договору.

Відшкодування плати по податку на землю визначається пропорційно площі забудови приміщення (з урахуванням прилягаючої території), що приходиться на загальну площю орендованих площ, за встановленими ставками.

Перерахування вказаних платежів здійснюється одночасно з перерахуванням орендної плати щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно додаткової угодивід 01.01.2007р. до договору оренди, розмір експлуатаційних витрат у місяць складає 525,60 грн. Оплата за надані орендні послуги, в тому числі відшкодування експлуатаційних витрат, проводиться протягом поточного розрахункового періоду, до першого числа наступного за розрахунковим місяцем.

Відповідно до п. 5.2. договору, відповідач зобов"язується своєчасно та в повному обсязі вносити позивачу орендну плату.

Однак починаючи з липня 2008 року відповідач не сплачує в повному обсязі орендну плату та експлуатаційні витрати, в зв"язку з чим виникла заборгованість перед позивачем, що становить станом на 14.09.2009р. 2847,55 грн. і складається з:

- за липень 2008р. відповідач має борг з відшкодування податку на землю 26,75 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 525,60 грн.;

- за вересень 2008р. відповідач має борг з експлуатаційних витрат в сумі 10,43 грн.;

- за жовтень 2008р. відповідач має борг з експлуатаційних витрат в сумі 15,80 грн.;

- за листопад 2008р. борг з експлуатаційних витрат в сумі 14,60 грн.;

- за грудень 2008р. борг з орендної плати 186,84 грн., борг з відшкодування податку на землю 29,28 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 525,60 грн.;

- за лютий 2009р. борг з орендної плати 195,14 грн., борг з відшкодування податку на землю 34,21 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 525,60 грн.;

- за березень 2009р. борг з орендної плати 197,88 грн., борг з відшкодування податку на землю 34,21 грн. та експлуатаційних витрат у розмірі 525,60 грн.

Наявнійсть зазначеної заборгованості підтверджується розрахунками, наданим позивачем, та актом звірки рахунків, підписаним обома сторонами 14.09.2009р.

Оскільки станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідачем не сплачена, тобто продовжує існувати обов’язок по сплаті заборгованості після набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 16.01.2003 року (далі –Кодекс), та зважаючи на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу, суд застосує його положення до цивільних відносин щодо виконання відповідачем зобов’язань по сплаті заборгованості з орендної плати.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої Процессу (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 3051,81 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення тьох процентів річних у сумі 53,03 грн. відповідають діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог в частині стягнення пені суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору; сплата неустойки.

Відповідно до пункту 9.2. договору оренди №1659дп від 15.12.2003р. сторони обумовили, що перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі орендна плата підлягає стягненню з урахування пені в розмірі повійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до розрахунку позивача, поданого разом з позовною заявою, розмір пені нарахований з липня 2008 року і становить 325,15 грн.

Однак розрахунок позивача був зроблений без врахування строків позовної давності.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлене законом чи договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання повинно мало бути виконано.

У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

За таких підстав, з урахуванням строків позовної давності пеня повина нараховуватись з жовтня 2008р. (оскільки позовну заяву було подано до суду 27.10.2009р.) на протязі 6 місяців на суму заборгованості за договором і нарахування позивачем пені за липень та вересень 2008р. в сумі 68,08 грн. є безпідставним, не відповідає вимогам законодавства та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 257,07 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 232, 257, 258, 509, 526, 530, 610, 612, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Ехо" (61036, м. Харків, вул. Червоноармійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 19469159, р/р 26005301253 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 14315629) 3051,81 грн. основної заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 58,03 грн. річних, 257,07 грн. пені, 99,98 грн. державного мита та 231,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 68,08 грн. пені в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя

Повний текст рішення підписано 21.12.2009р.

Справа № 59/298-09