Рішення № 7491654, 13.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 р. Справа № 17/137

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М. при секретарі судового засідання Нижник О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ, юридична адреса: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; поштова адреса: вул. С.Стрільців, 4, смт.Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77455

до відповідача Військової частини А2989, с. Ценжів, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77420

до відповідача Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Івано-Франківськ, вул.Національної гвардії, 14 Г, 76000

про стягнення 3731 грн. 56 коп.

За участю представників:

Від позивача: Дмитрук О.І.- представник, (довіреність № 60 від 01.09.09)

Від відповідача: Бойко Т.В. - представник, (довіреність № 1236 від 02.12.09)

Від відповідача: Бойко Т.В. - представник, (довіреність № 27/855 від 20.11.09)

встановив: заявлено позов про стягнення 3731 грн. 56 коп., в тому числі 321 грн. 13 коп. - 3 % річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних збитків, 1352 грн. 16 коп. пені.

31.12.09 позивачем подана заява №3563/7 від 29.12.09 в якій позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку 3593 грн. 19 коп., в тому числі за період з жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року - 318 грн. 13 коп. 3% річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 1213 грн. 79 коп. пені за період з 17 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009року. Даною заявою №3563/7 від 29.12.09 позивач зменшив позовні вимог.

Згідно вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України, яка дає позивачу право до прийняття рішення зменшити розмір позовних вимог, суд приймає подану позивачем заяву №3563/7 від 29.12.09. Таким чином, позов розглядається господарським судом в обсязі визначеному заявою №3563/7 від 29.12.09.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги викладенні в заяві №3563/7 від 29.12.09.

Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району 19.11.09 подано відзив на позов №27/848 від 18.11.09 та заперечення проти позову №28/884 від 01.12.09 в яких позовні вимоги заперечує та просить в позові відмовити.

Представник відповідачів в судове засідання з'явилась, позовні вимоги заперечує оскільки, пеня позивачем нарахована з порушенням вимог ч.6 ст.232 ГК України, а розрахунок індексу інфляції та річних було здійснено позивачем без урахування строку позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

24.04.07 між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (постачальник електричної енергії) в особі філії Лисецький РЕМ та Військовою частиною А-2989 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії за № 18.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 330 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно п.2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Пунктом 2.3.3 договору передбачено, що споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку №2 до договору № 18 від 24.04.07 "Порядок розрахунків" та додатку №9 до договору № 18 від 24.04.07 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії"

Пунктом 3 додатку №2 передбачено, що щомісячно споживач проводить остаточний розрахунок по всіх платежах, передбачених даним договором, протягом 5 операційних днів з дня отримання споживачем рахунку.

Розрахунковим періодом вважається період, який починається з 15 числа місяця та триває до 14 числа ( включно) поточного (наступного) місяця.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку електричної енергії відповідачу - Військовій частині А-2989. Однак, в порушення договірних зобов'язань Військова частина А-2989 не проводила своєчасно та в повній мірі розрахунки за спожиту електроенергію за період з жовтня 2006 року по жовтень 2009року.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно частини 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов’язання, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач прийняті на себе зобов’язання щодо своєчасної оплати боргу згідно договору про постачання електричної енергії належним чином не виконував. Позивач відповідачу нарахував за період з жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року - 318 грн. 13 коп. 3% річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ч.2 ст.20 ГК України захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відносяться, передбачені ст.625 ЦК України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов’язанню, правова природа яких, є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов’язань.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення за період з жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року - 318 грн. 13 коп. 3% річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3-2.3.4 цього договору, з порушення термінів, визначеним додатком, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Дана сума зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Позивачем відповідачу нарахована пеня в сумі 1213 грн. 79 коп. за період прострочки з 17 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року (по кожному періоду прострочки зобов'язання окремо) в межах строку позовної давності з врахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України.

З урахуванням того, що факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов"язання встановлений судом, вимога позивача про стягнення пені в сумі 1213 грн. 79 коп., обґрунтована та підлягає задоволенню.

Між ВАТ "Прикапаттяобленерго" (кредитор) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною району (поручитель) були укладені договори поруки: №2006/102 від 26.01.06, №2007/1 від 26.01.07, №2008/154 від 21.01.08, №2009/4 від 12.01.09 з додатками №1 до договорів поруки.

Пунктами 2.1 договорів поруки передбачено, що у відповідності до даного договору поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язань за договорами про постачання електричної енергії згідно Додатку №1, що були укладені між кредитором та боржниками. А саме, за повну та своєчасну оплату споживання електроенергії з січня по грудень 2006р., 2007р., 2008р., 2009р.

В пунктах 2 додатку №1 до договорів поруки: №2006/102 від 26.01.06, №2007/1 від 26.01.07, №2008/154 від 21.01.08, №2009/4 від 12.01.09 внесена Військова частина А-2989 до реєстру установ Міністерства оборони України, що включені в Договори поруки для оплати за споживання електроенергії.

Пунктом 1 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Механізм реалізації вимог кредитора у разі солідарного обов'язку боржників визначений ст.543 ЦК України.

За таких обставин, позов позивача слід задовольнити, стягнути солідарно з відповідачів 318 грн. 13 коп. 3% річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 1213 грн. 79 коп. пені .

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 526, 546, 549, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст.20, 193, 216, 230, 231, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 83, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Військової частини А-2989, с. Ценжів, Тисменицький район, Івано-Франківська область (ідентифікаційний код 08443671) та Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини району, м.Івано-Франківськ, вул.Національної гвардії, 14 Г, (ідентифікаційний код 08494013) на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго" (ідентифікаційний код 25683081) в особі відокремленого підрозділу Лисецького РЕМ (ідентифікаційний код 25683425), юридична адреса: вул. Індустріальна, 34, м. Івано-Франківськ, 76014; поштова адреса: вул. С.Стрільців, 4, смт.Лисець, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 318 грн. 13 коп. - 3% річних, 2058 грн. 27 коп. інфляційних нарахувань та 1213 грн. 79 коп. пені, 102 грн. 52 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                            Неверовська Л. М.

                                                            рішення підписане 15.01.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ Жураківська М. І.