
Справа № 405/10781/13-к
1-кс/405/2869/13
УХВАЛА
12.11.2013 Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Плохотніченко Л.І., за участю прокурора Кошельник Д.В., захисника ОСОБА_1, розглянувши клопотання старшого слідчого СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, депутатом не являється, раніше притягувався до кримінальної відповідальності: 25.07.2011 року засуджений Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.08.2012 року звільнений від призначеного йому покарання за вироком від 25.07.2011 року, -
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий СВ «ОЗ» СУ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3. Зазначив, що в провадженні відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами і злочинними організаціями, СУ УМВС України в Кіровоградській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013120160001816 від 18.08.2013 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 289 КК України.
За способом вчинення кримінальних правопорушень, наближеністю населених пунктів, в яких вчинено злочини, а також часу скоєння злочинів, інших даних, у вказаному кримінальному провадженні об’єднані декілька матеріалів досудових розслідувань.
На даний час досудовим розслідуванням встановлено наступні обставини.
У вересні 2013 року, точна дата та час слідством не встановлені, мешканці с. Диківка Знам’янського району Кіровоградської області ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та житель ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, переслідуючи мету незаконного збагачення за рахунок викрадення автомобіля та його реалізації за грошові кошти іншим особам, вступили між собою у злочинну змову, направлену на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Реалізовуючи свої злочинні наміри, 22.09.2013 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 з метою відшукання автомобіля для викрадення, разом з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, який не був обізнаний в злочинних намірах останніх, зустрівшись в с. Диківка Олександрійського району, направились звідти до м. Знам’янка Кіровоградської області. Прибувши в м. Знам’янка ОСОБА_5 в присутності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_6 про їх злочині наміри та запропонував останньому взяти участь у викрадені автомобіля, який вони відшукають згодом. На вказану пропозицію ОСОБА_6 відмовився, повідомивши усім присутнім про свою незгоду.
Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, діючи спільно і узгоджено, прослідували в м. Знам’янка до вул. Привокзальної, на якій біля першого під’їзду будинку №3, виявили та вирішили викрасти автомобіль марки «ВАЗ» моделі «210994 20», державний номерний знак «ВА 7497 АМ», який залишив біля будинку за місцем свого проживання власник ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8 Потім, шляхом розбиття скла правої передньої двері вказаного автомобіля ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проникли до вказаного автомобіля, відкотили його з місця стоянки від будинку з тим, щоб мешканці та власник автомобіля не могли бачити вказаний автомобіль та чути звук увімкнення двигуна. В подальшому, за допомогою підручних засобів, вказаними особами двигун автомобіля був увімкнений, та під керування ОСОБА_5, разом з ОСОБА_4, ОСОБА_3 а також ОСОБА_6, який участі у викраденні автомобіля не приймав, в автомобілі, вони поїхали від місця викрадення з м. Знам’янка до м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, де ОСОБА_5 в присутності інших домовився та збув невстановленій слідством особі викрадений автомобіль ВАЗ «21099420», за грошову винагороду у розмірі 15 тис. грн., яку за домовленістю між останніми ОСОБА_5 повинен був отримати через тиждень.
Після цього, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, діючи спільно і узгоджено, за попередньою змовою між собою, вчинивши усі дії, направлені на заволодіння транспортним засобом та його реалізації за грошові кошти, поїхали разом з ОСОБА_6 з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в зворотному напрямку до с. Диківка Знам’янського району Кіровоградської області.
Під час розслідування даного кримінального провадження встановлено, що у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_3.
Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події, протоколом тимчасового доступу до речей і документів, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред’явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколами пред’явлення предмету для впізнання, протоколом слідчого експерименту.
Метою і підставами застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:
- переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який у разі визнання його винуватим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років; злочин, у якому він підозрюється є умисним, корисливим, вчинений за попередньою змовою групою осіб, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння; вказані злочинні дії за участю ОСОБА_3 були розпочаті на території Кіровоградської області (Знам’янський район) та продовжені на території Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг), що вказує на достатню обізнаність з місцями збуту викрадених речей, з попередніми домовленостями, що мали місце, а також те, що підозрюваний має можливість вільно переміщуватись територією України, є ініціативною, організаційною та заповзятливою особою;
- незаконно впливати на свідків у провадженні: так, допитаний у справі свідок ОСОБА_6 під час досудового розслідування заявив, що побоюється за своє життя та здоров’я так як вважає , що до нього з метою впливу застосувати фізичну силу брат ОСОБА_5, та знайомі останнього з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області;
- незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема, перебуваючи на свободі, матиме можливість визначити з іншими підозрюваними спільний план заходів надання свідчень у провадженні, в тому числі повідомлення неправдивих обставин щодо власних дій з метою заплутати слідство, затягнути розслідування, оскільки в матеріалах провадження містяться відомості про інші кримінальні правопорушення за фактами незаконного заволодіння транспортними засобами, вчинені в період серпня-вересня 2013 року на території Знам’янського та Олександрійського районів Кіровоградської області, у вчиненні яких у співучасті з іншими особами є підстави підозрювати ОСОБА_3; підозрювані ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 мешкають переважно в одній місцевості;
- вчинити інше подібне кримінальне правопорушення, пов’язане із заволодінням чужим майном, так як підозрюваний ОСОБА_3 своїми незаконними діями проявив схильність до скоєння злочинів проти власності;
- вчиняти інші дії з метою перешкоджання всебічному, повному і неупередженому встановленню істини по кримінальному провадженню.
Викладене в сукупності свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що за матеріалами кримінального провадження № 12013120160001816 по відношенню до ОСОБА_3 існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому враховується, що жоден з більш м’яких ніж тримання під вартою запобіжних заходів не може запобігти зазначеним ризикам. Так особисте зобов’язання не може бути застосовано в зв’язку з тим, що це найбільш м’який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчинених злочинів та наслідкам, які були завдані вчиненням злочинів. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов’язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваного відсутня сума грошових коштів, необхідних для внесення на спеціальний рахунок для забезпечення виконання ним покладених обов’язків. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного – домашній арешт недоцільно, оскільки він в цілому не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження – забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши підозрюваного, його захисника, думку прокурора, вважаю, що є підстави для задоволення клопотання, виходячи з наступних підстав.
Надані слідчим докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не працює, не одружений, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а саме 25.07.2011 року засуджений Знам’янським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік, постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.08.2012 року звільнений від призначеного йому покарання за вироком від 25.07.2011 року. Вказане свідчить про існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А тому з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідка, інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, а також враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи є не достатніми для запобігання вищевказаним ризикам, вважаю за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов’язків, суд враховує, що ОСОБА_3 не працює, а тому вважає за можливе визначити розмір застави – в сумі, що дорівнює 40 розмірам мінімальної заробітної плати.
Керуючись ст.ст. 184, 193, 196 КПК України, -
УХВАЛИВ:
Застосувати запобіжний захід –тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком до 11.01.2014 року.
Визначити суму застави у розмірі 30 мінімальних розмірів заробітних плат в сумі 45 880 грн.., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № 37312014000784, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ в Кіровоградській області, код банку отримувача МФО 823016. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12013120160001816 від 18.08.2013 року.
При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_3 - з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_3 на строк до 11.01.2014 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає або перебуває;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Л. І. Плохотніченко
Судове рішення № 74918366, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 12.11.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 405/10781/13-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: