Рішення № 7492014, 12.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" січня 2010 р. справа № 5020-5/354 За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (01030 м. Київ, бульвар Т. Шевченко, 18) в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” (99011 м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15)

до військової частини А 1656 (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8)

про стягнення заборгованості в розмірі 798,54 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

від позивача (Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком") - Доденкова Людмила Юріївна, юриконсульт, довіреність № 304 від 23.09.2009, ;

від відповідача (Військова частина А-1656) - Дудар Віктор Миколайович, юрисконсульт, довіреність № 01 від 04.01.2010

Суть спору:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Севастопольської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, звернувся до суду з позовом до відповідача, військової частини А 1656, про стягнення заборгованості за договором про надання послуг електрозв'язку № 267 від 05.02.2001 в розмірі 798,54 грн., з яких: 796,53 грн. - основний борг, 2,01 грн. –3% річних.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 994,64 грн., з яких: 987,13 грн. –основний борг, 3,65 грн. –3% річних, 3,86 грн. –збитки від інфляції.

В судовому засіданні представник позивача звернувся до суду з клопотанням в якому просить стягнути з відповідача 3,86 грн. –збитків від інфляції, та 3,65 грн. 3% річних, провадження в частині стягнення основного боргу позивач просить припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України у зв’язку із погашенням відповідачем 07.12.2009 суми заборгованості.

Відповідач у відзиві на позов вказує на те, що він є бюджетною організацією, у зв’язку з чим на адресу Міністерства оборони України ним був направлений запит на визнання позову, але до цього часу відповіді не надходило.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані позивачем докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2001 між позивачем (підприємство зв’язку) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 267 про надання послуг електрозв’язку.

Строк дії договору визначений сторонами у 5 років.

Згідно розділу 1 договору позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв’язку, а відповідач, в свою чергу, прийняв на себе зобов’язання своєчасно вносити плату за користування телефоном, за міжміські та міжнародні телефонні розмови, надані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону (пункт 3.2.8 розділу 3 договору та 4.3 розділу 4).

Відповідно до розділу 4 “Оплата та порядок розрахунків” послуги, які надаються підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати – по наданню рахунку.

Розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У зв’язку з тим, що в процесі розгляду справи відповідач погасив суму основній заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає 3,65 грн., збитків від інфляції –3,86 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 7,51 грн., з яких: 3,65 грн. –3% річних, 3,86 грн. –збитки від інфляції.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 25, 49, п. 1-1 ч. 1 ст.80, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з військової частини А 1656 (99028, м. Севастополь, вул. Н. Островської, 8, код ЄДРПОУ 08271023, відомостей про наявність поточних рахунків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Севастопольської філії (99011 м. Севастополь, вул. Ген. Петрова, 15, код в ЄДРПОУ 01190103, п/р 2600613647 в КРД „Райффайзен Банк Аваль”, МФО 324021) 3% річних в розмірі 3,65 грн., збитків від інфляції –3,86 грн, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 897,13 грн., припинити.

Суддя підпис І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

12.01.2010